1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

03 травня 2022 року

м. Київ

справа № 404/6178/20

провадження № 61-16547св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Благоустрій» Кропивницької міської ради»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Глазкова Андрія Сергійовича на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» (далі - КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького») (перейменовано на Комунальне підприємство «Благоустрій» Кропивницької міської ради», далі - КП «Благоустрій» Кропивницької міської ради») та, з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог, просив:

- визнати незаконним наказ КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» від 16 вересня 2020 року № 127-к про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату працівників та скасувати його;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника з благоустрою КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького»;

- стягнути з КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення по день прийняття судового рішення в розмірі 69 969,68 грн;

- стягнути з КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 840,40 грн судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що 01 листопада 2016 року позивач прийнятий на роботу в КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» на посаду заступника начальника з благоустрою.

Листом Управління східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 15 січня 2020 року № 04-11-06-14/176-2020 начальнику КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» рекомендовано виключити зі штатного розпису посади двох заступників директора у зв`язку з не передбаченням такої кількості посад.

На підставі зазначеного листа аудиторської служби начальник КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» 16 січня 2020 року прийняв наказ № 20/1 про скорочення штату працівників, яким з 16 квітня 2020 року скоротив посади заступника начальника та заступника начальника з благоустрою.

13 серпня 2020 року на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» позивача фактично повідомили про його подальше звільнення з займаної посади в зв`язку із скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України) та запропонували посади техніка-програміста, бригадира на дільницях основного виробництва (інші виробництва), озеленювача І-го та II-го розряду, водія автотранспортних засобів, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, машиніста підіймача та вантажника.

Засідання профспілкового комітету закінчилося прийняттям рішення про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , починаючи з 31 серпня 2020 року та було оформлене протоколом від 13 серпня 2020 року № 16.

16 вересня 2020 року згідно з наказом № 127-к позивача звільнено із займаної ним посади у зв`язку із скороченням штату працівників.

Позивач вважав, що його звільнили незаконно, виходячи з того, що аудитори рекомендували скоротити посаду, яку обіймав позивач, на підставі Міжгалузевої угоди в сферах комунальної інфраструктури, житлово-комунального господарства та управління багатоквартирними будинками на 2017-2020 роки, яка взагалі не має ніякого відношення до КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького», оскільки воно не обслуговує багатоквартирні будинки, а здійснює обслуговування іншої сфери житлово-комунального господарства.

Крім того, позивача повідомлено про майбутнє звільнення під час засідання профспілкового комітету КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» 13 серпня 2020 року, а звільнено позивача 16 вересня 2020 року, тим самим порушено норми трудового законодавства.

В той же час фактичне скорочення штату на підприємстві відбулося лише 31 серпня 2020 року, тобто новий штатний розклад почав діяти з 01 вересня 2020 року, тому лише після введення в дію нового штатного розкладу відповідач мав право повідомити ОСОБА_1 про майбутнє звільнення, після чого мало пройти ще 2 місяці.

Проте відповідач звільнив позивача 16 вересня 2020 року, тобто через 16 днів після введення в дію нового штатного розкладу.

Окремо позивач звертав увагу на ту обставину, що згідно з умовами колективного договору КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» на 2017-2022 роки засідання профспілкового комітету мало відбутись за 3 місяці до прийняття наказу про звільнення позивача, а фактично його було проведено всього за 1 місяць, що є порушенням законних гарантій працівника, встановлених колективним договором.

Також позивачу відомо, що на КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» на момент проведення засідання профспілкового комітету та на дату звільнення була вакантна посада машиніста екскаватора, яку ОСОБА_1 ніхто не пропонував.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2021 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» від 16 вересня 2020 року № 127-к про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату працівників, пункт 1 статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника з благоустрою КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» з 17 вересня 2020 року. Стягнуто з КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2020 року по 28 січня 2021 року у розмірі 69 969,68 грн, який обрахований без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання. Стягнуто з КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 840,80 грн. Стягнуто з КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 не дотримався вимог законодавства та не здійснив усіх необхідних дій щодо працевлаштування позивача на іншу вакантну роботу, яку позивач може виконувати.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року апеляційну скаргу КП «Благоустрій» Кропивницької міської ради» задоволено. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Благоустрій» Кропивницької міської ради» 1 261,20 грн судових витрат.

