Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 369/16420/18
провадження № 61-2853св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйова Тетяна Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року, ухвалене у складі судді Ковальчук Л. М., додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року, ухвалене у складі судді Ковальчук Л. М., та постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року прийняту у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 24 квітня 1999 року № 72/2, та після прийняття рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 14 травня 1999 року № 79 позивач отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , площею 0,0962 га. Вказувала, що на час видачі державного акта про право приватної власності на спірну земельну ділянку не потрібно було реєструвати своє право власності в державному реєстрі речових прав, оскільки на той час вказаного реєстру не існувало.
Позивач стверджувала, що відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області
від 29 червня 2016 року № 1730, та земельно-шнурової книги за нею рахується спірна земельна ділянка площею 0,0962 га, якою вона користується з 1999 року.
19 лютого 2016 року позивач випадково дізналась, що належну їй на праві власності земельну ділянку ОСОБА_3 відчужив на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйовою Т. А.
Позивач стверджувала, що згодом їй стало відомо, що ОСОБА_3 , продавець за договором купівлі-продажу від 04 лютого 2016 року, нібито набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі укладеного саме з нею договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 лютого
2007 року № 442. Указувала, що ніколи не здійснювала відчуження належної їй на праві власності земельної ділянки, унаслідок чого її відчуження та вибуття відбулось не з її волі та без її відома.
ОСОБА_2 придбала спірну земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 04 лютого 2016 року в особи, яка не мала права на її відчуження, у зв`язку з чим спірна земельна ділянка підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння.
ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки
від 06 лютого 2007 року № 442, площею 0,0962 га, яка розташована на
АДРЕСА_1 ;
- витребувати на користь ОСОБА_1 із чужого незаконного володіння, а саме від ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3222486201:01:017:0046, площею 0,0962 га, яка розташована на АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0962 га з кадастровим номером 3222486201:01:017:0046, площею 0,0962 га, яка розташована на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 08 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані згідно з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня
2019 року про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486201:01:017:0046 площею 0,0962 га, розташованої на
АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду належних і допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог. У матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 06 лютого 2007 року № 442, який позивач оспорює, що унеможливлює суд встановити предмет цього договору, сторін договору, ціну предмету договору, визначити обов`язки покупця і продавця, наслідки порушення умов договору сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року заяву ОСОБА_2 про постановлення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйова Т. А., про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 893,50 грн.
Суд першої інстанції, урахувавши положення частини восьмої статті 141, частини четвертої статті 137 ЦПК України, вказав, що оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, то на користь ОСОБА_2 слід стягнути 11 893, 50 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року та на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року залишено без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року задоволено, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року змінено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі
22 906,00 грн.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пред`явивши цей позов, ОСОБА_1 не надала доказів неіснування та недійсності договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 06 лютого 2007 року та доказів вибуття спірної земельної ділянки 06 лютого 2007 року з її володіння поза її волею ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
При цьому клопотань про витребування доказів відповідно до статті 84 ЦПК України позивачка не заявляла, хоча приймала участь у справі особисто та користувалась правовою допомогою адвоката, яка також приймала участь у справі, і їм роз`яснювались їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції.
Змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив, що витрати, які понесла ОСОБА_2 , становлять
22 906, 00 грн, що підтверджено належними доказами.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність змінити додаткове рішення суду першої інстанції
від 28 вересня 2020 року, стягнувши з позивача на користь ОСОБА_2
22 906,00 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого
2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3 964,50 грн.
Задовольняючи заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції проаналізував надані ОСОБА_2 докази на підтвердження заявленого розміру судових витрат, вважав їх фактичними та обґрунтованими. При цьому суд урахував, що заявлений розмір витрат є співмірним обсягу послуг, що були надані адвокатом відповідачу в суді апеляційної інстанції та часу необхідному для їх реалізації, є співмірним складності справи та значенню спору для сторони.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із Києво-Святошинського районного суду Київської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку всім зібраним доказам.
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій у порушення принципів змагальності процесу поклали на неї тягар доказування того факту, якого не існує, того факту, який вона заперечує, хоча доводити протилежне, тобто те, що такий договір існує чи існував, повинна та сторона, яка таке стверджувала, тобто сторона відповідача.
Стверджує, що вона у відповідності до вимог статті 81 ЦПК України надала всі докази на підтвердження тих обставин, на які посилалася - державний акт на землю, на якому відсутні відмітки про відчуження нею земельної ділянки.
Суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 квітня 1999 року рішенням № 72/2 виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_4 (після одруження змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 22 вересня 2001 року), надано земельну ділянку в постійне користування розміром 0,0962 га з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будинку по АДРЕСА_1 .
14 травня 1999 року рішенням № 79 виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_4 надано земельну ділянку у приватну власність розміром 0,0962 га по АДРЕСА_1 .
28 грудня 1999 року на підставі рішення виконкому Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів від 12 жовтня 1999 року № 183/1 на ім`я ОСОБА_4 виданий державний акт серії ІІІ-КВ №068064 на земельну ділянку, яка розташована по
АДРЕСА_1 , площею 0,0962 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0964 га, яка розташована за адресою: