ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2022 року
Київ
справа №540/1795/19
адміністративне провадження № К/9901/22550/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за позовом Приватного підприємства «Грант-Трейд» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 (суддя Гомельчук С.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.),
У С Т А Н О В И В:
В серпні 2019 року Приватне підприємство «Грант-Трейд» (далі - ПП «Гранд-Трейд», Підприємство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправною відмову в задоволенні заяви від 21.06.2019 про повернення надмірну сплаченої суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018 року в розмірі 910 000,00 грн, викладену в листі ГУ ДФС від 03.07.2019 №126088/10/26-15-13-13-12; зобов`язання ГУ ДФС повторно розглянути зазначену заяву та підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ПП «Грант-Трейд» надмірну (помилково) сплачених коштів з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 910 000,00 грн.
ПП «Грант-Трейд» підставою позову вказало факт сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за грудень 2018 року в розмірі 910 000,00 грн згідно з платіжним дорученням №2016124808 від 28.01.2019, тоді як такого зобов`язання у Підприємства не було, про що свідчить звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма №Д4 (місячна)) за грудень 2018 року, який Підприємство подало до ГУ ДФС. Посилаючись на те, що зазначений звіт був отриманий ГУ ДФС 23.05.2019, а також на визнання відповідачем факту надмірної (помилкової) сплати Підприємством єдиного внеску за грудень 2018 року в сумі 910 000,00 грн, позивач доводив неправомірність відмови в поверненні йому цієї суми коштів на його заяву від 21.06.2019. Правовою підставою позову ПП «Грант-Трейд» зазначило норми частини тринадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пунктів 3, 5, 6, 7 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6.
ГУ ДФС проти позову заперечувало, зазначивши, що ПП «Грант-Трейд» звіт (форма №Д4) за квітень, травень 2019 року станом на час звернення з позовом не подало, що виключає можливість висновку про наявність у позивача надміру сплаченого єдиного внеску. Також відповідач послався на те, що в інтеграційній картці Підприємства як платника податків станом на час розгляду його заяви про повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску обліковувався податковий борг з податку на додану вартість.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 позов ПП «Грант-Трейд» задоволено частково: визнано протиправною відмову ГУ ДФС у м. Києві в задоволенні заяви позивача від 21.06.2019, вихідний номер 21/06/19 про повернення надміру сплаченого єдиного внеску за грудень 2018 року в сумі 910 000,00 грн, яка викладена в листі від 03.07.2019 №126088/10/26-15-13-13-12; зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву ПП «Грант-Трейд» від 21.06.2019, вихідний номер 21/06/19 про повернення надміру сплаченого єдиного внеску за грудень 2018 року в сумі 910 000,00 грн; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн. В задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції вмотивував рішення в частині задоволених позовних вимог висновком про неправомірність відмови ГУ ДФС в задоволенні заяви позивача про повернення сплаченого єдиного внеску в розмірі 910 000,00 грн за грудень 2018 року з огляду на встановлені в судовому процесі факти відсутності у позивача зобов`язання з єдиного внеску за грудень 2018 року, сплати позивачем єдиного внеску в зазначеній сумі за вказаний звітний період та подання позивачем звіту (форма №Д4) за грудень 2018 року. Суд відхилив довід ГУ ДФС про неподання позивачем звіту (форма №Д4) за наступні звітні періоди (за квітень, травень 2019 року) та про наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість, зазначивши, що ці обставини відповідно до пункту 7 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 (далі - також Порядок), знаходяться поза межами підстав для відмови в поверненні надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску.
Що ж до позовної вимоги ПП «Грант-Трейд» про зобов`язання ГУ ДФС підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок надмірну (помилково) сплачених коштів з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 910 000,00 грн, то суд першої інстанції визнав цю вимогу передчасною, вказавши, що заява позивача про повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску фактично не була розглянута контролюючим органом в контексті вимог пункту 7 Порядку.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 задоволено апеляційну скаргу ПП «Грант-Трейд», апеляційну скаргу ГУ ДФС залишено без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позову та в частині задоволення позову про зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву ПП «Грант-Трейд» від 21.06.2019, вихідний номер 21/06/19 про повернення надміру сплаченого єдиного внеску за грудень 2018 року в сумі 910 000,00 грн. В цій частині позовних вимог ухвалено нове рішення про зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ПП «Грант-Трейд» надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 910 000,00 грн. Стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 2 881,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 залишено без змін.
Апеляційний суд визнав правильним висновок суду першої інстанції щодо встановлених обставин у справі та про юридичну оцінку відмови ГУ ДФС в поверненні надміру сплаченої позивачем суми єдиного внеску як неправомірну. Однак, не погодився із застосованим судом першої інстанцій обмеженням в захисті порушеного права позивача, зазначивши, що відмовою в задоволенні заяви ПП «Грант-Трейд» ГУ ДФС фактично завершило процедуру її розгляду. Відповідач не довів наявність обставин, які відповідно до пункту 7 Порядку можуть бути підставою для відмови в поверненні надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску, а тому згідно з пунктом 5 Порядку зобов`язаний скласти висновок про повернення на розрахунковий рахунок позивача спірної суми єдиного внеску.
Головне управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) як процесуальний правонаступник ГУ ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ПП «Грант-Трейд».
ГУ ДПС підставою касаційного оскарження зазначило пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм частини тринадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пунктів 3, 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах: у правовідносинах щодо повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску при не нарахуванні та не сплаті роботодавцем єдиного внеску (в мінімальному розмірі) за інші звітні періоди.
Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС.
ПП «Грант-Трейд» у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з наведеними в ній відповідачем доводами, стверджує про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС (з урахуванням змін, які набрали чинності 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 07.08.2010 №2464-VI (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон №2464-VI).
Так, статтею 4 цього Закону визначено платників єдиного внеску, зокрема роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац перший пункту 1 частини першої зазначеної статті; в редакції, чинній станом на час спірних правовідносин; далі - так само).
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Положеннями абзацу першого пункту 1 частини першої, частини восьмої статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.