ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 902/974/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевич В. Ю.- головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ладижинської міської ради
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 (головуючий суддя Савченко Г. І., судді Демидюк О. О., Павлюк І. Ю.) та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.10.2021 (суддя Міліціанов Р. В.) у справі
за заявою Ладижинської міської ради
про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заяви
1. 30.09.2021 Ладижинська міська рада (далі - Ладижинська міськрада, заявник) звернулася до Господарського суду Вінницької області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту (тимчасового позбавлення права на відчуження майна) на об`єкт нерухомого майна, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сансара» (далі - ТОВ «Сансара»), а саме майновий комплекс будівель та споруд загальною площею 518,5 кв. м, розташований за адресою: вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Вінницька область, 24321 (далі - майновий комплекс).
2. Заява мотивована тим, що Ладижинська міськрада має намір звернутись до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства «Екатерина.» (далі - ПП «Екатерина.»), ТОВ «Сансара», Ободівської сільської ради Вінницької області (далі - Ободівська сільрада) про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на майновий комплекс.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Вінницької області ухвалою від 01.10.2021 у задоволенні заяви Ладижинської міськради про забезпечення позову шляхом накладення арешту (тимчасового позбавлення права на відчуження майна) на об`єкт нерухомого майна, який належать на праві власності ТОВ «Сансара» (майновий комплекс), відмовив.
4. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 07.12.2021 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.10.2021 залишив без змін.
5. Судові рішення мотивовані тим, що заява Ладижинської міськради про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову не містить належних доказів на підтвердження обставин неможливості чи утруднення виконання рішення суду, яке буде винесено у справі за майбутнім позовом, про намір подання якого зазначає заявник у заяві про забезпечення позову.
6. Самі лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження майна без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
7. У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Ладижинської міськради (скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.10.2021, ухвалити нове рішення, яким заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
8. На обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Ладижинська міськрада зазначає, що суди попередніх інстанцій неповно встановили всі обставини, що мають значення для вирішення даної справи, а тому судові рішення підлягають скасуванню.
9. Скаржник указує, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1004/21 за позовом Ладижинської міськради до ПП «Екатерина.», ТОВ «Сансара», Ободівської сільради про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна - майнового комплексу від 04.08.2021 та скасування державної реєстрації права власності на майновий комплекс.
10. Передумовою звернення з вказаним позовом стало те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.03.2021 у справі № 902/1026/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021, з ПП «Екатерина.» на користь Ладижинської міськради стягнуто 101 514,36 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування в період з 01.02.2020 по 01.10.2020 земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований майновий комплекс.
11. 17.08.2021 Господарським судом Вінницької області видано судовий наказ про примусове виконання даного судового рішення, але до моменту видачі судового наказу 04.08.2021 між керівниками та засновниками ПП «Екатерина.» ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та ТОВ «Сансара» ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) був підписаний акт приймання-передачі вищезазначеного майнового комплексу до статутного фонду ТОВ «Сансара», 06.08.2021 за товариством було зареєстроване право власності на вказаний майновий комплекс.
12. 13.09.2021 Ладижинським міським відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Ладижинський міський ВДВС) відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду, в ході якого з листів Міністерства внутрішніх справ України та Державної фіскальної служби України стало відомо про те, що розрахункових рахунків в банківських та інших фінансових установах, рухомого, нерухомого майна ПП «Екатерина.» не має.
13. Отже, на думку скаржника, вирішення в судовому порядку питання повернення майнового комплексу у власність ПП «Екатерина.» шляхом визнання недійсним укладеного між пов`язаними особами правочину, уможливіть виконання рішення судів, стягнення до місцевого бюджету 101 514,36 грн безпідставно збережених коштів за безоплатне користування земельною ділянкою комунальної власності та відновлення порушеного права Ладижинської територіальної громади.
14. Ладижинська міськрада вказує, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що у заяві про вжиття заходів забезпечення позову про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності заявник зазначав та надавав відповідні докази про те, що власник майнового комплексу, арешт на який просив накласти заявник, з моменту його створення та першої державної реєстрації права власності на нього у 2012 році та протягом майже десяти років неодноразово змінювався. Всі дії, спрямовані на перехід права власності на даний об`єкт нерухомості, вчинялися пов`язаними між собою юридичними та фізичними особами лише з однією метою - безоплатне користування земельною ділянкою комунальної власності, оскільки жоден власник даного нерухомого майна не укладав з власником земельної ділянки, на якій розташоване майно, договір оренди земельної ділянки та на порушення вимог чинного законодавства України не сплачував до місцевого бюджету орендну плату.
15. Крім того вказаний майновий комплекс завжди перебував під фактичним контролем однієї фізичної особи - ОСОБА_2 , що підтверджується наданими суду доказами (витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а всі правочини, спрямовані на перехід права власності на зазначене вище майно, мали фіктивний характер та вчинялися лише з однією метою - безоплатне, незаконне користування комунальним майном.
16. Таким чином, висновки судів про те, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що його права порушено або може бути порушено внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, а також не наведено обставин неможливості накладення арешту на нерухоме майно в рамках виконавчого провадження, є помилковими.
17. Ладижинська міськрада також зазначає, що постановою суду апеляційної інстанції стягнуто із заявника 4000,00 грн судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом. При цьому при вирішенні даного питання суд не врахував всіх обставин справи та неправильно застосував норми матеріального права.
18. Скаржник вважає, що ТОВ «Сансара» не було надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у розумінні статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відшкодування витрат на правничу допомогу та наявності права у адвоката Шевченка Віталія Валерійовича (далі - Шевченко В. В.) на представництво інтересів ТОВ «Сансара» в суді апеляційної інстанції, а тому судом неправомірно було прийнято до уваги відповідний відзив з доданими до нього копіями документів та ухвалено рішення про стягнення з Ладижинської міськради 4000,00 грн судових витрат на правничу допомогу.
19. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
20. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
23. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.
24. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
25. За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
26. Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
27. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
28. Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття таких заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
29. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
30. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
31. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
32. За матеріалами справи Ладижинська міськрада звернулася до Господарського суду Вінницької області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту (тимчасового позбавлення права на відчуження майна) на об`єкт нерухомого майна, який належить на праві власності ТОВ «Сансара» (майновий комплекс).
33. Заявник вказав, що має намір звернутись до Господарського суду Вінницької області з позовом до ПП «Екатерина.», ТОВ «Сансара», Ободівської сільради про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності на майновий комплекс, тобто з вимогами немайнового характеру.
34. Верховний Суд зазначає, що, оскільки у даному випадку позивач мав намір звернутися до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
35. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/790/18, від 11.10.2019 у справі № 910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19, від 30.11.2020 у справі № 910/217/20, від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 13.05.2021 у справі № 916/2761/20).
36. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
37. Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що 23.03.2021 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 902/1026/20 за позовом Ладижинської міськради до ПП «Екатерина.» про стягнення 101 514,32 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 3 492 кв. м, на якій було розташоване нерухоме майно відповідача в період з 01.02.2020 по 01.10.2020. Цим рішенням суду, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021, позовні вимоги Ладижинської міської ради задоволені в повному обсязі.
38. 17.08.2021 судом видано відповідний наказ про примусове виконання вищезазначеного судового рішення. 13.09.2021 Ладижинським міським ВДВС відкрито виконавче провадження № 66800899 щодо примусового стягнення з боржника ПП «Екатерина.» на користь Ладижинської міськради 101 514,32 грн.
39. У жовтні 2020 року до подання позовної заяви про стягнення з ПП «Екатерина.» 101 514,32 грн безпідставно збережених коштів, Ладижинська міськрада також подавала до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту (тимчасового позбавлення права на відчуження) на майновий комплекс.
40. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.10.2020 у справі № 902/1018/20, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
41. Рішення судів мотивовані тим, що заявником не доведено, як саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист оспорюваних прав позивача - Ладижинської міськради.
42. Скаржник указує, що майновий комплекс був відчужений ПП «Екатерина.» шляхом внесення його до статутного фонду ТОВ «Сансара». 04.08.2021 директором ПП «Екатерина.» Романюк А. О. та директором ТОВ «Сансара» Романюком О. В. було підписано відповідний акт № б/н приймання-передачі даного нерухомого майна. На підставі зазначеного акта приймання-передачі 06.08.2021 державний реєстратор Ободівської сільради Солієва Л. В. здійснила державну реєстрацію права власності на майновий комплекс за ТОВ «Сансара».
43. Під час виконавчого провадження № 66800899 про стягнення 101 514,32 грн на запит виконавчої служби від 13.09.2021 № 114031830 була отримана відповідь від Міністерства внутрішніх справ України про те, що за ПП «Екатерина.» транспортні засоби не зареєстровані. З відповіді Державної фіскальної служби України від 13.09.2021 на запит виконавчої служби стало відомо, що дане підприємство не має розрахункових рахунків у банках та інших фінансових установах. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2021 № 274182236 інше нерухоме майно у ПП «Екатерина.» відсутнє. Єдиним можливим способом виконання судового рішення була реалізація державною виконавчою службою об`єкта нерухомого майна - майнового комплексу, який перебував у власності ПП «Екатерина.» в період з 29.01.2020 по 06.08.2021 (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.06.2020 № 211066521).
44. На думку заявника, у зв`язку з відмовою судів у накладенні арешту на дане майно, внаслідок чого ПП «Екатерина.» його відчужило, Ладижинська міськрада фактично позбавлена можливості поновлення свого порушеного права та стягнення з боржника до місцевого бюджету коштів в сумі 101 514,32 грн та змушена звертатись до суду з новим позовом про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права власності на даний об`єкт за ТОВ «Сансара» та повернення його у власність ПП «Екатерина.».
45. Заявник, як на підставу для звернення до суду з даною заявою про забезпечення позову, посилається на те, що на даний час існує реальна ймовірність подальшого відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що в свою чергу ускладнить чи унеможливить в подальшому виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 23.03.2021, позбавить Ладижинську міськраду права на ефективний захист її порушених прав.