ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
справа № 500/1910/19
адміністративне провадження № К/9901/2418/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 (головуючий суддя: Осташ А.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 (головуючий суддя: Гінда О.М., Большакова О.О., Ніколін В.В.) у справі №500/1910/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (далі - ТОВ «Альянс Холдинг» або позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач), в якому просило:
визнати протиправним і скасувати розпорядження відповідача №432-р від 01.07.2019 про відмову позивачу у видачі ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на місці здійснення торгівлі за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46-Б, АЗС;
зобов`язати відповідача видати позивачу ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним на місці здійснення торгівлі за адресою: м. Тернопіль, вул. Микульнецька, 46-Б, АЗС, згідно поданої ним 12.06.2019 заяви, із терміном дії ліцензії з 01.07.2019.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Цією ж ухвалою встановлено процесуальне правонаступництво відповідача у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Альянс Холдинг» зареєстроване в якості юридичної особи 06.06.2006 за адресою: 03038, м. Київ, вул. М. Грінченка. Позивач здійснює діяльність з роздрібної торгівлі пальним 47.30. Один із об`єктів позивача, що здійснює роздрібну торгівлю пальним, знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46-Б, АЗС № R6302 (надалі - АЗС №R6302).
12.06.2019 позивач звернувся до ГУ ДФУ у Тернопільській області із заявою про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС № R6302 у м. Тернопіль. До заяви було додано: платіжне доручення № 7314 від 06.06.2019; копія договору суборенди землі від 19.02.2019; копія договору оренди майна №6302-17 від 01.04.2017; копія акту вводу в експлуатацію; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; копія дозволу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві на початок виконання робіт підвищеної небезпеки № 2190.14.32; копія дозволу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві на початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки № 2206.14.32.
За результатами розгляду порушеного у заяві від 12.06.2019 питання, ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято розпорядження від 01.07.2019 №432-р, яким відмовлено ТОВ «Альянс Холдинг» в отриманні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС № R6302 у м. Тернопіль, з підстав відсутності дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, чим порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі - Закон №481/95-ВР).
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що ним у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент звернення із заявою від 12.06.2019, виконані вимоги щодо подання документів, необхідних для прийняття позитивного рішення про надання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС №R6302 у м. Тернопіль. Втім, відповідач безпідставно відмовив у видачі ліцензії з посиланням на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення закінчився строк дії дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Відповідач проти позову заперечує та наголошує на тому, що на момент виникнення у податкового органу повноважень щодо видачі відповідної ліцензії (01.07.2019) у позивача вийшов строк дії дозволів, обов`язковість подання яких передбачено законодавством для видачі ліцензії на роздрібну торгівлю пальним. Вважає оскаржувану відмову законною та обґрунтованою.
Позивач подав відповідь на відзив у якому стверджує, що станом на день подання заяви ним заяви (12.06.2019) про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним - термін дії дозволів не закінчився, а закінчився лише відповідно 18 та 19 червня 2019 року. Тому, вважає, що відмова відповідача у отриманні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з підстав відсутності дозволів не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки дозволи були подані до податкового органу та такий були дійсні на день подачі заяви.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент виникнення у податкового органу повноважень щодо видачі відповідної ліцензії (01.07.2019) у позивача вийшов строк дії дозволів на здійснення роботи з підвищеної небезпеки і експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а тому у відповідача не було законних підстав для видачі ТОВ «Альянс Холдинг» ліцензії. Так суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем серед інших документів, було подано до податкового органу наступні дозволи: дозвіл №2190.14.32 на виконання робіт з підвищеної небезпеки, що за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки діяв з 19 червня 2014 року до 18 червня 2019 року; дозвіл №2206.14.32 на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки діяв з 20 червня 2014 року до 19 червня 2019 року. Суди констатували, що законодавцем хоча і передбачена можливість звернення суб`єктів господарювання за отриманням ліцензії з 12.06.2019, проте повноважень на ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним податкові органи набувають не раніше 01.07.2019. Відповідно, подаючи 12.06.2019 документи на отримання ліцензії, позивач був обізнаний, що зазначені ліцензії видаються починаючи з 01.07.2019.
Одночасно суди констатували, що на момент повторного звернення (10.07.2019) за отриманням ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивач надав податковому органу чинні дозволи, які були отримані суб`єктом господарювання 01.07.2019 та 03.07.2019 відповідно (дозвіл №1870.19.32 від 03.07.2019 на виконання робіт з підвищеної небезпеки, що за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки термін дії з 01 липня 2019 року до 01 червня 2024 року; дозвіл №1921.19.32 від 01.07.2019 на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що за умови додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки термін дії з 03 липня 2019 року до 03 липня 2024 року), що свідчить про обізнаність позивача про порядок отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що ним у повному обсязі виконані передумови для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС № R6302 у м. Тернопіль, а саме, ним було надано податковому органу вичерпний перелік документів, зокрема, чинні на момент звернення із заявою дозволи на здійснення роботи з підвищеної небезпеки і експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. На переконання скаржника, та обставина, що на момент прийняття відповідачем рішення про відмову, строк дії дозволів сплив, не може свідчити про невиконання здобувачем ліцензії вимог законодавства в частині невідповідності поданих на розгляд документів. Зазначає, що у випадку коли національне законодавство допускає неоднозначне тлумачення норм, до правовідносин необхідно застосовувати те законодавство, що є сприятливішим для заявника. В контексті правовідносин, що склалися, скаржник вважає, що Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», на відміну від Закону №481/95-ВР, встановлює момент, який необхідно брати за основу при наданні оцінки поданим на отримання ліцензії документам, зокрема, документи, на предмет відповідності їх вимогам законодавства, мають оцінюватися компетентним органом станом на момент звернення із відповідною заявою, а не на час прийняття рішення. З посиланням на прецедентну практику ЄСПЛ скаржник зазначає, що суд повинен застосовувати підхід, який є більш вигідним для заявника, а не для держави. Також скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не забезпечив право на участь у судовому засідання, незважаючи на те, що позивач просив відкласти розгляд справи у зв`язку із відсутністю можливості представника прибути до зали суду у день слухання справи.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд касаційної інстанції залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач подав відповідь на відзив у якому стверджує, що оцінка поданим документам, на предмет відповідності їх вимогам законодавства, має надаватися податковим органом станом на дату звернення за отриманням ліцензії, а не на час прийняття рішення.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
Згідно із вимогами пункту 7 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону №481/95-ВР.
Закон №481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Положеннями статті 1 Закону №481/95-ВР, серед іншого, визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Законом України від 23.11.2018 №2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон №2628-VІІІ) внесено зміни до Закону №481/95-ВР, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Вказані зміни набирали чинності з 01 липня 2019 року.
За змістом частини 29 статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.