ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/1801/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Уркевич В.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранссервісбуд»
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.07.2021 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранссервісбуд» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2020
у справі № 916/1801/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранссервісбуд»
до:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Капітал»;
2. Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондаря Олексія Миколайовича;
3. Приватного акціонерного товариства «Антарктика»,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія»;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс»,
про визнання недійсним рішення у вигляді протоколу, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування права приватної власності,
В С Т А Н О В И В:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротранссервісбуд» (далі - ТОВ «Агротранссервісбуд») 29.03.2021 подано до Господарського суду Одеської області заяву (вх. № 2-400/21) про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2020 у справі № 916/1801/20 за нововиявленими обставинами, в порядку, передбаченому статтями 320 - 325 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій товариство просило суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2020 у справі № 916/1801/20 та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Агротранссервісбуд» задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Агротранссервісбуд» вказано про те, що в ході ознайомлення з матеріалами кримінальної справи № 1-3/11, які надійшли від Миколаївського апеляційного суду 25.02.2021, було встановлено, що ділянка залізничної колії довжиною 6678 м в межах Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) є одноколійною ділянкою шляху протяжністю 6678 м, що свідчить про належність Приватному акціонерному товариству «Антарктика» (далі - ПрАТ «Антарктика»), а на даний час - Товариству з обмеженою відповідальністю «Пальміра Капітал» (далі - ТОВ «Пальміра Капітал»), виключно колії № 1 без будь - яких розгалужень, в тому числі й колії № 7 та естакади. Таким чином, як зазначив заявник, даними матеріалами кримінального провадження може бути спростовано висновок Господарського суду Одеської області, висловлений у рішенні від 23.10.2020 у цій справі, щодо належності ТОВ «Пальміра Капітал» естакади та залізничної колії, які входять до складу спецавтоцентру за адресою: вул. Пивоварна, 11, смт. Таїрове, Овідіопольський район, Одеська область, що є підставами для зміни судового рішення. Тому, на думку заявника, факт того, що ПрАТ «Антарктика» ніколи не належала естакада та залізнична колія № 7 за адресою: вул. Пивоварна, 11, смт. Таїрове, Овідіопольський район, Одеська область, а належала виключно ділянка залізничної колії протяжністю 6678 м в межах Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна), без будь-яких розгалужень, є істотною для даної справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома ТОВ «Агротранссервісбуд» на час розгляду справи, адже знайти матеріали кримінальної справи № 1-3/11, які встановлюють вказаний факт, вдалось тільки на початку 2021 року.
При цьому, з посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 02.03.2021 у справі № 908/439/18, заявник зауважив, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов:
по-перше, їх існування на час розгляду справи. Факт приналежності Акціонерній рибопромисловій компанії «Антарктика» (далі - АРК «Антарктика») виключно колії № 1 без будь-яких розгалужень став відомим саме із матеріалів кримінальної справи № 1-3/11 (кримінальне провадження № 051200700208), вирок по якій було ухвалено 07.07.2011, з огляду на що вбачається, що документи, які підтверджують факт приналежності ПрАТ «Антарктика», а в подальшому - ТОВ «Пальміра Капітал» ділянки залізничної колії протяжністю 6678 м в межах Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна), без будь-яких розгалужень, знаходились саме в матеріалах зазначеної кримінальної справи, та існували на час розгляду справи № 916/1801/20;
по-друге, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, оскільки такі обставини були встановлені тільки після отримання ТОВ «Агротранссервісбуд» матеріалів кримінальної справи № 1-3/11 (кримінальне провадження № 051200700208) у 2021 році;
по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). З цього приводу заявник зазначив, що в разі, якщо суду була б відома та обставина, що ПрАТ «Антарктика», а на даний час - ТОВ «Пальміра Капітал», володіє виключно колією протяжністю 6678 м без будь-яких розгалужень, в тому числі без естакади та колії № 7, за адресою: вул. Пивоварна, 11, смт. Таїрове, Овідіопольський район, Одеська область, то дана обставина однозначно призвела б до ухвалення зовсім іншого рішення, зокрема, в частині встановлення наявності у ТОВ «Пальміра Капітал» права власності на спірне майно.