Апеляційний суд, приймаючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що на виконання вимог Управління східного офісу Держаудитслужби в КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» відбулась зміна в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення штату працівників, серед яких посада заступника начальника з благоустрою. Внаслідок скорочення, про наступне вивільнення ОСОБА_1 , який працював на посаді заступника начальника з благоустрою, повідомлений 30 червня 2020 року, що підтверджується відповідним актом про відмову від підпису на підтвердження отримання повідомлення від 30 червня 2020 року № 468. Таким чином, на переконання апеляційного суду, з моменту повідомлення (30 червня 2020 року) і до моменту звільнення (16 вересня 2020 року) пройшло більше двох місяців, що дає підстави вважати, що відповідачем не був пропущений двомісячний строк повідомлення про наступне вивільнення, визначений статтею 43 КЗпП України.

Також апеляційний суд вказав, що: позивач в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) не спростував обставин, вказаних в акті від 30 червня 2020 року № 468; під час звільнення позивачу на виконання вимог статті 492 КЗпП України було запропоновано всі вакантні посади, які він міг займати, враховуючи його кваліфікацію та досвід, від переведення на які він відмовився, що підтверджується протоколом профспілкового комітету первинної профспілкової організації КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» від 13 серпня 2020 року № 6 та актом від 30 червня 2020 року № 1; відповідач не запропонував ОСОБА_1 при звільненні посаду машиніста екскаватора з огляду на те, що він не мав права займати вказану посаду через його невідповідність кваліфікаційним вимогам та протипоказання за станом здоров`я.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що звільнення позивача за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбулось без порушень вимог статей 43, 492 КЗпП України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

11 червня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Глазков А. С., уперше звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року, повний текст якої складено 26 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши у ній підстави касаційного оскарження, надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

15 липня 2021 року до Верховного Суду від адвоката Глазкова А. С. надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій заявник, зокрема, просив скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2021 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявникові на підставі частини другої статті 393 ЦПК України.

08 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 - Глазков А. С. засобами поштового зв`язку звернувся вдруге до Верховного Суду за касаційною скаргою (у новій редакції) на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, зупинити дію оскаржуваної постанови до закінчення розгляду справи в суді касаційної інстанції, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн та судовий збір.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосовав норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 308/5832/17, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 946/6628/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 723/822/20, від 28 квітня 2021 року у справі № 755/14564/18, постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник посилається на порушення судами норм процесуального права в частині дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Щодо порушення норм процесуального права заявник, зокрема, вказує, що апеляційний суд послався на доказ, який відсутній в матеріалах справи взагалі, а саме на повідомлення від 30 червня 2020 року № 468 про майбутнє звільнення та про відмову скаржника від запропонованих йому посад, тобто апеляційний суд в порушення статті 89 ЦПК України надав оцінку неіснуючому доказу, чим порушив положення частини п`ятої статті 263 ЦПК України; також апеляційний суд безпідставно приєднав до матеріалів справи та дослідив докази, подані відповідачем разом з апеляційною скаргою, оскільки відповідач такого клопотання не заявляв та обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів до суду першої інстанції не наводив.

