ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2022 року
м. Київ
справа №826/1831/18
адміністративне провадження № К/9901/45983/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 (суддя-доповідач Епель О.В., судді: Губська Л.В., Карпушова О.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Газова компанія «Альянс» до Головного управління ДПС України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Окружний адміністративний суд постановою від 31.08.2020 адміністративний позов ТОВ «Газова компанія «Альянс» задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДФС від 07.11.2017 №0182341309 про застосування штрафних санкцій у сумі 27' 869,05 грн та нарахування пені - 11' 387,20 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
09.09.2021 ГУ ДПС подало засобами поштового зв`язку до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції у цій справі.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.09.2021 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
На цю ухвалу ГУ ДПС у грудні 2021 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що застосований судом апеляційної інстанції порядок обчислення строку на апеляційне оскарження порушує його право на апеляційне оскарження судового рішення. Вказує, що не був присутній під час проголошення судового рішення, про прийняте судове рішення дізнався лише після його отримання 10.08.2021, що підтверджено штампом реєстрації вхідної кореспонденції контролюючого органу. Оскільки апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з моменту отримання повного рішення суду, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про пропуск ним річного строку без поважних причин та, відповідно, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. На підтвердження цих доводів відповідач наводить постанову Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №461/5908/18 (провадження №К/9901/14417/19), у якій суд касаційної інстанції, на думку відповідача, дійшов аналогічного правового висновку.
Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.
Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норми процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до норми частини другої статті 299 КАС незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Аналіз законодавчих приписів процесуального закону свідчить, що норма частини другої статті 299 КАС деталізує наслідки подання апеляційної скарги прокурора, суб`єкта владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (за аналогією до частини п`ятої статті 333 КАС): за загальним правилом, відмова у відкритті апеляційного провадження; відкриття апеляційного провадження за умови додержання інших вимог до форми, змісту та порядку подання апеляційної скарги, якщо суб`єкт владних повноважень у справі не був повідомлений про судовий розгляд або не був залучений до участі у справі, але суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Встановлення законом граничних строків для оскарження судових рішень, зокрема для апеляційного оскарження, обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах. Поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення одному з учасників справи безпосередньо вливає на правове становище іншого учасника.
Статтею 44 КАС передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеними нормативними положеннями чітко окреслено процесуальну поведінку, зміст якої зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.