ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2022 року
м. Київ
справа № 295/8422/16-а
адміністративне провадження № К/9901/29938/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 2 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка виразилась в ухиленні від перерахунку та виплати йому заборгованих коштів по щомісячному довічному грошовому утриманню за січень - грудень 2006 року та зобов`язати здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за січень - грудень 2006 року та виплатити йому заборговані кошти по щомісячному довічному грошовому утриманню за січень - грудень 2006 року в сумі 99619,80 грн., які були нараховані Апеляційним судом Житомирської області згідно довідки - розрахунку (супровідний лист від 03.10.2008 р. № 3-232) з компенсацією втрати частини доходів.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працював на посаді судді Апеляційного суду Житомирської області та згідно наказу №141-к від 19.12.2005 та був звільнений з посади судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області в зв`язку з виходом у відставку за станом здоров`я з 26.12.2005. При звільненні позивачу було нараховане довічне щомісячне грошове утримання, яке він отримував через Апеляційний суд Житомирської області в період з січня 2006 року по грудень 2006 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2007 у справі №2а-2746/07, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2011, на користь позивача було стягнуто з ДСА України 136071,00 грн. заробітної плати та щомісячного грошового утримання за період з 01.06.2005 по 26.12.2005.
Також на підставі довідки-розрахунку Апеляційного суду Житомирської області (супровідний лист від 03.10.2008 №3-232) судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна сума різниці між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням та нарахованим на підставі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2007 за 2006 рік становить 99619,80 грн.
Вважаючи, що саме відповідач, як пенсійний орган, який на даний час здійснює виплату йому довічного грошового утримання, зобов?язаний виплатити також і донараховані на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2007 суми, позивач звернувся до суду з цим позовом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 02.06.2017 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ухилення від перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання за січень - грудень 2006 року. Зобов`язано Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за січень - грудень 2006 року та виплатити йому заборговані кошти по щомісячному довічному грошовому утриманню за січень - грудень 2006 року в сумі 99619,80 грн., які були нараховані Апеляційним судом Житомирської області згідно довідки - розрахунку (супровідний лист від 03.10.2008 №3-232), з компенсацією втрати частини доходів.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 року у справі №4-рп/2016 року встановлено, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів. Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 (пункти 5,7 мотивувальної частини) при розгляді питання щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень Закону №2453, положення ч. 3 ст. 141 Закону №2453 у редакції Закону №213 звужує зміст та обсяг гарантій незалежності судді, а тому суперечить частині першій статті 55, частині першій статті 126 Основного Закону України.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, неправильно встановлено обставини справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" №2863-ХІІ щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці виплачується за рахунок державного бюджету в суді за останнім місцем роботи або, за їх вибором, у суді за місцем їх проживання.
Вважає, що в управління відсутні підстави для проведення перерахунку довічного грошового утримання позивачу за 2006 рік, а висновки судів в цій частині є незаконними та необгрунтованими.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, а рішення судів залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 4 ст. 257 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 267 КАС України (в зазначеній редакції) визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 267 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.