Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 274/4134/15-ц
провадження № 61-806св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк», яка підписана представником Михніцьким Геннадієм Юльяновичем, на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк», банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивований тим, що 30 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 286/25-480, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 100 000 дол. США зі сплатою 13,5 %річних та кінцевим терміном повернення до 29 серпня 2012 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором сторони 30 серпня 2007 року уклали іпотечний договір № 1 та іпотечний договір № 2, за умовами яких ОСОБА_1 передав у іпотеку банку житлові приміщення загальною площею 145,9 м?, що знаходяться на ІІ поверсі по АДРЕСА_1 , та нежитлову будівлю - магазин промислових і продовольчих товарів загальною площею 144,6 м?, що знаходиться на І поверсі по АДРЕСА_1 .
Оскільки позичальник неналежним чином виконував зобов`язання за кредитним договором, банк звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.
Банк просив:
в рахунок задоволення вимог за кредитним договором у розмірі 2 070 000 грн звернути стягнення на предмет іпотеки (житлові приміщення загальною площею 145,9 м?, що знаходяться на ІІ поверсі по АДРЕСА_1 , та нежитлову будівлю - магазин промислових і продовольчих товарів загальною площею 144,6 м?, що знаходиться на І поверсі по АДРЕСА_1 ) шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності в ході виконавчих дій.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області в складі судді: Зайцева А. В., від 05 квітня 2016 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 286/25-480 від 30 серпня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житлові приміщення загальною площею 145,9 м?, що знаходяться на 2-му поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлову будівлю - магазин промислових і продовольчих товарів загальною площею 144,6 м?, що знаходиться на 1-му поверсі за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна, переданого в іпотеку, задоволено вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 2 070 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не виконував умови кредитного договору та рішення третейського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 33 Закону України «Про іпотеку» обґрунтовані.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 30 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові.
У січні 2019 року ОСОБА_2 , яка не брала участі в справі, але вважала, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, обов`язків, свобод та інтересів, подала апеляційну скаргу на заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2016 року. Вказувала, що майно, на яке судом звернуто стягнення, придбано відповідачем у шлюбі з нею та є спільною сумісною власністю подружжя; згоди на передачу майна в іпотеку вона як співвласник не давала.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк».
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, звернувши стягнення на нерухоме майно, яке є об`єктом спільної сумісної власністю подружжя, без залучення до участі в справі ОСОБА_2 , вирішив питання щодо її прав та інтересів. Зазначені порушення норм процесуального права апеляційний суд уважав самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року касаційну скаргу АТ «Укрсоцбанк» задоволено частково, ухвали Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 березня 2019 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Постанова касаційного суду мотивована тим, що рішення по суті позовних вимог ухвалено Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області в судовому засіданні 05 квітня 2016 року. 18 січня 2019 року, тобто з пропуском установленого законом строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі в справі, подала апеляційну скаргу на вказане судове рішення та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що про укладення ОСОБА_1 договорів кредиту та іпотеки їй нічого не відомо, а про існування оскарженого судового рішення вона дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень в січні 2019 року. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2019 року клопотання ОСОБА_2 задоволено та поновлено їй строк на апеляційне оскарження заочного рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2016 року. При цьому апеляційний суд не досліджував причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження, зазначені в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку, а лише послався на їх поважність. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі. Тобто, при відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 апеляційний суд не навів в ухвалі мотивів про наявність або відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. За таких обставин апеляційний суд передчасно відкрив апеляційне провадження.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвала Житомирського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року поновлено строк на апеляційне оскарження заочного рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2016 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року залучено до участі у цивільній правонаступника ПАТ «УкрСоцбанк» - АТ «Альфа-Банк».
Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2016 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 з 1973 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , якому на праві приватної власності належать житлові приміщення загальною площею 145,9 кв. м та нежитлова будівля, магазин промислових та продовольчих товарів загальною площею 144,6 кв. м за адресою АДРЕСА_1 . Під час укладення договорів іпотеки від 30 серпня 2007 року ОСОБА_2 , як дружина, відповідно до частини другої статті 65 СК України надавала нотаріально посвідчену згоду на заставу спільного майна, а саме житлового приміщення загальною площею 145,9 кв. м та нежитлової будівлі, магазин промислових та продовольчих товарів загальною площею 144,6 кв. м за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд вказав, що необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права апеляційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 вказувала, що спірна нерухомість, на яку звернуто стягнення судовим рішенням у цій справі, належить їй та її чоловікові ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, тому суд вирішив питання про її права, інтереси та обов`язки. Звернувшись з даним позовом до суду, Банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки - належні боржнику за кредитним договором від 30 серпня 2007 року ОСОБА_1 житлове приміщення та нежитлову будівлю-магазин промислових та продовольчих товарів за адресою АДРЕСА_1 . Однак, як встановлено вище, заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 , відносно прав та обов`язків якої було ухвалено рішення судом першої інстанції, та яка в такій ситуації має бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення такого належного співвідповідача позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Установивши, що ОСОБА_2 до участі в справі як співвідповідач не залучена, предмети іпотеки, на які суд звернув стягнення, є об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , колегія суддів зробила висновок про відсутність правових підстав для задоволення даного позову. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. За таких обставин рішення належить скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
11 січня 2022 року АТ «Альфа-Банк» засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Михніцьким Г. Ю., на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, в які просило: скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року; залишити в силі заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 квітня 2016 року; стягнути з ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 недобросовісно користувалася своїми процесуальними правами, не довела свої обґрунтування апеляційної скарги. Натомість апеляційний суд не врахував цього, віддав перевагу припущенням та неправдивій інформації апелянтки та постановив незаконне рішення.
Зазначає, що апеляційним судом не врахував висновки суду касаційної інстанції викладені у постанові ВС КЦС від 07 квітня 2021 року у справі № 401/5714/13-ц та від 02 грудня 2020 року у справі № 308/9514/13-ц з приводу того, що якщо інший з подружжя не є стороною договору та не залученим до участі в справі як співвідповідач, то це не є підставою для відмови у позові. Суд апеляційної інстанції застосовуючи статті 60, 65 СК України помилився у твердженні, що не може бути звернуте стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, якщо відповідачем є лише сторона договору іпотеки, якій інший із подружжя надав згоду на укладання договору іпотеки, але не був залучений як співввідповідач. Така позиція суперечать позиції Верховного Суду.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року касаційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк», яка підписана представником Михніцьким Г. Ю., на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2022 рокувказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 07 квітня 2021 року у справі № 401/5714/13-ц; від 02 грудня 2020 року у справі № 308/9514/13-ц; від 09 грудня 2019 року та від 11 листопада 2021 року у справі № 285/3950/17-ц.