Постанова
Іменем України
05 травня 2022 року
м. Київ
справа № 748/755/20
провадження № 61-8782св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави,
відповідач - Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_1 ,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги:
ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2021 року у складі судді Олещенко В. І. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К.,
заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
06 квітня 2020 року заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішень, скасування запису та витребування земельної ділянки, в якому просив суд:
- визнати недійсним рішення Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району від 07 квітня 2017 року щодо затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,99 га, кадастровий номер 7415555400:01:000:1212, із земель сільськогосподарського призначення на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області;
- у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скасувати запис від 11 квітня 2017 року про реєстрацію за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на земельну ділянку, для ведення особистого селянського господарства, площею 1,99 га, кадастровий номер 7415555400:01:000:1212 (номер запису про право власності 19968496, індексний номер рішення про державну реєстрацію 34771638);
- визнати недійсним рішення Михайло-Коцюбинської селищної ради від 20 червня 2017 року щодо затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, із земель сільськогосподарського призначення на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області;
- витребувати з володіння ОСОБА_1 у комунальну власність територіальної громади Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, земельну ділянку площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, для ведення особистого селянського господарства на території смт Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Михайло-Коцюбинської селищної ради від 07 квітня 2017 року затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,99 га, кадастровий номер 7415555400:01:000:1212, із земель сільськогосподарського призначення на території Михайло-Коцюбинської селищної ради.
Рішенням Михайло-Коцюбинської селищної ради від 20 червня 2017 року було затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району.
На підставі договору дарування від 15 серпня 2018 року зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 7425555400:01:000:1223 ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 .
На цей час право власності на вказані земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що рішення Михайло-Коцюбинської селищної ради від 07 квітня 2020 року та від 20 червня 2017 року, якими затверджено проекти землеустрою щодо наведених земельних ділянок, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними, а земельні ділянки підлягають поверненню у власність територіальної громади смт Михайло-Коцюбинське, оскільки вказані земельні ділянки сформовано за рахунок земель промисловості, при передачі їх у приватну власність цільове призначення не змінювалося, рекультивація не проводилась.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2021 року позовні вимоги заступника прокурора Чернігівської області задоволені.
Визнано недійсним рішення Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району від 07 квітня 2017 року про затвердження технічної документації та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,99 га, кадастровий номер 7415555400:01:000:1212, із земель сільськогосподарського призначення на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скасовано запис від 11 квітня 2017 року про реєстрацію за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на земельну ділянку, для ведення особистого селянського господарства, площею 1,99 га, кадастровий номер 7415555400:01:000:1212 (номер запису про право власності 19968496, індексний номер рішення про державну реєстрацію 34771638).
Визнано недійсним рішення Михайло-Коцюбинської селищної ради від 20 червня 2017 року щодо затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, із земель сільськогосподарського призначення на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.
Витребувано із володіння ОСОБА_1 у комунальну власність територіальної громади Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, земельну ділянку площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, для ведення особистого селянського господарства на території смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що цільове призначення спірних земельних ділянок, які в подальшому були передані у приватну власність, значилось як землі промисловості. При передачі зазначених земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства мало місце порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, що є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок у власність громадянам, визнання недійсною реєстрації прав власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2021 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення селищної ради від 20 червня 2017 року щодо затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, та в частині задоволення позовної вимоги про витребування з володіння ОСОБА_1 у комунальну власність територіальної громади Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, земельної ділянки площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, для ведення особистого селянського господарства на території смт Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області скасовано та відмовлено у задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення селищної ради від 20 червня 2017 року щодо затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, слід скасувати та відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги, оскільки ОСОБА_2 не була залучена до участі у справі як відповідач.
Суд також зазначив, що, враховуючи вищевикладене, відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_2 неправомірно відчужила вищезазначену земельну ділянку ОСОБА_1 , а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про витребування з володіння ОСОБА_1 у комунальну власність територіальної громади Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, земельної ділянки, площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, також слід скасувати та відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.
В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
24 травня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 травня 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 травня 2021 року скасувати в частині часткової відмови у задоволенні позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права,без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
30 червня 2021 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 травня 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у зв`язку з необгрунтованістю позовних вимог.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
25 червня 2021 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури, в якому відповідач просить суд у задоволенні касаційної скарги позивача відмовити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову залишити без змін.
26 серпня 2021 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від Чернігівської обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд у задоволенні касаційної скарги відповідача відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
10 серпня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, загальною площею 1,99 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності у межах Михайло-Коцюбинської селищної ради.
Рішенням Михайло-Коцюбинської селищної ради від 07 квітня 2017 року затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,99 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1212, із земель сільськогосподарського призначення на території Михайло-Коцюбинської селищної ради.
Рішенням Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району від 05 січня 2017 року № 39 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, загальною площею 0,75 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності у межах Михайло-Коцюбинської селищної ради.