З огляду на викладене, заявник вважав, що встановлена ТОВ «Агротранссервісбуд» обставина щодо належності ПрАТ «Антарктика» колії протяжністю 6678 м без будь-яких розгалужень підпадає під визначене законодавством поняття нововиявленої обставини та є підставою для перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2020 у справі № 916/1801/20 в порядку, передбаченому статтями 320 - 325 ГПК України.
Водночас, нововиявлену обставину ТОВ «Агротранссервісбуд» підтверджує доказами, наявними у матеріалах кримінальної справи № 3/11 (кримінальне провадження №051200700208).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.07.2021 (суддя Петров В.С.), залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В., Філінюк І.Г. Лавриненко Л.В.), відмовлено ТОВ «Агротранссервісбуд» у задоволенні заяви (вх. № 2-400 від 29.03.2021) про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2020 у справі № 916/1801/20 за нововиявленими обставинами, а вказане рішення залишено в силі.
Судами обох інстанцій встановлено наступні обставини.
У червні 2020 року ТОВ «Агротранссервісбуд» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ «Пальміра Капітал», Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондаря Олексія Миколайовича та ПрАТ «Антарктика» про: визнання недійсним рішення у вигляді протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ «Антарктика» від 01.06.2017 в частині прийняття рішення про відчуження майна товариства шляхом внесення додаткового внеску до статутного капіталу ТОВ «Пальміра Капітал»; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35867634 від 26.06.2017, згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.06.2017 внесений запис про право власності 21113004 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Пальміра Капітал» на ділянку залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 558866851108); скасування права приватної власності ТОВ «Пальміра Капітал» на ділянку залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 558866851108).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація права власності за ТОВ «Пальміра Капітал» на вказаний вище об`єкт є незаконною та порушує права та інтереси ТОВ «Агротранссервісбуд» у зв`язку з тим, що до складу ділянки залізничної колії ТОВ «Пальміра Капітал» увійшли естакада та під`їзна дорога до об`єктів нерухомості естакади і спецавтоцентру за адресою: вул. Пивоварна, 11, смт. Таїрове, Овідіопольський район, Одеська область, які на праві власності належать ТОВ «Агротранссервісбуд».
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.10.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021, в задоволенні позову відмовлено.
Розглядаючи вимоги позивача у даній справі на підставі наданих всіма учасниками справи доказів, суди з`ясували, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2003 у справі № 17-5-30-20/7787, з урахуванням внесених до неї виправлень ухвалою від 18.10.2004, залишеною без змін постановами Вищого господарського суду України від 24.12.2003 і Верховного Суду України від 18.05.2004, право власності на ділянку залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) визнано за АРК «Антарктика».
Також судами з`ясовано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2004 у справі № 3/554, що набрало законної сили, задоволено частково позов АРК «Антарктика», визнано недійсним наказ Міністерства транспорту України від 06.03.2002 № 151 «Про відчуження державного майна Одеської залізниці»; визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майна від 10.05.2002 № ОД/П-020265-Д між Одеською залізницею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» (далі - ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн»); визнано недійсним акт прийомки-передачі від 01.07.2002 між Одеською залізницею та ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» по договору купівлі-продажу цілісного майна від 10.05.2002 № ОД/П-020265-Д; зобов`язано Дочірнє підприємство «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» повернути АРК «Антарктика» ділянку залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна). На виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.08.2005 № 3/554 між АРК «Антарктика» та ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» було складено та підписано акт прийому-передачі ділянки залізничної під`їзної колії від 12.12.2005, відповідно до якого ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» передало, а АРК «Антарктика» прийняло ділянку залізничної під`їзної колії в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна), а саме: верхня будівля колій №№ 1, 3, 4, 6, 7, 10 (інв. № 12026) загальною довжиною 8574 м (в т.ч. стрілочні переводи); - земляне полотно (інв. № 11007) загальною довжиною 8574 м (в т.ч. три вбудовані залізобетонні труби); - два переїзди 3 та 2 категорії (інв. № 14065, 14066).
