1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


УХВАЛА

20 квітня 2022 року

м. Київ

Справа905/857/19

Провадження № 12-6гс22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів Британчука В. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 09 червня 2021 року (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області в сумі 37 976 087,33 грн) (суддя Говорун О. В.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя Чернота Л. Ф., судді Барбашова С. В., Зубченко І. В.)

у справі № 905/857/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітекс сістемс"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу"

про визнання банкрутом,

УСТАНОВИЛА:

20 липня 2020 року ухвалою Господарського суду Донецької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітекс сістемс" (далі - ТОВ "Логітекс сістемс", ініціюючий кредитор) відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" (далі - ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", боржник).

У межах зазначеної справи про банкрутство до господарського суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області, правонаступником якого є Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, кредитор) із вимогами до боржника в розмірі 37 978 607,91 грн (11 432 945,84 грн - військовий збір, 26 517 064,53 грн - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), 2 520,58 грн - рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, 26 076,96 грн - проценти за користування відстроченням податкового боргу) та 4 204,00 грн судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" зареєстроване як юридична особа та здійснює свою діяльність у м. Добропілля Донецької області, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася АТО. Боржник перебував на обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників за місцем її знаходження, у м. Донецьку, а з вересня 2016 року його було переведено на облік до Дніпропетровського управління Офісу великих платників Державної фіскальної служби.

На обґрунтування заявлених кредиторських вимог ГУ ДПС у Донецькій області посилалось на те, що боржник:

- за період з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2016 року має податковий борг з військового збору та пені на загальну суму 11 432 945,84 грн, про що на підставі результатів документальної позапланової невиїзної перевірки 27 вересня 2017 року складено відповідний акт, а 25 березня 2019 року - податкове повідомлення рішення № 0009694606;

- за періоди: грудень 2016 року - лютий 2017 року, червень 2017 року - березень 2019 року, квітень - травень 2020 року має податковий борг з єдиного внеску у розмірі 26 517 064,53 грн (включаючи штрафні санкції в сумі 3 060,00 грн);

- має податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 2 520,58 грн;

- 20 травня 2015 року, 04 та 11 березня 2016 року боржник уклав з кредитором договори про розстрочення податкового боргу, на підставі яких ГУ ДПС у Донецькій області просило визнати вимоги про стягнення з боржника 26 076,96 грн процентів за користування відстроченням податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2021 року, визнано вимоги ГУ ДПС у Донецькій області, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у розмірі 4 204,00 грн - перша черга, 2 520,58 грн - третя черга. Невизнані вимоги ГУ ДПС у Донецькій області складають 37 976 087,33 грн.

У частині невизнаних кредиторських вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з такого:

- податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року № 0009694606, яким кредитор обґрунтовував вимоги щодо податкового боргу з військового збору та пені в загальному розмірі 11 432 945,84 грн, скасоване у судовому порядку;

- рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у справі № 805/3362/17-а, яка залишена без змін постановами Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року та Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15 серпня 2017 року № Ю-53-17. При цьому Велика Палата Верховного Суду в указаній постанові зазначила, що боржник був звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до виключення пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, а дії контролюючого органу з предʼявлення за оскаржуваними вимогами сум недоїмки, нарахованого штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Також рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 805/2819/18-а, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 грудня 2017 року № Ю-53-17 на загальну суму 26 517 040,49 грн, зобов`язано податковий орган зарахувати сплачені боржником з 01 січня 2016 року грошові кошти в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно з призначеннями платежів, зобов`язано податковий орган виключити з інтегрованої картки боржника заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 26 517 040,49 грн. Також рішенням директора Департаменту адміністративного оскарження ДПС України від 03 червня 2021 року було скасовано та визнано відкликаною вимогу податкового органу про сплату боржником боргу (недоїмки) від 11 березня 2021 року № Ю-137308-53 на загальну суму 26 517 039,99 грн та зобов`язано ГУ ДПС у Донецькій області привести у відповідність інтегровану картку боржника, з посиланням на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі

№ 805/2819/18-а;

- проценти за користування розстроченням податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 26 076,96 грн за своєю правовою природою є податковим (грошовим) зобов`язанням, визначення якого міститься у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тому податковий орган мав прийняти податкове повідомлення-рішення, чого не зробив у цій справі. При цьому за умови виявлення некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. Однак кредитор не довів прийняття рішення керівником (заступником керівника) органу ДФС про коригування облікових показників інтегрованої картки платника щодо боржника у ручному режимі та без посилання та використання первинних документів.

ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2021 року та ухвалу Господарського суду Донецької області від 09 червня 2021 року в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ГУ ДПС у Донецькій області та прийняти нове рішення, яким повністю визнати кредиторські вимоги скаржника. Касаційна скарга обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у правовідносинах, які є предметом розгляду у цій справі.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 13 грудня 2021 року за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою від 13 січня 2022 року справу № 905/857/19 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми.

Касаційний господарський суд зазначив, що у судовій практиці відбувається неоднакове застосування судами норми пункту 94 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI) у редакції, чинній на час спірних правовідносин. Тому є необхідність уточнення Великою Палатою Верховного Суду правових висновків, викладених у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 805/3362/17-а.

Касаційний господарський суд посилається на те, що у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на період з 14 квітня 2014 року до виключення пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI боржник (ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу") був звільнений від сплати єдиного внеску, а дії контролюючого органу з пред`явлення за оскаржуваними вимогами сум недоїмки, нарахованого штрафу та пені суперечать вимогам чинного законодавства. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій посилались на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 805/3362/17-а.


................
Перейти до повного тексту