На переконання заявника, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд:

- не врахував ту обставину, що на дату звільнення заявника ніяких посад на підприємстві відповідача йому не було запропоновано взагалі;

- безпідставним є твердження апеляційного суду про те, що відповідач не був зобов`язаний пропонувати заявнику посаду машиніста екскаватора в зв`язку з відсутністю у нього відповідної кваліфікації, а також з особливістю фізичних потреб заявника, що йде в розріз із положеннями частини першої статті 492 КЗпП України;

- апеляційний суд не застосував положення статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», статей 1, 38, 39 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та положення постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», оскільки заявник є інвалідом 3-ї групи (а не 1-ої, як зазначено апеляційним судом), а відповідно до чинного законодавства України ні у суду, ні у відповідача не має повноважень встановлювати його фізичну можливість здійснювати ту чи іншу роботу, станом на дату подання касаційної скарги єдиною організацією, яка б могла вирішити питання про допуск чи не допуск позивача 3-ої групи інвалідності до посади машиніста екскаватора, є медико-соціальна експертна комісія за відповідним індивідуальним планом реабілітації, що свідчить про неправильне застосування апеляційним судом частини третьої статті 492 КЗпП України;

- з урахуванням того, що заявника не було повідомлено про вакантні посади на дату звільнення (16 вересня 2020 року), апеляційний суд неправильно застосував положення частини третьої статті 492 КЗпП України.

У грудні 2021 року до Верховного Суду від КП «Благоустрій» Кропивницької міської ради» надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Глазкова А. С. , в якому відповідач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки вона є законною. Окремо КП «Благоустрій» просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягатимуть розподілу між сторонами у випадку задоволення касаційної скарги, оскільки, на думку відповідача, заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу (50 000,00 грн) позивача є необґрунтованою та неспівмірною із реальним обсягом такої допомоги у суді касаційної інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у Касаційному цивільному суді Верховного Суду), критерієм реальності таких витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції в силу приписів частини першої статті 400 ЦПК України не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, Верховний Суд не бере до уваги документи, додані КП «Благоустрій» Кропивницької міської ради» до його відзиву на підтвердження доводів відповідача, що не були предметом розгляду судами попередніх інстанцій, та здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

У грудні 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - Глазкова А. С. надійшла відповідь на відзив КП «Благоустрій» Кропивницької міської ради», в якому позивач просить задовольнити його касаційну скаргу в повному обсязі та повідомляє суд, що ним будуть надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду даної справи.

У січні 2022 року до Верховного Суду від КП «Благоустрій» Кропивницької міської ради» надійшли заперечення на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Глазкова А. С. , в яких відповідач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки вона є законною, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягатимуть розподілу між сторонами у випадку задоволення касаційної скарги, оскільки, на думку відповідача, заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу (50 000,00 грн) позивача є необґрунтованою та неспівмірною із реальним обсягом такої допомоги у суді касаційної інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у Касаційному цивільному суді Верховного Суду), критерієм реальності таких витрат.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями подана повторно у жовтні 2021 року касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Глазкова А. С. передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2021 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року про надання строку для усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 404/6178/20 із Кіровського районного суду м. Кіровограда, відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Глазкова А. С. про зупинення дії постанови Кропивницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У грудні 2021 року матеріали справи № 404/6178/20 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексумежах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом КП «Кіровоград-Благоустрій» Кіровоградської міської ради від 01 листопада 2016 року № 137-к ОСОБА_1 прийнято на роботу в КП «Кіровоград-Благоустрій» Кіровоградської міської ради на посаду заступника начальника з благоустрою із 01 листопада 2016 року з оплатою праці згідно з штатним розкладом, зі строком випробування два місяці.

Факт перебування в трудових відносинах ОСОБА_1 з відповідачем також підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 .

Згідно з наказом від 11 січня 2018 року № 28 КП «Кіровоград-Благоустрій» Кіровоградської міської ради перейменовано на КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького».

У листі Управління східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 15 січня 2020 року № 04/11-06-14/176-2020 «Про результати ревізії» вказано, що начальнику КП «Благоустрій» необхідно відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України привести штатний розпис підприємства до вимог діючого законодавства з урахуванням вимог додатку № 2 Міжгалузевої угоди в сферах комунальної інфраструктури, житлово-комунального господарства та управління багатоквартирними будинками на 2017-2020 роки, а саме виключити із штатного розпису посади двох заступників директора, у зв`язку із не передбаченням такої кількості посад, при фактичній чисельності робітничого персоналу 160 чоловік, додатком 2 (міжгалузеві норми чисельності) міжгалузевої угоди на 2017-2020 роки.

