ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
справа № 240/21724/20
провадження № К/9901/22016/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського оружного адміністративного суду у складі судді Семенюка М.М. від 19 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Курка О.П., Гонтарука В.М., Іваненко Т.В. від 24 травня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
1. Позивач досягнувши 55-річного віку звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту. Відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у позивача наявний загальний трудовий стаж 29 років 06 місяців 23 дні) та стаж водія міського пасажирського транспорту 8 років 11 місяців 11 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що необхідно мати 30 років страхового стажу, з яких не менше 12 років 6 місяців спеціального стажу.
2. З огляду на предмет, підстави позову та доводи касаційної скарги, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чи Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, слід застосовувати у спірних правовідносинах? 2) чи наявний у позивача загальний та спеціальний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах як водія міського пасажирського транспорту?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
3. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 28 липня 2020 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
6. З розрахунку страхового стажу позивача, обчисленого відповідачем відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», убачається, що станом на день звернення за призначенням пенсії він складає 29 років 6 місяців 23 дня.
7. Враховуючи, що станом на 16 вересня 2020 року позивач не мав 30 років страхового стажу, що дає право на призначення пенсії по пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не мав права на призначення такої пенсії.
8. Щодо наявності спеціального стажу не менше 12 років 6 місяців, то судами попередніх інстанцій зазначено, що наявність такого стажу при відсутності загального страхового стажу не менше 30 років не є підставою призначати та виплачувати пенсію за віком відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, а справу направити на новий розгляд.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 16 вересня 2020 року до відповідача із заявою про призначення пенсії.
11. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24 вересня 2020 року відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років (визнано 29 років 06 місяців 23 дні) та підтвердженого вимогами законодавства стажу водія міського пасажирського транспорту - 12 років 6 місяців (визнано 8 років 11 місяців 11 днів).
12. Уважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у рішенні від 21 квітня 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20.
14. Скаржник зазначає, що на час звернення як до відповідача, так і до суду діяло дві норми права, які регулювали спірні правовідносини, а саме пункт 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункт «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції від 09 грудня 2012 року, чинній з моменту ухвалення рішення Конституційного Суду від 23 січня 2020 року 1-р/2020).
15. Обидві норми (пункт 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункт «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») однаково на час звернення позивача за призначенням пенсії встановлювали підстави для призначення пенсії водіям трамваїв.
16. Пункт 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлював необхідний загальний стаж для чоловіків 30 років, а пункт «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 25 років. При цьому пункт «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до прийняття рішення Конституційним Судом України 23 січня 2020 року 1-р/2020 була повністю уніфікованою з пунктом 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
17. Однак на час вирішення цієї справи в суді першої інстанції не було однозначної судової практики щодо того яка з цих норм підлягає застосуванню при визначенні права на пенсію, а коли було прийнято рішення Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 360/3611/20 судом апеляційної інстанції продубльовано рішення суду першої інстанції та проігноровано і позицію Конституційного Суду України і рішення Верховного Суду у зразковій справі.
18. Рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 вирішено, що оскільки збільшення цензу загального стажу визнано неконституційним у одній нормі, то і інша ідентична норма є неконституційною, а тому встановив необхідність застосування саме пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при визначенні права на пенсію водія трамваю.
19. Однак судом апеляційної інстанції цей висновок не враховано.
20. Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського оружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
21. У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
22. Згідно із статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
23. За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
24. Відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.