Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа 487/2348/20
провадження № 61-11073св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової В. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду
м. Миколаєва від 09 березня 2021 року, ухваленого у складі судді
Сухаревич З. М., та постанову Миколаївського апеляційного суду
від 02 червня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - АТ «ДАК «Автомобільні дороги України»), Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Миколаївський облавтодор», підприємство) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовну заяву мотивував тим, що 01 серпня 2019 року його призначено на посаду директора ДП «Миколаївський облавтодор» на підставі укладеного між ним та АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» контракту строком на один рік з 01 серпня 2019 року по 01 серпня 2020 року.
06 листопада 2019 року його, на період з 06 листопада по 04 грудня
2019 року, відсторонено від виконання обов`язків директора.
Вказував, що наказом АТ «ДАК «Автомобільні дороги України»
від 12 листопада 2019 року йому оголошено догану, однак вказаний наказ скасовано рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва
від 21 лютого 2020 року.
17 березня 2020 року наказом АТ ДАК «Автомобільні дороги України» № 59-ВК позивача звільнено із займаної посади за невиконання умов контракту за п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).
Підставою для звільнення у наказі № 59-ВК від 17 березня 2020 року зазначено: погодження Державного агентства автомобільних доріг України; фінансова звітність ДП «Миколаївський облавтодор» за дев`ять місяців 2019 року та ІІІ квартал 2019 року; рішення правління компанії від 06 грудня 2019 року; пункти Статуту ДП «Миколаївський облавтодор»; пункти контракту, укладеного з позивачем.
Позивач вважав, що рішення про його звільнення прийнято безпідставно, оскільки фактично він керував підприємством у період з 01 серпня по
06 листопада 2019 року, а аналіз фінансової звітності зроблено за більший період, коли він не міг впливати на господарські процеси підприємства. Крім того, постановою державного виконавця у ВП № 59659381 проведено арешт майна підприємства, що унеможливило здійснення обов`язкових платежів щодо виплати заробітної плати, сплати податків тощо. Також позивач вказував, що в оскаржуваному наказі не зазначено, у чому конкретно полягали порушення трудового законодавства, посадових обов`язків або підвідомчих нормативних актів.
Посилаючись на порушення його прав, ОСОБА_1 просив суд:
- скасувати наказ АТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 17 березня 2020 року № 59-ВК про його звільнення та поновити його на посаді директора ДП «Миколаївський облавтодор»;
- стягнути з ДП «Миколаївський облавтодор» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути моральну шкоду у сумі 150 000 грн;
- здійснити розподіл судових витрат.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 березня
2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2021 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не довів порушення його прав, оскільки його звільнення відбулося з підстав, зазначених у контракті, які він погодив при його укладенні, а саме, що він не забезпечив прибутковість підприємства, виконання зобов`язань перед бюджетом та з виплати заробітної плати працівникам підприємства, ефективного використання майна.
При цьому суд апеляційної інстанції спростував доводи позивача про те, що висновки комісії АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про наявність недоліків у його роботі, викладені у довідці та у протоколі засідання правління, є формальними, необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи і нормам законодавства, оскільки позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки комісії щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Миколаївський облавтодор», у результаті якої виявлено численні недоліки у роботі підприємства.
Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача про те, що він до перевірки пропрацював на підприємстві тільки два місяці, а тому не міг у повній мірі вплинути на результати фінансово-господарської діяльності підприємства, оскільки позивач погодився з тим, що всі показники діяльності підприємства будуть перевірятися щоквартально, а також щорічно, а тому він самостійно взяв на себе ризики невиконання умов контракту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 червня 2021 року, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
07 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
27 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду продовжено строк на усунення недоліків, вказаний в ухвалі Верховного Суду від 07 липня 2021 року.
28 серпня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із Заводського районного суду м. Миколаєва.
У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку зібраним доказам, не встановили фактичних обставин справи, внаслідок чого дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову.
Посилаючись на положення статей 78, 80 ЦПК України, заявник вказує, що відповідач не довів, що звільнення відбулося без порушень законодавства. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази конкретних порушень або його неправомірних дій чи бездіяльності, які б призвели до порушень певних умов контракту.
