Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 759/5821/13-ц
провадження № 61-3788св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
заявник (стягувач)- акціонерне товариство «Універсал Банк»,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмила Олегівна,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року в складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
Встановив:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулось до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О.
На обґрунтування вимог скарги посилалось на те, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором від 28 лютого 2008 року № 014-2008-458, банк звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
03 грудня 2013 року Святошинським районним судом м. Києва ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
27 травня 2014 року Апеляційним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 759/5821/13-ц, провадження № 22-ц/796/4385/2014, яким рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2008 року №014-2008-458 в розмірі 1 004 373,80 грн, з яких 114 898,52 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 758 461,21 грн- сума дострокового стягнення кредиту, 125 040,51 грн - відсотки, 5 973,58 грн - підвищені відсотки, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому від вартості майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У іншій частині позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду Святошинським районним судом м. Києва 16 лютого 2015 року було видано виконавчий лист.
22 березня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58703466 з виконання вказаного виконавчого листа.
Проте, у подальшому, під час проведення виконавчих дій було встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 , на яку звернуто стягнення за рішенням суду, зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з цим, приватним виконавцем не проводяться заходи щодо звернення стягнення на указану квартиру з посиланням на те, що для проведення дій з реалізації цієї квартири на прилюдних торгах, згідно з вимогами пункту 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець повинен отримати дозвіл на реалізацію указаного майна від Органу опіки та піклування. Такого дозволу не надано, а тому примусова реалізація майна не здійснюється.
Зазначало, що указані доводи приватного виконавця не ґрунтуються на вимогах закону, так як на час укладення договору іпотеки у вказаній квартирі діти зареєстровані не були та не проживали. У договорі іпотеки ОСОБА_1 брав на себе зобов`язання не реєструвати в іпотечній квартирі будь-кого без згоди банку. Такої згоди на реєстрацію в даній квартирі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 АТ «Універсал Банк» боржнику не надавав.
Вважало, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду про звернення стягнення, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, в якій право користування належить малолітній дитині, не потрібно.
Внаслідок таких дій та бездіяльності приватного виконавця порушуються права стягувача на своєчасне та повне задоволення своїх вимог за виконавчим листом від 16 лютого 2015 року № 759/5821/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року скаргу АТ «Універсал Банк» задоволено.
Зобов`язано приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації в межах виконавчого провадження ВП № 58703466 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 без отримання згоди Органу опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду, яким вирішено спір та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли діти були зареєстровані в цій квартирі без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року скасовано та прийнято нове рішення.
Скаргу АТ «Універсал Банк» задоволено частково.
Зобов`язано приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. проводити виконавчі дії в межах ВП № 58703466 без отримання згоди Органу опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації. У іншій частині вимог скарги відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправильність дій приватного виконавця Лановенко Л. О. щодо витребування у Органу опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації попереднього дозволу на примусову реалізацію квартири АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки з огляду на те, що в ній зареєстровані неповнолітні особи, які є кровними родичами першої черги (внуки) боржника, а саме: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як такого попереднього дозволу при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру АДРЕСА_1 ) не потрібно.
Разом з тим, апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції щодо зобов`язання приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації в межах виконавчого провадження № 58703466 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та вважав, що це виходить за межі поновлення порушеного права стягувача у даній справі, так як зобов`язують приватного виконавця вчинити всі необхідні дії щодо примусової реалізації майна, а тому вимоги скарги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги повністю.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі
№ 751/15667/15-ц, постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 2-2661/10, постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі
№ 2-2269/11, постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі
№ 718/482/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2021 року приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила, касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 28 лютого 2008 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014-2008-458.
28 лютого 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 28 лютого 2008 року № 014-2008-458 між банком та боржником було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С., зареєстрований в реєстрі № 1000, відповідно до якого боржником передано в іпотеку банку наступне нерухоме майно: двокімнатну квартиру, загальною площею 49,80 кв. м, житловою 27,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І. С. 28 лютого 2008 року, реєстровий № 998, зареєстровано в державному реєстрі правочинів.
АТ «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Універсал Банк» та ВАТ «Універсал Банк». Так, 22 червня 2009 рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в ПАТ «Універсал Банк»; 31 жовтня 2018 рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» було перейменовано в АТ «Універсал Банк», що підтверджується статутом АТ «Універсал Банк».
03 грудня 2013 року Святошинським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
27 травня 2014 року Апеляційним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 759/5821/13-ц, провадження № 22-ц/796/4385/2014, яким рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення яким позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2008 року №014-2008-458 в розмірі 1 004 373,80 грн, з яких: 114 898,52 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 758 461,21 грн - сума дострокового стягнення кредиту, 125 040,51 грн - відсотки, 5973,58 грн - підвищені відсотки, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому від вартості майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У іншій частині позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» відмовлено.
На виконання вищевказаного рішення суду Святошинським районним судом м. Києва 16 лютого 2015 року видано виконавчий лист.
22 березня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58703466.
22 березня 2019 року приватний виконавець Лановенко Л. О., в рамках виконавчого провадження № 58703466 винесла постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження.
22 березня 2019 року приватний виконавець Лановенко Л. О. винесла постанову про арешт майна боржника, а саме: нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .