ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2022 року
м. Київ
справа № 804/2455/18
адміністративне провадження № К/9901/11578/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЩЕДРО» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року (суддя Тулянцева І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року (судді: Чабаненко С.В. (головуючий), Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі №804/2455/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЩЕДРО» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЩЕДРО» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013004611 від 29.12.2017, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 16940735,00 грн за лютий 2017 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «Флексай», ТОВ «Флагман Компані» та ТОВ «Альтис» мали реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями з контрагентами є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0013004611 від 29.12.2017 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за лютий 2017 року у розмірі 5 771 101,54 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення №0013004611 від 29.12.2017 залишено без змін.
4. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог обґрунтовано реальністю операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Флагман Компані» та ТОВ «Альтис», що підтверджується первинними документами.
В частині відмови в задоволені позовних вимог рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вмотивовано відсутністю реальних правових наслідків господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Флексай», що підтверджується вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2017 у справі №361/3421/17 (провадження №1-кп/361/376/17) відносно засновника та директора ТОВ «Флексай» гр. ОСОБА_1 , яким останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), і який набрав законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року в частині відмови, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в зазначеній частині.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 148/28-10-46-11/36094135 від 07.11.2017, оформленого за результатами проведеної на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Щедро» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Флексай», ТОВ «Флагман Компані», ТОВ «Альтис» за період з 01.06.2016 по 30.11.2016, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму 16 940 735 грн, у тому числі за червень 2016 року на суму 2955578 грн, липень 2016 року на суму 4391104 грн, серпень 2016 року на суму 1929568 грн, вересень 2016 року на суму 5385087 грн, жовтень 2016 року на суму 2279398 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за жовтень 2016 року на загальну суму 16 940 735 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «Флексай», ТОВ «Флагман Компані», ТОВ «Альтис» не спричинили настання реальних правових наслідків, що виключає право позивача на формування податкового кредиту за такими господарськими операціями.
Такі висновки, зокрема по правовідносинах з контрагентом ТОВ «Флексай» контролюючий орган обґрунтовує наявністю вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2017 у справі №361/3421/17 (провадження №1-кп/361/376/17) відносно засновника та директора ТОВ «Флексай» гр. ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків, контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини, зокрема з контрагентом ТОВ «Флексай» в межах договору поставки № 328 від 12.07.2016 (олія соняшникова).
В підтвердження реальності господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем було надано копії документів, зокрема, договір, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери на товар, платіжні доручення.
Судами встановлено, що вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2017 у справі №361/3421/17 засновника та директора ТОВ «Флексай» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.
Судами також встановлено, що всі первинні документи від імені ТОВ «Флексай» підписано директором Саркісян А.Л.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх порушення та порушення норм процесуального права, що полягає у неврахуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що висновки судів не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Вказує на неврахування судами обставин, які свідчать про порушення відповідачем вимог щодо проведення перевірки, зокрема безпідставність проведення перевірки на підставі наказу контролюючого органу, що прийнятий на виконання ухвали слідчого судді Шевченківького районного суду м.Києва від 11.08.2017 у справі №761/27269/17 про призначення перевірки, оскільки така ухвала яка не відповідає вимогам Кримінально- процесуального кодексу України, крім того, позивач не був своєчасно повідомлений про проведення перевірки (до початку її проведення), що є порушенням вимог ст. 79 Податкового кодексу України. Також зазначає, що вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2017 у справі №361/3421/17 не може мати преюдиційного значення стосовно діяльності інших осіб, зокрема і позивача, адже у кримінальному провадженні не досліджувались факти здійснення господарської діяльності ТОВ «Флексай» та взаємовідносини останнього з контрагентами, зокрема і з позивачем, не було предметом розслідування в кримінальному провадженні і питання щодо повноти нарахування та сплати податкових зобов`язань ТОВ «Флексай».
9. Контролюючий орган надав заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач вказує на правильність висновків судів про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства в частині правовідносин з ТОВ «Флексай» та просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 42.2 статті 42.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Пункт 198.1 статті 198.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
10.4. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.5. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні окументи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
12.1. Пункт 2.4.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
14. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.
16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
За відсутності факту придбання товарів, робіт, послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, проте недостовірних документів.
17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.