Постанова
іменем України
3 травня 2022року
м. Київ
справа № 279/4040/20
провадження № 51-5786км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
захисника
(в режимі відеоконференції) Кремеза О.В.,
представника потерпілої
(в режимі відеоконференції) Бовсунівського О.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Кремеза О.В. на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 2 червня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060060000344 від 13 квітня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Радогоща, Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 2 червня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років, за частиною 1 статті 263 КК - на 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до частини 1 статті 70 ККза сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з дня затримання - 13 квітня 2020 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1 ухвалено до набрання вироку законної сили залишити тримання під вартою.
Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 13 квітня 2020 poку о 16:25, перебуваючи в стані алкогольною сп`яніння, знаходячись за місцем свого проживання в подвір`ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині - своїй дружині ОСОБА_2, діючи умисно, на ґрунті виниклого конфлікту, умисно здійснив два постріли з незареєстрованої вогнепальної мисливської гладкоствольної рушниці ТОЗ БМ 16 калібру, яка була заряджена патронами 16 калібру, які були споряджені шротом, у тіло своєї дружини ОСОБА_2 . В результаті чого заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя.
Рятуючи своє життя ОСОБА_2 намагалась втекти, але не змогла цього зробити так як від отриманих вогнепальних поранень впала на землю і не могла самостійно пересуватись.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вбивство дружини, ОСОБА_1 перезарядив вказану мисливську рушницю, наблизився до ОСОБА_2 та навів вогнепальну зброю на тіло дружини, з метою вистрілити в неї третій раз, однак в цей час до нього підбіг їх неповнолітній син ОСОБА_3, який рукою відштовхнув ствол в сторону від тіла матері, і відразу ж ОСОБА_1 провів постріл, який не влучив у потерпілу ОСОБА_2 .
Таким чином ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2, але злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі.
13 квітня 2020 року о 17:40 під час проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_1 в приміщенні гаражу, який розташований на території вказаного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено 80 патронів, які відповідно до висновку експерта N 6/4-134від 28 квітня 2020 року є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року вказаний вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про зміну вказаних судових рішень шляхом перекваліфікації дій ОСОБА_1 з частини 2 статті 15 частини 1 статті 115 КК на частину 1 статті 121 КК та просить призначити покарання в межах санкції статті зазначеної статті з врахуванням особи засудженого та зменшити відшкодування моральної шкоди за цивільним позовом ОСОБА_4 до 50 000 грн.
Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що суди неправильно визначили кваліфікацію дій ОСОБА_1, вважаючи пред`явлене йому органом досудового розслідування обвинувачення за частиною 2 статі 15, частиною 1 статті 115 КК в наданих суду доказах таким, що не знайшло свого підтвердження, оскільки досудове розслідування та під час судового слідства не встановлено, що здійснюючи постріли з мисливської рушниці в напрямку потерпілої ОСОБА_2 він мав прямий умисел на ЇЇ вбивство.
Захисник також вважає занадто суворим призначене покарання, оскільки пом`якшуючі покарання обставини лише формально перераховані, але не враховані, а також стверджує про необґрунтованість розміру заподіяної моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав касаційну скаргу, доводи представника потерпілої, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягають на наступних підставах.