За висновками судів обох інстанцій, вищевказані обставини встановлені рішеннями судів, що набрали законної сили, у справах де брало участь ПрАТ «Антарктика», щодо якого встановлено ці обставини, а тому вони є преюдиційними і не повинні доводитися знову у даній справі з огляду на положення частини четвертої статті 75 ГПК України.
Зважаючи на те, що судовими рішеннями у вказаних справах встановлено обставини набуття ПрАТ «Антарктика» права власності на ділянку залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна), разом з приналежним до неї майном, в тому числі разом зі спірними у даній справі колією № 7 та естакадою, а також те, що позивачем не доведено наявності будь-якого права на спірний об`єкт, суди обох інстанцій дійшли висновків про безпідставність позовних вимог.
В подальшому постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 23.10.2020 у справі №916/1801/20 залишено без змін.
Так, ТОВ «Агротранссервісбуд», звертаючись з позовом у даній справі, посилалось на незаконне позбавлення права власності на майно внаслідок вчинення зі сторони відповідачів неправомірних дій по прийняттю наглядовою радою ПрАТ «Антарктика» рішення про відчуження майна товариства шляхом внесення додаткового внеску до статутного капіталу ТОВ «Пальміра Капітал» та прийняття державним реєстратором рішення щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності ТОВ «Пальміра Капітал» на ділянку залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Ж. Порушення своїх прав позивач обґрунтував тим, що до складу ділянки залізничної колії ТОВ «Пальміра Капітал» увійшли естакада та під`їзна дорога до об`єктів нерухомості естакади та спецавтоцентру за адресою: вул. Пивоварна, 11, смт.Таїрове, Овідіопольський район, Одеська область, які на праві власності належать позивачу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.10.2020 у задоволенні позову відмовлено з підстав необґрунтованості доводів позивача щодо порушення його права власності, оскільки ним не доведено виникнення у нього права власності на спірні об`єкти - естакаду та під`їзну дорогу до об`єкту «Спецавтоцентр», а також не доведено наявності у нього жодних прав на об`єкт нерухомості «Ділянка залізничної колії» довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 558866851108), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Ж.
При цьому Господарський суд Одеської області, приймаючи рішення у даній справі, досліджував судові рішення у справах № 17-5-30-20/7787, № 3/554 та встановив, що АРК «Антарктика» набуло право власності на ділянку залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна), та за актом прийому-передачі від 12.12.2005 ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» передало власнику (АРК «Антарктика») не тільки вказану ділянку залізничної колії, але й приналежне майно: залізничні колії, споруди, стрілочні переводи, переїзди тощо, в тому числі колію № 7 та естакаду.
Звертаючись до господарського суду із заявою про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, позивач послався на те, що в ході ознайомлення з матеріалами кримінальної справи № 1-3/11, було встановлено, що ділянка залізничної колії довжиною 6678 м в межах Іллічівськото морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) є одноколійною ділянкою шляху протяжністю 6678 м, що свідчить про належність ПрАТ «Антарктика», а на даний час - ТОВ «Пальміра Капітал», виключно колії № 1 без будь - яких розгалужень, в тому числі й колії № 7 та естакади.
Водночас нововиявлену обставину ТОВ «Агротранссервісбуд» підтверджує доказами, наявними у матеріалах кримінальної справи № 3/11 (кримінальне провадження № 051200700208).
Так, у томі № 6 справи № 1-3/11 (кримінальне провадження № 051200700208) наявні такі докази, які, як зазначав заявник, підтверджують нововиявлені обставини:
-протокол № 1 загальних зборів Акціонерного товариства закритого типу «Іллічівський морський рибний порт» (далі - АТЗТ «Іллічівський морський рибний порт») від 09.02.1997 (а.с. 58) щодо створення зазначеного акціонерного товариства та акт приймання-передачі № 1 від 03.03.1997 (а.с. 60-66), за яким АРК «Антарктика» передає згідно з засновницьким договором АТЗТ «Іллічівський морський рибний порт» основні засоби, серед яких відсутня будь-яка естакада, та й сама залізнична колія, щодо якої наявний спір;
- договори на виконання робіт за № 23, 25, 27, 28 (а.с. 96-103), з яких вбачається, що ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» займалось будівництвом естакади та залізничних шляхів на території Іллічівського рибного порту у 1998 році, тобто естакада, яку було зведено на замовлення товариства та пізніше передано АРК «Антарктика» не має нічого спільного із майном, що на даний час належить ТОВ «Пальміра Капітал», з огляду на що заявник вбачає підміну об`єктів нерухомості зі сторони відповідача, адже, ймовірно, АРК «Антарктика» належала зовсім інша естакада з під`їзною колією, аніж та, що на даний час перебуває у власності ТОВ «Агротранссервісбуд»;
- дозвіл на виконання архітектурно-будівельних робіт (а.с. 104), з якого вбачається, що ЛТД «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» надано дозвіл на будівництво (перенесення) діючої естакади з перевантаження газу, який, на думку заявника, також є свідченням того, що у власності ТОВ «Пальміра Капітал» на даний час знаходиться зовсім інша естакада, а приналежна позивачу залізнична колія та об`єкти спецавтоцентру, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 11, ніколи не перебували у власності АРК «Антарктика»;
- рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 25.02.1999 № 87 (a.c.105), яким ЛТД «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» погоджено перенесення естакади, що, за твердженням заявника, свідчить про підміну об`єктів нерухомості;
- лист до керівника Іллічівського морського рибного порту щодо можливості будівництва другої черги естакади (a.c. 110), при цьому на a.c. 111 наявний дозвіл на виконання будівельних робіт - будівництво другої черги естакади в зоні причалу Іллічівського морського рибного порту від 22.09.1999 № 16, на а.с. 114-117 наявний акт Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію другої черги естакади від 07.09.1999, на а.с. 118 наявне рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 22.09.1999 № 493 щодо надання дозволу на будівництво другої черги естакади в зоні причалу Іллічівського морського рибного порту, на а.с. 119 рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 30.11.2000 № 754 щодо надання ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» свідоцтва про право власності, зокрема, на естакади № 1 та № 2, на а.с. 120 реєстраційне посвідчення щодо зазначених естакад, на а.с. 121 свідоцтво про право власності на зазначені естакади від 05.12.2000, на а.с. 128 рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 26.06.2000 № 391 щодо затвердження акту технічної комісії від 31.03.1999 щодо готовності до експлуатації другої черги естакади. Всі зазначені документи, на думку заявника, свідчать, що естакади, які на даний час належать ТОВ «Пальміра Капітал», зводились ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» та розташовані на території Чорноморського морського рибного порту й серед них відсутня естакада, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 11;
- лист ТОВ «Хім - Ойл - Транзит - Юкрейн» на адресу Іллічівського морського рибного порту (а.с. 131) щодо узгодження прокладання залізничних колій протяжністю 90 метрів через земельну ділянку АРК «Антарктика», який, за твердженням заявника, свідчить, що до побудованих ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» естакад підводилась залізнична колія, яка нічого спільного із залізничною колією, що належить позивачу не має;
- рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2004 у справі № 3/554 (а.с. 229-237), із якого вбачається, що жодної естакади, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрове, вул. Пивоварна, 11 у складі майна, що належить на даний час ТОВ «Пальміра Капітал» немає, та що колія № 7, що на сьогодні є власністю ТОВ «Агротранссервісбуд», в разі її входження у майно ТОВ «Пальміра Капітал» протяжність такої колії повинна становити саме 8574 м., а не 6678 м., про що на даний час стверджує відповідач-1;
- лист начальнику юридичної служби Одеської залізничної дороги від начальника ОХП «Одессапуть» від 29.11.2000 № 2600 (а.с. 251), де зазначено, що ділянка шляху протяжністю 6678 м. Іллічівськ-Паромна є однопутною ділянкою шляху;
- лист Державної адміністрації залізничного транспорту (а.с. 252), в якому зазначено про ділянку шляху протяжністю 8570 п.м.;
- лист Міністерства транспорту України до Одеської залізниці від 25.03.2002 (а.с.253), з якого вбачається, що серед об`єктів, які виставлено на продаж, немає естакади, яка належить позивачу у справі;
- лист-звернення, адресований Одеській залізниці від 19.06.2001, (а.с. 263), де знову ж таки зазначено, що залізнична колія Іллічівськ-Паромна-Рибпорт має протяжність 8574 м;
- акти приймання - передачі виконаних робіт по угоді про організацію та проведення аукціону від 26.03.2002 (а.с. 264-365), в яких зазначено протяжність залізничної колії 8574м.
Із наведеного, на переконання заявника, вбачається, що колія № 7 була ймовірно включена в об`єкт, який належав ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» та перейшов товариству після проведення аукціону, однак, не включено в цей об`єкт естакаду, що на даний час належить позивачу, та об`єкт, який на даний час належить ТОВ «Пальміра Капітал» має протяжність не 8574 м, що свідчить, що розгалуження, зокрема й колія № 7, не відійшли до власності АРК «Антарктика» на підставі рішення суду, адже в такому разі, протяжність залізничної колії дорівнювала б саме 8574 м.
Щодо тому № 7 справи № 1-3/11 (кримінальне провадження № 051200700208) заявник зауважує, що на а.с. 7 міститься відзив Одеської залізниці на позов у справі № 17-4-19/7303, в якому зазначено, що загальна протяжність залізничного шляху, на який претендує АРК «Антарктика» насправді складає 5196 м, з огляду на що заявник робить висновок, що протяжність шляху, яка на даний час належить ТОВ «Пальміра Капітал» жодним чином не може включати в себе колію № 7, адже в такому разі протяжність шляху була б зовсім інша;
-протест Прокуратури Одеської області у справі № 17-5-20/7787 (а.с. 13-14), згідно якого визнано право власності на спірну залізничну колію за АРК «Антарктика». Свій протест прокуратура мотивувала тим, що судом не прийнято до уваги рішення Вищого арбітражного суду України від 09.10.1997 у справі № 51/7, відповідно до якого рішення щодо продажу державного майна визнано в частині недійсним, зокрема, щодо відчуження залізничної колії;
-лист Іллічівського міського голови на адресу голови Одеської обласної державної адміністрації від 03.04.2001 (а.с. 22), в якому зазначено, що суд, задовольнивши вимоги АРК «Антарктика» щодо визнання права власності на залізничну колію протяжністю 6678 м в межах Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Поромна) з усіма розгалуженнями, не враховано рішення Вищого арбітражного суду України від 09.10.1997 у справі № 51/7, а також вказано, що АРК «Антарктика» не платить і ніколи не сплачувала земельний податок за земельну ділянку, на якій знаходиться вищевказана колія;
-лист Фонду державного майна України від 03.08.2001 (а.с. 30), в якому зазначено, що встановити перелік об`єктів, які відійшли за договором АРК «Антарктика» з Фондом державного майна України є неможливим, адже додаток № 1 до договору купівлі-продажу орендного підприємства «Антарктика» від 1994 року відсутній. Так, заявник зазначав, що саме в цьому додатку нібито була наявна інвентаризація, однак, як виявилось, такого додатку не існує взагалі, що наводить на думку, що жодної інвентаризації проведено не було та точний перелік майна, який відійшов АРК «Антарктика» також був не визначений, а, отже, й колія №7 не перейшла у власність ТОВ «Пальміра Капітал»;
-лист Спеціальної комісії з питань приватизації, адресований Фонду державного майна України, від 02.10.2001 (а.с. 38), в якому також зазначається про відсутність додатку № 1, який передбачений законодавством та про необхідність проведення службового розслідування;
-апеляційна скарга Одеської залізниці від 20.09.2001 на рішення у справі № 17-5-20/7787 та доповнення до апеляційної скарги від 19.11.2001 (а.с. 43-47), в якій також висловлено позицію щодо відсутності підстав набуття АРК «Антарктика» права власності на залізничну колію взагалі, та підтвердження тому, що склад об`єктів і розгалужень колії не визначено;
-угода про організацію та проведення аукціону від 26.03.2002 (а.с. 54-56), якою передбачено проведення аукціону щодо майна - ділянки залізничної колії Іллічівськ-Паромна довжиною 8574 м, 1974 року побудови, яка складається з верхньої будови залізничних колій №№ 1, 3, 4, 6, 7, 10, інв. № 11007, загальною довжиною 8574 м, стрілочні переводи №10 (22), № 13 (2), № 17 (25), № 15 (23), № 12, № 8, № 6, № 2, інв. №12026, земельного полотна інв. № 11007, загальною довжиною 8574 м., вбудованих залізобетонних труб інв. №11007, двох переїздів: III категорії та II категорії, іна. № 14066. Із зазначеного опису майна, за твердженням заявника, вбачається, що, по-перше, жодної естакади у складі даного майна немає, а як зазначає сам за вказаним договором на аукціон було виставлено саме майно АРК «Антарктика», що в подальшому підтверджено судовим рішенням, та по-друге, ділянка залізничної колії Іллічівськ-Поромна має довжину 8574 м, яка складається з верхньої будови залізничних колій №№ 1, 3, 4, 6, 7, 10, таким чином, оскільки належна на даний час відповідачу-1 залізнична колія має довжину 6678 м, то є очевидним, що колія № 7 не входить до власності АРК «Антарктика»;
-акт прийомки-передачі від 01.07.2002 (а.с. 62), за яким, згідно із результатами аукціону, залізничну колію протяжністю 8574 м передано переможцю аукціону - ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн»;
-договір від 19.07.2002 № 07-01/Ж (а.с. 64-67), відповідно до якого узгоджено використання залізничної колії протяжністю 8574 м між ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» та АЗТ «Іллічівський морський рибний порт», в якому також наявна протяжність залізничної колії, яка відмінна від тієї, що на даний час належить ТОВ «Пальміра Капітал»;
- касаційна скарга Одеської залізниці від 29.09.2003 на постанову Одеського апеляційного суду від 04.09.2003 у справі № 17-5-30-20/7787 (а.с. 118-120), якою визнано право власності АРК «Антарктика» на залізничну колію протяжністю 6678 м в межах Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Поромна), зі змісту якої вбачається, що залізнична колія протяжністю 6678 м не має жодних індивідуальних характеристик, що підтверджує позицію позивача про самовільне включення колії № 7 до складу майна, що належить АРК «Антарктика».