Рішенням Михайло-Коцюбинської селищної ради від 20 червня 2017 року було затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району .
15 серпня 2018 року ОСОБА_2 на підставі договору дарування подарувала земельну ділянку загальною площею 0,75 га, кадастровий номер 7425555400:01:000:1223, ОСОБА_1 .
Згідно інформації Міжрайонного управління у Ріпкинському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 20 листопада 2017 року № 10-25-0.212-22/118-17 спірні земельні ділянки сформовано за рахунок земельної ділянки, яка станом на 01 січня 2010 року перебувала у користуванні ТОВ «Сливовий сад» та у 2011 році була повернута до попереднього землекористувача - Михайло-Коцюбинського цегельного заводу, як землі промисловості, і до моменту передачі у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обліковувалася за цегельним заводом як землі промисловості, транспорту та зв`язку.
Відповідно до довідок форми 6-зем за період з 01 січня 2003 року по 01 січня 2016 рік та викопіюванням з книги реєстрації договорів оренди земельна ділянка, площею 2.9579 га, за рахунок якої були сформовані спірні земельні ділянки, належала до земель промисловості.
Згідно інформації Регіонального відділення Фонду держмайна по Чернігівській області від 13 грудня 2017 року № 10-03-04247 на території Михайло-Коцюбинської селищної ради здійснювалося будівництво Михайло-Коцюбинського заводу керамічної цегли, однак будівництво його не було завершено.
На підставі договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2001 року № 89/74 Регіональним відділенням ФДМУ по області об`єкт незавершеного будівництва заводу керамічної цегли в смт Михайло-Коцюбинське продано Дочірньому сільськогосподарському племптахопідприємству «Чернігівське» ВАТ «Чернігівський молокозавод» (далі - ДСП «Чернігівське») для демонтування об`єкту, проведення рекультивації земельної ділянки. Контроль за дотриманням умов договору купівлі-продажу здійснювало Регіональне відділення ФДМУ по області до його фактичного виконання.
Під час виконання умов договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2001 року № 89/74 ДСП «Чернігівське» двічі змінено назву: 25.10.2007 року - на ДСГП «Чернігівське» ТОВ «Сливовий сад» та 17 серпня 2009 року - на Дочірнє сільськогосподарське племптахопідприємство «Чернігівське» ТОВ «Мережа туристичних агенцій персонального відпочинку».
На виконання умов договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2001 року № 89/74 Михайло-Коцюбинською селищною радою 14 лютого 2003 року з ДСП «Чернігівське» ВАТ «Чернігівський молокозавод» укладено договір оренди земельної ділянки під об`єктом незавершеного будівництва. Договір зареєстровано у Чернігівському райвідділі земельних ресурсів 13 травня 2003 року за № 10.
Зі змісту розділу 1 договору оренди від 14 лютого 2003 року вбачається, що у користування орендаря передано земельну ділянку площею 2,9579 га, з яких уся площа є забудованою під незавершеним будівництвом цегельного заводу. Інженерні комунікації на земельній ділянці відсутні, однак наявні площадки з твердим покриттям.
Відповідно до розділу 2 вищевказаного договору оренди, земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для розбирання цегельного заводу на будівельні матеріали.
За пунктом 2.5 зазначеного договору оренди для діяльності орендаря установлено обов`язкові обмеження щодо використання земельної ділянки: тільки для розбирання цегельного заводу на будматеріали.
Регіональним відділенням ФДМУ по області при проведенні перевірок щодо виконання договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2001 року № 89/74 встановлено порушення щодо не виконання його умов у частині проведення рекультивації земельної ділянки та передачі її органу місцевого самоврядування, про що складено відповідні акти від 22 грудня 2008 року та 22 вересня 2009 року.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24 грудня 2009 року встановлено, що покупцем незавершеного будівництва заводу керамічної цегли в смт Михайло-Коцюбинське не виконані умови договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2001 року в частині проведення рекультивації земельної ділянки. Крім цього, судом зазначено, що станом на час винесення рішення по суті земельна ділянка площею 2,9579 га на території Михайло-Коцюбинської селищної ради є забудованою та на ній знаходиться незавершене будівництво цегельного заводу.
Згідно інформацій Михайло-Коцюбинської селищної ради від 23 березня 2018 року земельна ділянка площею 2,9879 га, яка згідно рішення 5 сесії 24 скликання від 13 лютого 2003 року перебувала у користуванні ДСП «Чернігівське» згідно діючого на час передачі ділянки в оренду земельного законодавства не мала кадастрового номеру. На даний час за місцезнаходженням цієї земельної ділянки орієнтовно знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами 7425555400:01:000:1223 та 7425555400:01:000:1212.
В ході розгляду справи не оспорювалося, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земельної ділянки площею 2.9879 га.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (пункт «а» частини третьої статті 22 ЗК України).
Отже, вказана норма надає право громадянам набувати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, до яких належать сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя.
Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.