Постанова
Іменем України
27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 569/17706/18-ц
провадження № 61-16763св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд», ОСОБА_5 , товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнепромекобуд»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Шимківа С. С., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «інвестиційно-будівельна компанія «Градобуд» (далі - ТОВ «ІБК «Градобуд»), ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнепромекобуд» (далі - ТОВ «Рівнепромекобуд») про визнання недійсними договорів.
Позовна заява мотивована тим, що він, разом зі ОСОБА_5 , з якою перебував у шлюбі, придбав майнові права на трикімнатну квартиру, проектний номер 84, загальною площею 105,9 кв. м, на четвертому поверсі третього під`їзду другої черги будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 .
Факт придбання ними указаних майнових прав підтверджується договором про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги) від 12 жовтня 2013 року та Договором відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року.
22 грудня 2015 року його дружина ОСОБА_5 , без його відома та згоди, відступила майнові права на квартиру для ОСОБА_4 згідно з договором про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги).
У подальшому ОСОБА_4 указані майнові права переуступив для ТОВ «ІБК «Градобуд» згідно з договором про заміну сторони у Договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги) від 20 лютого 2017 року.
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , була зареєстрована на праві власності за ТОВ «ІБК «Градобуд».
У подальшому ТОВ «ІБК «Градобуд» 04 вересня 2018 року продало вказану квартиру ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим 14 вересня 2018 року Плетньовим В. О. , приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1084.
Щоб унеможливити повернення майна 07 вересня 2018 року ОСОБА_2 передав указану квартиру в іпотеку для ОСОБА_3 згідно з іпотечним договором, посвідченим 07 вересня 2018 року Матвійчуком О. С. , приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1743.
Вважав, указані договори недійсними, оскільки майно було відчужене дружиною без його згоди, в порушення вимог статті 65 СК України.
Зазначав, що вищезазначені договори не відповідають вимогам, передбаченим статті 203 ЦК України, статтям 60, 65 СК України, а тому вони підлягають визнанню недійсними, відповідно до статті 215 ЦК України із скасуванням відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Оскільки квартира вибула з власності без його волі, за відсутності підстав для її відчуження, він, згідно зі статтями 387, 388 ЦК України має право на її витребування.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати недійсним договір про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги) від 22 грудня 2015 року; визнати недійсним договір про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги) від 20 лютого 2017 року; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності ТОВ «ІБК «Градобуд», внесені державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Панасюк В. О., на наступне нерухоме майно: квартира, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1251174956101; визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 04 вересня 2018 року Плетньовим В. О., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрований в реєстрі за № 1084, укладений між ТОВ «ІБК «Градобуд» та ОСОБА_2 , в частині купівлі-продажу квартири, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1251174956101; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності ОСОБА_2 , внесені 04 вересня 2018 року Плетньовим В. О. , приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, за номером запису про право власності 27766134, на наступне нерухоме майно: квартира, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1251174956101; визнати недійсним іпотечний договір, посвідчений 07 вересня 2018 року Матвійчуком О. С., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрований в реєстрі за № 1743, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в частині передачі в іпотеку квартири, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1251174956101; скасувати заборону відчуження квартири, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 251174956101, накладену 07 вересня 2018 року Матвійчуком О. С. , приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, у зв`язку із посвідченням Іпотечного договору від 07 вересня 2018 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним з моменту його укладення договір про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги), укладений 22 грудня 2015 року між ТОВ «Рівнепромекобуд», ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Визнано недійсним з моменту його укладення договір про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги), укладений 20 лютого 2017 року між ТОВ «Рівнепромекобуд», ОСОБА_4 , ТОВ «ІБК «Градобуд».
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ТОВ «ІБК «Градобуд», № 20468190, внесений 16 травня 2017 року державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Панасюк В. О., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35248423 від 18 травня 2017 року на наступне нерухоме майно: квартира, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1251174956101.
Визнано недійсним з моменту його укладення договір купівлі-продажу, посвідчений 04 вересня 2018 року Плетньовим В. О., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрований в реєстрі за № 1084, укладений між ТОВ «ІБК Градобуд» та ОСОБА_2 , в частині купівлі-продажу квартири, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1251174956101.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 №27766269, внесений 04 вересня 2018 року Плетньовим В. О. , приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, на наступне нерухоме майно: квартира, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1251174956101.
Визнано недійсним з моменту його укладення Іпотечний договір, посвідчений 07 вересня 2018 року Матвійчуком О. С., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстрований в реєстрі за № 1743, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в частині передачі в іпотеку квартири, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1251174956101.
Скасовано заборону відчуження квартири, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею 66,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1251174956101, накладену 07 вересня 2018 року Матвійчуком О. С. , приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області, зареєстровану в реєстрі за № №1744, 1745, 1746, 1747 у зв`язку із посвідченням Іпотечного договору від 07 вересня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення обґрунтованістю позовних вимог, так як договір від 22 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без згоди позивача, який є співвласником предмета відчуження, в силу вимог статті 60 СК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2019 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у ОСОБА_5 не виникло право власності на спірну квартиру. За змістом укладеного 02 жовтня 2013 року між нею та ТОВ «Рівнепромекобуд», ОСОБА_8 договору про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року (відступлення права вимоги), дружина позивача набула лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.
Оскільки ОСОБА_5 за договором про заміну сторони у договорі відчуження майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення від 28 травня 2012 року, що укладений між нею та ТОВ «Рівнепромекобуд», ОСОБА_8 , не набула права власності на спірну квартиру, як і не відчужила таке право власності за договором від 22 грудня 2015 року, укладеним між ТОВ «Рівнепромекобуд», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , відсутні правові підстави для застосування положень частини другої статті 65 СК України щодо визнання недійсним договору, укладеного стосовно майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, без згоди іншого з подружжя.
І як наслідок вважав, що похідні позовні вимоги про визнання наступних договорів відчуження недійсними задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
До Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якій, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті постанови апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин положення статті 190 ЦК України, і як наслідок дійшов неправильного висновку про те, що майнові права на квартиру, що були придбані у шлюбі, не є майном, що може належати до спільної сумісної власності подружжя, а тому до них не застосовується положення частини другої статті 65 СК України, що також свідчить про неправильне застосування указаної норми СК України. Вважає, що апеляційним судом не враховано правову позицію щодо застосування положень статті 65 СК України та статті 190 ЦК України, викладену у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 520/1740/15-ц та від 08 травня 2019 року у справі № 127/26398/16-ц. Також у порушення вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України апеляційним судом не враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 274/3158/15-ц та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
До Верховного Суду ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.