Стосовно тому № 8 справи № 1-3/11 (кримінальне провадження № 051200700208) заявник вказував, що на а.с. 18-20 наявний договір купівлі-продажу цілісного майна від 10.05.2002, згідно із яким Одеська залізниця зобов`язується передати ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» державне майно, а саме - верхня будова колій №№ 1, 3, 4, 6, 7, 10, загальною довжиною 8574 м., таким чином, залізнична колія, право власності на яку визнано за АРК «Антарктика», не є колією протяжністю 8574 м, а, отже, й не може включати будь-які розгалуження, зокрема, й колію № 7;
- висновок науково-правової експертизи від 31.07.2001 № 126/153 (а.с.37-43), в якому зазначено відповіді на поставлені питання, з огляду на які заявник доходить висновку, що жодного підтвердження того, що залізнична колія № 7 належить відповідачу-1 у справі немає, більше того в експертизі зазначено, що переліку майна у договорі купівлі-продажу від 28.05.1994 не наведено, що свідчить про те, що під час реєстрації права власності АРК «Антарктика» самовільно включила у належне їй майно колію № 7, яка належить позивачу у справі;
- наказ Міністерства транспорту України від 06.03.2002 № 151 (а.с. 46), яким дозволено продаж основних засобів 1974 року побудови, які перебувають на балансі Одеської залізниці, а саме: верхня будова залізничних колій №№ 1, 3, 4, 6, 7, 10 загальною довжиною 8574 м;
- листи Міністерства транспорту України, адресовані Господарському суду м. Києва у справі № 3/554 (а.с. 112, 123), в яких представник міністерства зазначає, що колія має індивідуальні ознаки, а саме: довжину, вартість, найменування, дату вводу в експлуатацію тощо, однак колія довжиною 8574 м не є колією довжиною 6678 м, що, за твердженням заявника, свідчить про неможливість їх ототожнення. При цьому заявник звертає увагу на те, що, реєструючи право власності на залізничну колію згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2003 у справі № 17-5-30-20/7787, АРК «Антарктика» фактично ототожнила дві зазначені колії та зареєструвала право власності й на колію № 7, яка по суті не входить у колію довжиною 6678 м, право власності на яку й було визнано згідно вказаного судового рішення;
-наказ Одеської залізниці від 18.05.2001 № 273/н (а.с. 137), яким ділянку залізничної колії від стрілочного переводу № 4 Сортувального парку станції Іллічівськ-Паромна довжиною 7250 м, колії Районного парку загальною довжиною 1320 м., у т.ч. колію № 2, колію № 3, колію № 4, колію № 5, колію № 6, колію № 7, колію № 10 вирішено перевести до категорії під`їзних колій. З огляду на викладене, на думку заявника, знову ж вбачається протяжність всієї колії з розгалуженнями, в тому числі і колією № 7, довжиною у 7250 м та ніяк не дорівнює довжині колії, що на даний час належить ТОВ «Пальміра Капітал»;
- лист Фонду державного майна України від 29.10.2001 та доданий до нього перелік інвентарних об`єктів Одеської залізниці (а.с. 189-190), які можуть бути відчужені з дозволу Міністерства транспорту України. Так, за твердженням заявника, у даному переліку не зазначено про будь-яку естакаду взагалі, окрім того, наявна протяжність колій, зокрема, колія № 7 протяжністю 0,165 км, що свідчить, що в сумі із основною колією та іншими її розгалуженнями аж ніяк довжина колії не може становити 6678 м, що підтверджує факт не входження колії № 7 у протяжність залізничної ділянки, яка належала відповідачу-1.
Щодо тому № 20 справи № 1-3/11 (кримінальне провадження № 051200700208) заявник зауважував, що в ньому наявні протоколи допиту, зокрема, підсудного ОСОБА_1 , який являвся керівником ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» (а.с. 35-46); свідка ОСОБА_2 , який працював на посаді інженера в ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» (а.с. 59-63); свідка ОСОБА_3 , який працював в АРК «Антарктика» (а.с. 65-68); свідка ОСОБА_4 , який працював керівником Іллічівського морського рибного порту (а.с. 68-75); свідка ОСОБА_5 , який працював комерційним директором в АК «Антарктика» (а.с. 75-80); свідка ОСОБА_6 , яка працювала бухгалтером ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» (а.с.80-85), із якого також можливо встановити, які об`єкти належали АРК «Антарктика».
