Постанова
Іменем України
27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 161/6069/19
провадження № 61-8061св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану їх адвокатами Войтюком Романом Вячеславовичем та Овчаровим Андрієм Вікторовичем , на постанову Волинського апеляційного суду в складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я. від 13 квітня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про виділ частки в домоволодінні в самостійну одиницю та визнання права власності.
Позов мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить кожному по 27/200 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У позивачів виникають із відповідачами спори щодо порядку користування нерухомим майном, який належить сторонам на праві спільної часткової власності. Починаючи з 2016 року, а саме з моменту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , позивачам чиняться перешкоди у користуванні спільним майном та їх не допускають до власного майна. З урахуванням уточнень, позивачі просили виділити в натурі та визнати спільною приватною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: в підвалі: сходової (1-1-) площею 5,9 кв.м.; кухні (1-2) площею 13,9 кв.м.; вбиральні (1-3) площею 1,3 кв.м.; ванни (1-4) площею 2,6 кв.м; кладової (1-6) площею 2,6 кв.м.; на першому поверсі: сходової (1-7) площею 3,8 кв.м.; кімнати (1-8) площею 14,9 кв.м.; кімнати (1-9) площею 25,9 кв.м.; веранди (1-10) площею 5,0 кв.м., а всього загальною площею 75,9 кв.м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року позов задоволено. Ухвалено виділити в натурі та визнати спільною приватною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: -в підвалі: сходової (1-1-) площею 5,9 кв.м.; кухні (1-2) площею 13,9 кв.м; вбиральні (1-3) площею 1,3 кв.м.; ванни (1-4) площею 2,6 кв.м.; кладовки (1-6) площею 2,6 кв.м.; -на першому поверсі: сходової (1-7) площею 3,8 кв.м.; кімнати (1-8) площею 14,9 кв.м.; кімнати (1-9) площею 25,9 кв.м.; веранди (1-10) площею 5,0 кв.м., а всього загальною площею 75,9 кв.м. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 27/200 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 27/200 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_4 з депозитного рахунку у Територіальному управлінні ДСА України у Волинській області 9 795,50 грн, внесеної ОСОБА_1 компенсації за відхилення від ідеальної частки. Стягнуто з ОСОБА_3 з депозитного рахунку у Територіальному управління ДСА України Волинської області 9 795 грн, внесеної ОСОБА_1 компенсації за відхилення від ідеальної частки. Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачами належними доказами підтверджена можливість поділу спірного домоволодіння в натурі.
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2021 року стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 3 140 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
Місцевий суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у зв`язку із тим, що під час розгляду справи не вирішив питання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 15 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції виділено в натурі частку тільки позивачам та припинено право спільної часткової власності тільки позивачів, але не вирішено питання частки відповідачів. Апеляційний суд позбавлений можливості вирішити дане питання, оскільки сторонами по справі не ставилося питання про проведення будівельно-технічної експертизи для визначення технічних можливостей про виділ кожному з чотирьох співвласників житлового будинку.
Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 24 травня 2021 року вирішено питання про судові витрати.
Апеляційний суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у зв`язку з тим, що під час розгляду справи не вирішив питання про розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , через своїх адвокатів Войдюка Р. В. і Овчарова А. В., звернулися засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, у якій просять скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 555/325/16-ц, від 28 жовтня 2020 року в справі № 2114/2-3819/11, від 27 травня 2020 року в справі № 173/1607/15-ц, від 18 листопада 2019 року в справі № 359/9698/14-ц, від 18 червня 2020 року в справі № 520/2661/16-ц, від 04 квітня 2019 року в справі № 161/5142/17, від 10 лютого 2021 року в справі № 450/2167/16-ц, від 17 березня 2021 року в справі № 645/322/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У липні 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якому просять зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Зазначають, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 161/6069/19 та витребувано цивільну справу з Луцького міськрайонного суду Вінницької області.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2020 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 22 грудня 2016 року державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Пастуховою Н. В., в реєстрі за № 4-921, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 27/200 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 22 грудня 2016 року державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Пастуховою Н. В., в реєстрі за № 4-919, ОСОБА_2 , на праві спільної часткової власності належить 27/200 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться: АДРЕСА_1 .