За результатами ревізії Управління східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 15 січня 2020 року № 04/11-06-14/176-2020 та для забезпечення відповідності фактичної чисельності штату працівників згідно з додатком 2 Міжгалузевої угоди в сферах комунальної інфраструктури, житлово-комунального господарства та управління багатоквартирними будинками на 2017-2020 року, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики № 57, наказом начальника КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» № 20/1 від 16 січня 2020 року з 16 квітня 2020 року скорочено посаду заступника начальника та заступника начальника з благоустрою.

ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 03 січня 2020 року по 31 січня 2020 року включно, з 01 лютого 2020 року по 06 березня 2020 року включно, з 10 березня 2020 року по 20 березня 2020 року включно, з 23 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року включно.

Відповідно до наказу КП «Благоустрій» від 03 квітня 2020 року № 46-к позивачу надано щорічну оплачувану відпустку за період із 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року строком на 12 календарних днів та за період із 01 листопада 2018 року по 31 жовтня 2019 року строком 7 календарних днів. Всього - 19 календарних днів, із 06 квітня 2020 року по 25 квітня 2020 року.

Згідно з наказами КП «Благоустрій» від 23 квітня 2020 року № 56-к та від 13 травня 2020 року № 65-к ОСОБА_1 надано щорічну оплачувану відпустку за період роботи із 01 листопада 2018 року по 31 жовтня 2019 року строком 16 календарних днів, із 26 квітня 2020 року по 13 травня 2020 року, та строком 2 календарні дні, із 14 травня 2020 року по 15 травня 2020 року.

Позивач з 18 травня 2020 року по 29 травня 2020 року перебував на лікарняному.

Згідно з наказом КП «Благоустрій» від 29 травня 2020 року № 71-к заступнику начальника з благоустрою ОСОБА_1 надано щорічну оплачувану відпустку за період роботи із 01 листопада 2019 року по 31 жовтня 2020 року строком на 26 календарних днів, із 01 червня 2020 року по 27 червня 2020 року.

У перший робочий день, 30 червня 2020 року, начальником КП «Благоустрій» Луценком В. О., головним інженером Івашиною В. В., т.в.о. інспектора з кадрів Мачак О. В. , провідним економістом Недільченко А. С. складено акт про те, що 30 червня 2020 року о 08 год 20 хв начальник КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» вручив ОСОБА_1 , що займає посаду заступника начальника з благоустрою в присутності головного інженера Івашини В. В. , т.в.о. інспектора з кадрів Мачак О. В. , провідного економіста Недільченко А. С. повідомлення про скорочення штату згідно з результатами ревізії Управління східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 15 січня 2020 року № 11-06-14/176-2020. ОСОБА_1 відмовився підписувати повідомлення та не погодився на переведення на інші посади із запропонованих йому вакансій.

12 серпня 2020 року (вих. № 1) профспілковим комітетом КП «Благоустрій» Міської ради міста Кропивницького» відповідно до листа від 10 серпня 2020 року № 594 адміністрації КП «Благоустрій» запрошено на засідання профспілкового комітету КП «Благоустрій» з розгляду питання про надання дозволу на розірвання трудового договору 31 серпня 2020 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Як убачається з протоколу № 16 засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації КП «Благоустрій» від 13 серпня 2020 року, задоволено подання від 10 серпня 2020 року № 594 на розірвання трудового договору 31 серпня 2020 року із ОСОБА_1 заступником начальника з благоустрою за пунктом 1 статті 40 КЗпП України (у зв`язку із скороченням чисельності працівників).


................
Перейти до повного тексту