Постанова
Іменем України
02 травня 2022 року
м. Київ
справа № 482/1874/290
провадження № 61-13702св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом),
відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Свіржевська Тетяна Борисівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Дмитренком Ігорем Миколайовичем, на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області в складі судді Сергієнка С. А. від 25 березня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду в складі колегії суддів: Царюк Л. М., Базовкіної Т. М., Яворської Ж. М. від 25 травня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.
Позов мотивовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27 квітня 220 року вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Житловий будинок розташований на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер 4824810100:03:002:0030. Зазначений житловий будинок придбано у ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу, укладеному в 2020 році. На вищезазначеній земельній ділянці також знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_2 . До 2013 року будинок АДРЕСА_2 та будинок АДРЕСА_3 були одним об`єктом нерухомого майна. Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2013 року в справі № 1419/971/2012 за позовом ОСОБА_3 про виділ частки із спільного часткового майна визнано за останнім право приватної власності та виділено йому у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 в житловому будинку А-1: 1-3 кухню, частку 1-4 житлової кімнати, а також надвірні господарські будівлі: гараж М-1, літню кухню Ж-1, ј частку басейну для води № 3, ј частку огорожі з воротами № 1, 2.
Рішенням виконавчого комітету Новоодеської міської ради № 45 від 09 квітня 2014 року вирішено виділити в окреме господарство з комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_4 ј частку житлового будинку (А-1), гараж (М-1), літню кухню (Ж-1), ј частку басейна (№ 3), ј частку огорожі № 1, 2 та присвоїти поштову адресу АДРЕСА_5 . Власник ОСОБА_3 .
Восени 2020 року вона вирішила продати будинок АДРЕСА_3 , проте ОСОБА_2 не впустила її на територію домоволодіння, у зв`язку з чим чинила перешкоди у користуванні жилим приміщенням.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 припинити дії, які порушують її право власності, не чинити перешкод у здійсненні її прав власника нерухомого майна та надати доступ до житлового будинку АДРЕСА_3 .
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , де зазначала, що вона є власником ѕ часток житлового будинку з господарськими спорудами та спорудами по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 листопада 2010 року. Власником ј частки вказаного житлового будинку був ОСОБА_5 . Отже домоволодіння є їх спільною частковою власністю. У вересні 2020 року вона дізналась, що ОСОБА_3 27 квітня 2020 року продав належну йому частку житлового будинку ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Свіржевською Т. Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 89. Між тим перед укладанням договору продавець ОСОБА_3 не повідомив її про намір продавати частку житлового будинку, що знаходиться у їх спільній частковій власності, вказавши ціну та інші умови. За цих обставин було порушено її переважне право на купівлю частки у праві спільної часткової власності, а саме житлового будинку по АДРЕСА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2021 року позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_1 її права власності та надати доступ до житлового будинку АДРЕСА_3 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про переведення прав та обов`язків покупця відмовлено.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 виходив із того, що ОСОБА_2 перешкоджає позивачці володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй на праві власності житловий будинком, у добровільному порядку відповідач такі перешкоди не усунула. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив із того, що на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 не мала переважного права купівлі нерухомого майна, оскільки не була вже співвласником цього майна, а тому її позовні вимоги про переведення на неї прав та обов`язків покупця є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_2 , через свого адвоката Дмитренка І. М., звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог, та задоволення її зустрічних позовних вимог.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2020 року № 607/9787/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_1 , через свого адвоката Кобзаренко М. Ю., звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи касаційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу
№ 482/1874/20 з Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 згідно із свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданого 30 листопада 2010 року державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори, успадкували кожний відповідно ѕ та ј частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2013 року у справі № 1419/971/2012 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про виділ в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності та виділено йому у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 в житловому будинку А-1: 1-3 кухню, частку 1-4 житлової кімнати, а також надвірні господарські будівлі: гараж М-1, літню кухню Ж-1; ј частку басейну для води № 3, ј частку огорожі з воротами № 1,2.
З рішення виконавчого комітету Новодеської міської ради № 45 від 09 квітня 2014 року, встановлено, що в окреме господарство з комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_4 , в житловому будинку А-1: 1-3 кухню, частку 1-4 житлової кімнати, а також надвірні господарські будівлі: гараж М-1, літню кухню Ж-1; ј частку басейну для води № 3, ј частку огорожі з воротами № 1,2.
З рішення виконавчого комітету Новоодеської міської ради № 45 від 09 квітня 2014 року, встановлено, що в окреме господарство з комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_4 виділено ј частку житлового будинку (А-1), гараж (М-1), літню кухню (Ж-1), ј частку басейна (№ 3), ј частку огорожі № 1, 2 та присвоєно поштову адресу АДРЕСА_5 . Власником зазначено ОСОБА_3 . Останньому Реєстраційною службою Новоодеського районного управління юстиції у Миколаївській області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 06 травня 2014 року та право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.