Вважає помилковим те, що суди взяли до уваги єдиний доказ - протокол засідання правління АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 06 грудня 2019 року, який не містить конкретних послань на порушення. Не погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що оцінка господарської діяльності правління товариства є втручанням у господарську діяльність підприємства, що суперечить положенням статті 2 ЦПК України. Суди не встановили, які саме порушення допустив позивач. не дослідили докази невиконання позивачем вимог пунктів 1, 6, 7 та 8 контракту.
Заявник вважає помилковими висновки судів про те, що він, укладаючи контракт, підписав додатки до нього, погодившись, що всі показники діяльності підприємства будуть перевірятися щоквартально, а також щорічно, а тому він самостійно взяв на себе ризик невиконання умов контракту.
Посилаючись на абзац третій пункту 6 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203, заявник вказує, що у разі відмови керівника підприємства укласти контракт, трудовий договір з ним припиняється на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України, тому він не мав можливості змінити умови контракту при його підписанні, або відмовитися від його підписання, тому сам факт підписання контракту не може бути підставою для висновку суду про те, що позивач взяв на себе обов`язок безумовно.
ОСОБА_1 стверджує, що роботодавець не може ставити у вину працівнику невиконання умов контракту та звільнення за невиконання контракту у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином та які не пов`язані з його діями. Вважає, що розгляд звітів на засіданні правління товариства відбувся з порушенням вимог пункту 9 контракту, однак суди попередніх інстанцій не надали цьому оцінку.
Заявник вважає, що є підстави відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 522/10590/2017 (провадження № 61-21820св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 522/10592/17 (провадження № 61-35286св18).
Посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не надав йому часу на реалізацію права на відповідь на відзив на апеляційну скаргу. Крім того, його адвокат звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, проте суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання ухвалою, яка є незаконною та свідчить про упередженість суду і нестворення умов для належного захисту його прав.
Посилаючись на пункт 1.2.1 наказу Державного агентства автомобільних доріг України від 09 жовтня 2012 року № 384 «Про порядок розгляду питань, пов`язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників та працівників галузі, винесення догани та резерв кадрів» та статтю 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», заявник вказує, що суди не встановили, чи зверталося Державне агентство автомобільних доріг України з питанням погодження його звільнення з посади начальника служби автомобільних доріг у Миколаївській області до Миколаївської обласної державної адміністрації.
Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) та у постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 761/32685/19 (провадження № 61-4622св21).
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У вересні 2021 року АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 серпня 2019 року між АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ОСОБА_1 укладено контракт № 222, за яким позивач призначений на посаду директора ДП «Миколаївський облавтодор» на термін з 01 серпня 2019 року по 01 серпня 2020 року.
За умовами контракту передбачено, що ОСОБА_1 зобов`язаний здійснювати поточне керівництво (управління) дочірнім підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання та збереження майна, а Компанія зобов`язана створювати належні умови для матеріального забезпечення та організації праці Керівника (пункт 1 розділу 1 Контракту).
Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво (управління) дочірнім підприємством, організовує його виробничо-господарську та іншу діяльність, забезпечує охорону праці, виконання мети та завдань діяльності дочірнього підприємства, передбачених законодавством, статутом дочірнього підприємства та цим контрактом. Керівник забезпечує складання в установленому порядку річного фінансового плану дочірнього підприємства та подає його на затвердження Компанії. Керівник подає в установленому порядку Компанії квартальну та річну фінансову звітність підприємства (пункт 6 розділу 2 Контракту).
Згідно з пунктом 7 контракту керівник зобов`язується забезпечити виконання ключових показників ефективності згідно з додатком (додатками) до цього контракту.
Відповідно до пункту 8 контракту керівник зобов`язаний:
- дотримуватись законодавства України та забезпечити дотримання законодавства іншими працівниками дочірнього підприємства;
- знати, застосовувати і неухильно виконувати всі внутрішні (локальні) документи Компанії (накази, інструкції, положення, порядки, доручення тощо), незалежно від часу їх прийняття;
- своєчасно в повному обсязі і належним чином виконувати накази і доручення Компанії та Укравтодору як вищого органу управління Компанії, а також забезпечити їх виконання іншими працівниками дочірнього підприємства;
- забезпечувати ефективне використання коштів дочірнього підприємства;
- забезпечити надання Компанії повної та достовірної інформації щодо фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства, прийняття кадрових рішень, створення умов для ефективного внутрішнього контролю;
- забезпечити дотримання дочірнім підприємством вимог податкового законодавства України, у тому числі своєчасну і повну сплату податкових зобов`язань, зборів та інших обов`язкових платежів до державного бюджету України, місцевих бюджетів;
- не допускати заборгованість із заробітної плати;
- забезпечити використання коштів, що мають цільове призначення, наданих дочірньому підприємству, виключно за їх призначенням;
- забезпечити належну організацію та ведення бухгалтерського обліку, неухильне виконання вимог Положення про облікову політику Компанії, своєчасне складання первинних документів відповідно до вимог законодавства та суті господарських операцій, повноту та достовірність фінансової звітності дочірнього підприємства;
- забезпечити здійснення всіх можливих заходів щодо мінімізації непродуктивних витрат, економічних втрат, фактів можливого нанесення матеріальної шкоди дочірньому підприємству, а також сприяти створенню системи протидії шахрайству та/або корупції відповідно до вимог законодавства та внутрішніх (локальних) документів Компанії;
- не допускати матеріальних втрат та/або інших негативних наслідків для дочірнього підприємства;
- при укладенні дочірнім підприємством договорів неухильно дотримуватись вимог законодавства, статуту дочірнього підприємства, внутрішніх (локальних) документів Компанії, зокрема порядку ведення договірної роботи, порядку здійснення закупівельної діяльності, порядку укладення договорів оренди нерухомого майна тощо;
- при формування цін на продукцію (товарів, робіт, послуг) дочірнього підприємства забезпечити дотримання вимог законодавства, статуту дочірнього підприємства, внутрішніх (локальних) документів Компанії, стандартів бухгалтерського обліку, інших норм, правил і стандартів визначення вартості відповідної продукції;
- виконувати встановлені чинним законодавством вимоги режиму секретності відповідно до Закону України «Про державну таємницю»;
- забезпечувати збереження і захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації дочірнього підприємства та Компанії;
- забезпечувати безпечну експлуатацію транспортних засобів, механізмів, обладнання дочірнього підприємства та виконання вимог до охорони праці на дочірньому підприємстві;
- забезпечувати проведення в дочірньому підприємстві профілактичної роботи з метою запобігання правопорушень;
- забезпечувати розробку і виконання заходів поліпшення нормування праці у дочірньому підприємстві та впровадження технічно обґрунтованих норм нормативів праці;
- забезпечувати планування та організацію мобілізаційної підготовки, також виконання покладених на дочірнє підприємство мобілізаційних завдань;
- постійно підвищувати свій професійний рівень, кваліфікацію та/або проходити перепідготовку протягом терміну дії контракту, але не рідше одного разу на три роки, та/або здійснювати перепідготовку з метою отримання нового освітньо-кваліфікаційного рівня;
- проходити в установленому порядку навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки;
- діяти виключно в інтересах дочірнього підприємства;
- забезпечити необхідний для ефективної фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства обсяг замовлень на його продукцію (товари, роботи, послуги), у тому числі на роботи з поточного ремонту та експлуатаційного утримання доріг місцевого значення, а також для інших замовників;
- у кожному випадку виявлення несвоєчасного та/або неповного чи неналежного виконання наказів і доручень Компанії та Укравтодору як вищого органу управління Компанії з боку працівників дочірнього підприємства невідкладно інформувати про такі факти Компанію.
Згідно з пунктом 9 контракту керівник щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітнім періодом, та до 15 лютого після закінчення року подає Компанії звіт про результати діяльності дочірнього підприємства та результати виконання ключових показників ефективності, передбачених додатком (додатками) до контракту, а у разі їх невиконання - пояснення про причини їх невиконання та заходи, які будуть вжиті для їх подальшого виконання з вказівкою конкретних строків їх здійснення.
Компанія звільняє керівника відповідно до законодавства та цього контракту (пункт 11 розділу 2 контракту).
Відповідно до підпункту «в» пункту 22 контракту цей контракт припиняється у разі звільнення керівника до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 23 і 24 цього контракту.
Пунктом 23 контракту передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Компанії, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади чи вимогою виборного органу первинної профспілкової організації дочірнього підприємства, до закінчення терміну його дії, зокрема:
а) у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом, у тому числі ключових показників ефективності, визначених додатком (додатками) до цього контракту;