Постанова
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 465/4258/17
провадження № 61-15215св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 року в складі судді Кузя В. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 рокупозов ОСОБА_1 залишено без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) - у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу виходив із того, що позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи призначеної на 09 липня 2020 року та на 23 грудня 2020 року повторно не з`явився в засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. У зв`язку з цим вважав, що такі обставини є безумовною підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до статті 257 ЦПК України.
Постановою Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 року - без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважав, що така є законною та обґрунтованою, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Зокрема, апеляційний суд визнав безпідставними доводи апелянта про залишення позовної заяви без розгляду на стадії підготовчого провадження, оскільки провадження в справі відкрите до набрання чинності 15 грудня 2017 року ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII та у справі відсутні процесуальні рішення про призначення підготовчого засідання в даній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року, і передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст доводів касаційної скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, безпідставно залишив позовну заяву без розгляду. У судове засідання, призначене на 23 грудня 2020 року, представником позивача було подано клопотання про долучення доказів та про відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою, що є поважною причиною неявки. За відсутності повторної неявки позивача або його представника в судове засідання, суд першої інстанції не вправі був залишати позовну заяву без розгляду.
Також наголошує, що неявка сторони позивача мала місце на стадії підготовчого засідання, однак ЦПК України не передбачено залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України на даній стадії розгляду справи. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, від 21 травня 2021 року в справі № 752/21845/18.
Позиції інших учасників
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
01 серпня 2017 року Франківським районним судом у складі судді Гулієвої М. І. постановлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та призначено судове засідання на 09 серпня 2017 року о 09-45 год.
Згідно із Законом України № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, ЦПК України було викладено у новій редакції.
Згідно із частиною сьомою статті 33 ЦПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
За частиною дванадцятою статті 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Розпорядженням керівника апарату Франківського районного суду м. Львова від 14 травня 2019 року № 55/Р «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 15 травня 2019 року, справу № 465/4258/17 передано для розгляду судді Кузю В. Я.
У пункті 9 частини першої Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (у редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, крім іншого, 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа (пункт 4); дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження (пункт 5); дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (пункт 6).
Як видно із матеріалів справи, 02 серпня 2019 року Франківським районним судом м. Львова у складі судді Кузя В. Я. постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження. У мотивувальній та резолютивній частинах ухвали зазначено, крім іншого, дата, час і місце проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін; постановлено призначити судове засідання з викликом сторін на 05 лютого 2020 року о 16-00 год.
Згідно довідки від 05 лютого 2020 року, складеної секретарем судового засідання, розгляд справи 05 лютого 2020 року не був проведений; засідання відкладено на 09 липня 2020 року о 14-00 год.
08 липня 2020 року представник позивача надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, у якому просила суд відкласти судове засідання у зв`язку із негативною епідеміологічною ситуацією (поширенням коронавірусної хвороби).
09 липня 2020 року Франківським районним судом м. Львова у складі судді Кузя В. Я. постановлено процесуальне рішення (ухвалу), яким було відкладено розгляд справи у зв`язкою із неявкою учасників справи на 23 грудня 2020 року о 16-30 год.
23 грудня 2020 року представник позивача надіслала клопотання про долучення доказів, в якому крім іншого також просила відкласти судове засідання у зв`язку із хворобою.
23 грудня 2020 року Франківським районним судом м. Львова в складі судді Кузя В. Я. постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи).
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).
Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що у матеріалах справи відсутня ухвала про призначення підготовчого судового засідання. Зокрема, із змісту вищезазначених процесуальних рішень, постановлених суддею Кузем В. Я. після повторного автоматизованого розподілу цієї судової справи (15 травня 2019 року) видно, що у справі не призначалися та не проводилися підготовчі судові засіданні.