Постанова
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 408/1249/17
провадження № 61-50св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»,
відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Михайлюка О. А.
від 12 вересня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
від 16 листопада 2021 року.
Зміст позовних заяв та їх обґрунтування
У лютому 2017 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно кредитного договору
№ 3286-004/08Р від 23 вересня 2008 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» надало ОСОБА_2 кредит в розмірі 85 000,00 доларів США строком
до 23 вересня 2020 року зі сплатою відсотків за користування кредитом.
23 вересня 2008 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором. В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором № 3286-004/08Р між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/н
від 23 вересня 2008 року.
Посилаючись на неналежне виконання позичальницею своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь заборгованість, яка станом на 08 квітня 2016 року становила 70 383,77 доларів США, з яких: кредит - 59 743,73 доларів США, проценти - 10 640,04 доларів США.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пред`явили зустрічний позов до ПАТ КБ «Правекс-Банк» про визнання недійсними кредитного договору, іпотечного договору та договору поруки.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що кредитний договір, іпотечний договір та договір поруки укладені із порушенням вимог чинного законодавства, а тому вони мають бути визнані недійсними.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2018 року залучено до розгляду у справі в якості правонаступника позивача ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», яке набуло право вимоги за кредитним договором № 3286-004/08Р від 23 вересня 2008 року на підставі укладеного
з ПАТ КБ «Правекс-Банк» договору купівлі-продажу прав вимоги
від 12 жовтня 2017 року.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня
2018 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав докази, які були витребувані судом, на підтвердження своїх позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що при підписанні кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, вони містять всі передбачені чинним законодавством відомості, в тому числі щодо інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, а також про строк його дії, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення, а тому підставистверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавствавідсутні.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» задоволено.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2018 року
в частині відмови у задоволенні первісного позову ТОВ «ФК «Довіра
та гарантія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.
Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги
ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» заборгованість за кредитним договором
№ 3286-004/08Р від 23 вересня 2008 року у сумі 70 383, 77 доларів США,
з яких: заборгованість за кредитом - 59 743, 73 доларів США; заборгованість за відсотками - 10 640, 04 доларів США.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачами за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що умови кредитного договору та забезпечувальних договорів є несправедливими, оскільки при підписанні цих договорів сторони ознайомлювалися й погодились з їх умовами, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивачів є способом захисту власних інтересів від наслідків, можливість настання яких залежить лише від їх добросовісної поведінки при виконанні взятих на себе за кредитним договором зобов`язань. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині вирішення первісних позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачі істотно порушили умови кредитного договору, не виконали взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту разом з нарахованими відсотками, у зв`язку із чим заборгованість у сумі 70 383,77 доларів США, з яких: кредит - 59 743,73 доларів США; проценти - 10 640,04 доларів США, підлягає стягненню з позичальника та поручителя у солідарному порядку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2018 року у частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та постанову Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявниця зазначила неправильне застосування судами норм матеріального
і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 19 лютого 2020 року у справі № 263/5853/13-ц, від 17 червня 2020 року
у справі № 320/7229/15, від 10 березня 2021 року у справі № 688/3874/18,
від 09 червня 2021 року у справі № 752/12242/19, (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також
не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки наданому банком розрахунку заборгованості та неправильно встановив розмір заборгованості за спірним кредитним договором, а також не врахував факт невиконання позивачем за первісним позовом вимог ухвали суду першої інстанції про витребування оригіналів договорів. Особа, яка подала касаційну скаргу, стверджує, що вона не підписувала договори про внесення змін до кредитного договору від 03 листопада 2011 року та від 07 листопада 2014 року. Також зазначає, що всупереч вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» її не було ознайомлено з усіма умовами кредитного договору перед його укладенням.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 вересня 2008 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 3286-004/08Р, у відповідності до положень якого банк надав позичальниці кредит у розмірі 85 000,00 доларів США, строком до 23 вересня 2020 року зі сплатою за користування кредитом у розмірі 12,49 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором
23 вересня 2008 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки.
23 вересня 2008 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, предметом якого виступає квартира АДРЕСА_1 .
03 листопада 2011 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 23 вересня 2008 року № 3286-004/08Р, згідно якого з метою реструктуризації заборгованості позичальника сторони домовились, що позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом щомісяця до 10 числа шляхом внесення коштів згідно графіку погашення кредиту, встановленого в додатку № 1 до цього договору.
07 листопада 2014 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 23 вересня 2008 року № 3286-004/08Р.
Умовами договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 3286-004/08Р від 23 вересня 2008 року, укладеного 07 листопада 2014 року, було змінено дату щомісячного платежу з 10 числа кожного місяця на 7 число кожного місяця, а також змінено пункт 7.1.3 кредитного договору, встановлено пеню за порушення строків погашення заборгованості за кредитом або внесення процентів за користування коштами в розмірі 0,1% від суми не сплаченої заборгованості за кожен день прострочення. Також, було змінено пункт 7.1.7 кредитного договору, визначено неустойку в розмірі 0,1 % від суми кредиту за кожен день невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо страхування об`єкту застави/іпотеки, передбачених договором.
Згідно наданого банком розрахунку станом на 08 квітня 2016 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 23 вересня 2008 року № 3286-004/08Р становить 70 383,77 доларів США, з яких:
кредит - 59 743,73 доларів США; проценти - 10 640,04 доларів США. У розрахунку зазначено, що процента ставка становить 12,49 %.
12 березня 2018 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором від 23 вересня 2008 року № 3286-004/08Р.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У відповідності до частини першої статті 15, частини першої
статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).