ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
справа № 540/1765/19
провадження № К/9901/11816/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Джабурії О.В., Вербицької Н.В., Кравченка К.В. від 19 березня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
1. Позивачка є громадянкою України, яка у 1994 році виїхала до Ізраїлю на постійне місце проживання. До виїзду до Ізраїлю на постійне місце проживання, позивачка отримувала пенсію за віком. У зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон, позивачці припинено виплату пенсії. У липні та грудні 2018 року позивачка через свого представника зверталась до відповідача із заявами про поновлення виплати пенсії. Відповідач відмовив позивачці у поновленні виплати пенсії. Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову у поновленні виплати пенсії, позивачка звернулась до суду з позовом.
2. Суд апеляційної інстанції визнав за позивачкою право на поновлення виплати пенсії та зобов`язав відповідача вчинити дії щодо поновлення виплати пенсії з моменту звернення до пенсійного органу.
3. Позивачка вважаючи, що має право на поновлення виплати пенсії не з дати звернення до пенсійного органу, а з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009, оскаржила рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порідку.
4. При вирішенні справи, Суду слід дати відповідь на таке питання: чи може бути поновлена раніше призначена особі пенсія (але припинена відповідно до пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») починаючи з 07 жовтня 2009 року - дати ухвалення Конституційним Судом України рішення № 25-рп/2009, а не з дати звернення із заявою про поновлення пенсії до органу Пенсійного фонду України?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
5. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо непоновлення пенсії ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене в листі від 03 січня 2019 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинити дії щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала необхідний пакет документів для поновлення їй виплати пенсії, зокрема паспорт громадянина України або інший документ, що в розумінні Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» підтвердив би громадянство України та пенсійне посвідчення або будь-який інший доказ з якого можливо було б встановити, що така пенсія взагалі призначалась, у Пенсійного фонду були відсутні законні підстави для розгляду такої заяви або поновлення виплати пенсії.
8. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 03 січня 2019 року № 18/03-19 про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинити дії щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи з дати звернення - 19 липня 2018 року.
Позовні вимоги за період з 07 жовтня 2009 року по 19 липня 2018 року залишено без розгляду.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що проживаючи в Ізраїлі, як громадянка України, позивачка має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.
10. Відсутність законодавчо визначеного порядку подання громадянами України заяв про призначення пенсії у випадку постійного проживання за межами України, не може бути підставою для позбавлення таких осіб права на соціальний захист, що встановлене Конституцією України.
11. Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача провести поновлення та виплату пенсії у розмірі, передбаченому законодавством, з усіма індексаціями та надбавками, апеляційний суд виходив з того, що зазначені позовні вимоги є передчасними та направлені на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як підлягає судовому захисту лише порушене право позивача, оскільки питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 101%, у взаємозв`язку з розміром пенсії, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум. При цьому у разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації та її розмірів, позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду.
12. Залишаючи позовні вимоги за період з 07 жовтня 2009 року по 19 липня 2018 року без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачкою не було надано належних доказів на підтвердження причин поважності пропуску строку звернення до суду у період з 07 жовтня 2009 року по 19 липня 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції в частині строку з якого має бути поновлено виплату пенсії позивачці, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить змінити постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року в частині строку з якого має бути поновлено виплату пенсії позивачці та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07 жовтня 2009 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України. 20 липня 1994 року позивачка виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, у зв`язку із чим їй було припинено виплату пенсії.
15. 19 липня 2018 року та 14 грудня 2018 року позивачка через свого представника зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявами поновити виплату призначеної їй пенсії, однак відповідач листом від 03 січня 2019 року № 18/03-19 повідомив представника позивачки про те, що подане до пенсійного органу посвідчення ОСОБА_1 не містить відомостей про місце її проживання на території України, а також інформації про громадянство заявника.
16. Не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову у поновленні виплати пенсії, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року (провадження №11-1206апп19) прийнято до розгляду справу № 815/1226/18.
Оскільки правові питання, порушені у касаційній скарзі, мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме: чи може бути поновлена раніше призначена особі пенсія (але припинена відповідно до пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), починаючи з 07 жовтня 2009 року - дати ухвалення Конституційним Судом України рішення № 25-рп/2009, а не з дати звернення із заявою про поновлення пенсії до органу Пенсійного фонду України.
18. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
19. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
20. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
21. Згідно із частиною другою статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
22. Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
23. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
24. Статтею 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
25. Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
26. Як зазначено в пункті 3.3. цього Рішення, оспорюваними нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.