1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

20 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 642/5275/18

провадження № 61-3450св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Волторністом Сергієм Івановичем, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року Харківська міська рада вернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 583 404,60 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі літ. «АБ-3» загальною площею 2941,0 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16 листопада 2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О. за реєстровим № 1913.

06 вересня 2017 року Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,2609 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування житлової будівлі літ. «АБ-3», право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 . За результатами обстеження складено акт згідно з яким межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж нежитлової будівлі.

Відповідно до інформаційної довідки та листів Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 03 січня 2017 року № 19-20.08-3-9/20-17, Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 05 січня 2017 року № 42/0/25-17 речові права ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2609 по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться нежитлова будівля літ. «АБ-3», не зареєстровані. ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2015 року по 31 серпня 2018 року не сплачувала за користування земельною ділянкою плату у встановленому законом розмірі, внаслідок чого безпідставно зберегла у себе грошові кошти в розмірі 583 404, 60 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року позов Харківської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 583 404,60 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач фактично користується земельної ділянкою без достатніх правових підстав, хоча у нього виник обов`язок укласти договір оренди відповідної земельної ділянки. Розрахунок орендної плати здійснено Харківською міською радою з урахуванням загальної площі земельної ділянки, що фактично зайнята нежитловою будівлею. Сума, яка заявлена до стягнення, розрахована як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою для даної земельної ділянки. Таким чином, внаслідок протиправної поведінки відповідача Харківська міська рада була позбавлена можливості отримати дохід в розмірі 583 404,60 грн.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2020 року з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради стягнуто судовий збір в розмірі 8 751,07 грн.

Додаткове рішення мотивоване тим, що у зв`язку із задоволенням позову, на підставі статті 141 ЦПК України, Харківська міська рада має право на стягнення з ОСОБА_1 суми судового збору в розмірі 8 751,07 грн понесеного позивачем за подання позовної заяви.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Харківського апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року та додаткове рішення цього ж суду від 04 вересня 2020 року - залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, зазначив проте, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірні правовідносини регулюються нормами статей 1212-1214 ЦК України.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У березні 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 через свого представника адвоката Волторніста С. І. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 646/4546/19, від 29 січня 2019 року у справі № 922/536/18, від 11 лютого 2019 року в справі № 922/391/18, від 11 червня 2019 року в справі № 922/551/18, від 01 жовтня 2019 року в справі № 922/2082/18, від 18 березня 2020 року в справі № 639/5391/18, від 12 червня 2019 року в справі № 922/902/18, від 08 серпня 2019 року в справі № 922/1276/18, від 16 листопада 2019 року в справі № 922/3607/18, від 16 листопада 2019 року в справі № 922/3607/18, від 10 вересня 2018 року в справі № 920/739/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У квітні 2021 року засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду від Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що вказана касаційна скарга є необґрунтованою, а доводи зазначені в ній, як підстави для скасування вищезазначених рішень такими, що не відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 642/5275/18 з Ленінського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2021 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року зупинено касаційне провадження у вказаній справі до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 646/4738/19 (провадження № 61-17197сво20).

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі № 642/5275/18.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі літ. «АБ-3» загальною площею 2941,0 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16 листопада 2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж. О. за реєстровим № 1913.

Згідно з довідкою Департаменту загальних відносин Харківської міської ради від 05 січня 2017 року № 41/0/225-17 рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 27 жовтня 2010 року № 304/10 громадянці ОСОБА_1 надано в оренду строком до 01 жовтня 2015 року земельну ділянку площею 0,4169 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (штамповочний цех).

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 03 січня 2017 року № 19-20.08-3-9/20-17 речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані.

06 вересня 2017 року Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,2609 кв.м по АДРЕСА_1 . За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації. Межі земельних ділянок визначені відповідно до зовнішніх меж нежитлової будівлі.

Земельна ділянка площею 0,2609 кв.м по АДРЕСА_1 є сформованою, визначено її межі, та присвоєно кадастровий номер 6310137200:02:003:0512.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».


................
Перейти до повного тексту