Також, як вказував заявник, на а.с. 226-255 тому № 20 знаходиться вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 07.07.2011, яким підтверджено всі покази свідків, зазначені в протоколах допиту, що, на думку заявника, свідчить про його можливість посилатися на них у доведенні своєї позиції у справі. Окрім того на а.с. 268-283 тому № 20 наявна касаційна скарга на вказаний вирок суду, яка також містить інформацію про протяжність залізничної колії, її характеристики та процес придбання.
Таким чином, як встановлено судами, заявник вказав про те, що факт приналежності АРК «Антарктика» виключно колії № 1 без будь - яких розгалужень став відомим саме з матеріалів кримінальної справи № 1-3/11 (кримінальне провадження № 051200700208), вирок по якій було ухвалено 07.07.2011.
Південно-західний апеляційний господарський суд, дослідивши вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 07.07.2011 у справі №1-3/2011, прийнятий за результатами дослідження наявних в матеріалах кримінальної справи доказів, з`ясував, що у ньому встановлено такі обставини:
- рішенням Арбітражного суду Одеської області від 15.12.2000 визнано право власності за АРК «Антарктика» на залізничну колію довжиною 6678 м в межах Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку з усіма розгалуженнями;
- постановою Арбітражного суду Одеської області від 29.05.2001 протест прокурора Одеської області про перевірку рішення Арбітражного суду від 15.12.2000 відхилено, а рішення суду залишено без змін;
- 25.12.2001 Одеським апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою рішення Арбітражного суду Одеської області від 15.12.2000 та постанову того ж суду від 29.05.2001 скасовано, у задоволенні позову АРК «Антарктика» відмовлено;
- ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн», одним із засновників та власників якого являвся ОСОБА_1 , діючи із корисних спонукань та маючи значні зв`язки в державних органах, на підставі незаконного договору купівлі-продажу від 10.05.2002 та акту приймання-передачі від 01.07.2002 з Одеською залізницею, заволоділо залізничною колією загальною довжиною 8574 м в Іллічівському морському рибному порту, яка раніше безспірно належала на праві власності АРК «Антарктика»;
- АРК «Антарктика» оскаржила вказаний договір купівлі-продажу у судовому порядку. Так, 19.11.2002 АРК «Антарктика» звернулась до Господарського суду м.Києва з позовною заявою до Одеської залізниці, ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн», Міністерства транспорту України та Фонду державного майна України, в якій просила визнати договір купівлі-продажу залізничної колії між Одеською залізницею та ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» недійсним, а дії Міністерства транспорту України та інших державних органів - недійсними;
- що стосується судових позовів до АРК «Антарктика» з приводу залізничної колії в Іллічівському морському рибному порту, то підсудний ОСОБА_1 наполягає на тому, що компанія «Ай-Газ Україна» придбала цю колію на аукціоні у 2001 році на законних підставах. Це була під`їзна колія до терміналу «Ай-Газ Україна» та Іллічівського морського рибного порту від станції Іллічівськ-Паромна довжиною 8,5 км.
- постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2002 касаційну скаргу АРК «Антарктика» задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2001 скасовано, а попередні рішення суду (рішення від 15.12.2000 та постанову від 29.05.2001 Арбітражного суду Одеської області), якими визнано за АРК «Антарктика» право власності на ділянку залізниці, залишено без змін;
- Верховний суд України, розглянувши касаційну скаргу Одеської залізниці на постанову Вищого господарського суду України від 12.11.2002, постановою від 18.02.2003 скасував усі прийняті у справі судові акти, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції;
- за результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2003 у задоволенні позову АРК «Антарктика» відмовлено;
- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2003 у справі №17-5-30-20/7787, прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги АРК «Антарктика» на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2003 за позовом АРК «Антарктика» до Одеської залізниці, Фонду державного майна України, ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн» про визнання права власності на ділянку залізниці довжиною 6678 м, вказане рішення суду скасовано, позов задоволено, визнано право власності АРК «Антарктика» на ділянку залізниці довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна);