Постанова
іменем України
05 травня 2022 року
м. Київ
справа № 686/18493/20
провадження № 51-54 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Лагнюка М.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Мороза С.В.,
захисника в режимі відеоконференції Залуцького В.Н.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Залуцького В.Н. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у кримінальних провадженнях № 12019240010003998 від 23 серпня 2019 року та № 12019240010003082 від 08 жовтня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Ташкент Республіки Узбекистан, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ст. 389-2 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 164, ст. 389-2 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ст. 389-2 КК України, за наступних обставин.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2011 року зобов`язано ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ј частини усіх доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 травня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року про збільшення розміру аліментів, ОСОБА_1 зобов`язано сплачувати аліменти в розмірі ј частини усіх доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 квітня 2018 року до досягнення дитиною повноліття щомісячно.
Водночас ОСОБА_1, достовірно знаючи про вищевказані рішення суду та необхідність сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини, будучи неодноразово попередженим державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, являючись дієздатною та працездатною особою, маючи офіційне джерело доходу, не повідомляючи при цьому державного виконавця про працевлаштування та суму заробітку, в центрі зайнятості не реєструвався, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я у виконавчу службу не пред`являв, на виклики державного виконавця не з`являвся, матеріальної допомоги на дитину не надавав та участі у вихованні дитини не приймав, діючи умисно, протиправно, в період з 26 травня 2011 року по 01 липня 2020 року, злісно ухилився від сплати аліментів, встановлених вищенаведеним рішенням суду, у зв`язку із чим станом на 02 липня 2020 року виникла заборгованість в розмірі 83 852, 79 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.
Крім того, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 183-1 КУпАП (Несплата аліментів) та накладено адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт на строк 360 годин, внаслідок чого 19 лютого 2020 року останнього поставлено на облік в Хмельницькому міськрайонному відділі філії Державної установи "Центр пробації" у Хмельницькій області.
В подальшому, 25 лютого 2020 року ОСОБА_1 ознайомився з порядком та умовами відбування призначеного йому покарання у виді суспільно корисних робіт, під час чого останній попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування такого покарання, та отримав направлення в управляючу муніципальну компанію "Центральна" Хмельницької міської ради для відбування зазначеного покарання, на підставі чого 28 лютого 2020 року директором УМК "Центральна" м. Хмельницького винесено наказ про прийняття ОСОБА_1 для відбування покарання у виді суспільно корисних робіт.
Однак, згідно графіку виходу на роботу, обвинувачений жодної години не відпрацював, у зв`язку з чим постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП (Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт) з призначенням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 доби, яке останній відбув в повному обсязі.
Після відбуття вказаного адміністративного стягнення, ОСОБА_1 в Хмельницькому міськрайонному відділі філії Державної установи "Центр пробації" у Хмельницькій області 17 серпня 2020 року повторно отримав направлення в управляючу муніципальну компанію "Центральна" Хмельницької міської ради для відбування покарання у виді суспільно корисних робіт, на підставі чого 21 серпня 2020 року директором УМК "Центральна" м. Хмельницького винесено наказ про прийняття ОСОБА_1 для відбування покарання у виді суспільно корисних робіт на строк 360 годин з 25 серпня 2020 року.
Разом з тим ОСОБА_1, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП (Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт), умисно продовжив ухилятися від відбування суспільно корисних робіт без поважних причин.
Вказаними протиправними діями ОСОБА_1, діючи умисно, злісно ухилявся від відбування суспільно корисних робіт строком 360 годин, призначених йому постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2020 року, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389-2 КК України.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу захисника Залуцького В.Н. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Залуцький В.Н., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій щодо засудженого ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. При цьому стверджує, що місцевий суд позбавив сторону захисту можливості повноцінно реалізувати своє право на виступ у судових дебатах, оскільки безпідставно відмовив у задоволенні клопотань про відкладення судового розгляду з метою надання часу для підготовки до виступу.
Обґрунтовуючи свої доводи, захисник вказує, що в судовому засіданні від 13 травня 2021 року місцевий суд, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, перейшов на стадію судових дебатів, у зв`язку з чим захисником та обвинуваченим було заявлено клопотання про відкладення судового засідання та надання часу для підготовки до виступу у судових дебатах, з посиланням на те, що сторона захисту не готова до даної стадії судового розгляду. Однак суд, розглянувши заявлені клопотання, безпідставно відмовив у їх задоволенні, чим порушив право обвинуваченого ОСОБА_1 на захист, а також недотримався принципів рівності сторін, змагальності та справедливого судового розгляду.
Водночас захисник, посилаючись на постанову Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 643/2909/17, стверджує, що місцевий суд, за вказаних обставин, мав надати стороні захисту час для підготовки до виступу у судових дебатах.
Крім того, захисник зауважує, що під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_1 звертав увагу колегії суддів на вказане порушення, однак апеляційний суд, постановляючи рішення, зазначені зауваження проігнорував, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Залуцький В.Н. підтримав свою касаційну скаргу, просив її задовольнити, а вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати й призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Прокурор Мороз С.В. заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, просив постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПКУкраїни підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.