Постанова суду № 428/3913/20 від 28.04.2022 про визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсійні виплати...

Постанова

Іменем України

28 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 428/3913/20

провадження №61-15558св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській областіна постанову Луганського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у складі колегії суддів: Назарової М. В., Лозко Ю. П., Стахової Н. В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсійні виплати в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсійні виплати в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2 , яка була матір`ю позивача, перебувала на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та отримувала пенсію по інвалідності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2019 року встановлено, що позивач ОСОБА_1 та померла ОСОБА_2 на час відкриття спадщини мешкали разом.

У листопаді 2018 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Глаговською О. В. після померлої заведена спадкова справа.

З метою отримання недоотриманої пенсії ОСОБА_2 представник позивача звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, однак недоотримана пенсія позивачу була виплачена лише за період з 22 січня 2017 року до 30 червня 2017 року у сумі 8 041,02 грн, тобто за три роки до дня звернення.

Пенсійна виплата нараховувалась померлій ОСОБА_2 на відкритий картковий рахунок АТ «Ощадбанк» до 28 лютого 2016 року, день виплати - 21, що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 07 квітня 2020 року № 60/Т-5.

Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 березня 2016 року на підставі списку пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб, щодо яких надано інформацію Службою безпеки України про перевірку обґрунтованості продовження виплати пенсій на підконтрольній території.

Таким чином, залишилась невиплаченою недоотримана пенсія за період з 01 березня 2016 року до 21 січня 2017 року.

На запит адвоката Циби Д. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило про неможливість надання інформації про повний розмір пенсійних виплат, які не виплачено ОСОБА_2 , з технічних причин, оскільки за життя ОСОБА_2 не виявила бажання поновити виплату пенсії та не зверталась до управління із заявою про поновлення виплати пенсії.

У зв`язку з викладеним позивачка просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані нею за життя пенсійні виплати за період з 01 березня 2016 року до 21 січня 2017 року. Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь пенсійні виплати в порядку спадкування після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 березня 2016 року до 21 січня 2017 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 березня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що основним позасудовим порядком оформлення права власності на майно в порядку спадкування за законом є отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса, а позивачкою не надано доказів наявності постанови нотаріуса про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину у вигляді пенсії, отже позивачкою не доведено, що у неї відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину стосовно будь-яких сум пенсії та не надано доказів звернення лише позивача із заявою про прийняття спадщини, що унеможливлює встановлення судом кола спадкоємців у спірних правовідносинах.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Луганського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 березня 2021 скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01 березня 2016 року до 21 січня 2017 року.

Стягнено з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом недоотримані за життя ОСОБА_2 пенсійні виплати за період з 01 березня 2016 року до 21 січня 2017 року у розмірі 14 444,74 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Постанова суду мотивована тим, що посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови у задоволенні позову на те, що основним позасудовим способом оформлення права власності на майно в порядку спадкування за законом є отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса і ненадання позивачкою доказів неможливості у такий спосіб реалізувати свої спадкові права, є помилковим, оскільки судом не взято до уваги, що позивач вже зверталася до нотаріуса, де отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, але лише на частку належного їй як спадкоємцю майна - недоотриману пенсію матері у період з 22 січня 2017 року до 30 червня 2017 року у сумі 8 041,02 грн.

На частку недоотриманої пенсії ОСОБА_2 з 01 березня 2016 року до 20 січня 2017 року у розмірі 14 444,74 грн відповідачем відомості нотаріусу не надано, без чого він позбавлений можливості видати свідоцтво, оскільки відповідно до пункту 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє, крім іншого, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Оскільки відповідачем не визнано наявність заборгованості перед померлою ОСОБА_2 , спірну заборгованість не включив до наданих нотаріусу відомостей для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що унеможливило виконання нотаріусом своїх повноважень щодо видачі такого свідоцтва та не потребує додаткового звернення позивачки до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом як обов`язкову передумову для звернення до суду.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області засобами поштового зв`язку направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Луганського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, у якій, з урахуванням уточнень, просило скасувати вказану постанову, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсія останньої не була витребувана протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини членами її сім`ї.

Із заявою про виплату пенсії позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України 22 січня 2020 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України, але з 01 березня 2016 року їй призупинено виплату пенсії, відповідно до діючого на той час пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, а саме на підставі списку пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб по яких надано інформацію Службою безпеки України щодо перевірки обґрунтованості провадження виплати пенсії на підконтрольній території, то з 01 березня 2016 року пенсія не отримувалася з вини пенсіонера, оскільки вона не виявила бажання поновити виплату пенсії.

Таким чином, ненарахована пенсія не увійшла до складу спадщини, право на яку має позивач, у зв'язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише нарахована пенсія. Право на нарахування пенсії та її виплату згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.

Відповідач, як спадкоємець, не має права на те майно, яке за життя спадкодавця йому не нараховано.

Судами при вирішенні спору неправильно застосовано положення статей 46, 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки ці норми стосуються вже нарахованих (належних на час смерті) пенсіонеру сум пенсії.

У касаційній скарзі посилався на постанови Верховного Суду від 16 лютого 2020 року у справі № 428/12730/19 (провадження № 61-15863св20), від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19 (провадження № 61-20134св19), від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/16 (провадження № 61-17311св19), від 09 грудня 2020 року у справі № 243/9613/19 (провадження № 61-7355св20).

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іщенко Д. М., просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну відповідача у справі правонаступником, залучено до участі у справі правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Сєвєродонецького міського суду Луганської області. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зупинення виконання постанови Луганського апеляційного суду від 27 липня 2021 року.

У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2019 року встановлено, що позивач та померла ОСОБА_2 на час відкриття спадщини мешкали разом.

ОСОБА_2 перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та отримувала пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі пенсії за віком.

Виплату пенсії ОСОБА_2 відповідачем було призупинено з 01 березня 2016 року на підставі списку пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб про яких надано інформацію Службою безпеки України щодо обґрунтованості продовження виплати пенсій.

Позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 13 січня 2020 року згідно якого, спадщина складається із недоотриманої пенсії її матері у сумі 9 756,67 грн (а. с. 90).

Згідно із довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 12 червня 2020 року № 183 ОСОБА_2 знаходилась на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та отримувала пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, сума недоотриманої пенсії з 01 березня 2016 року до січня 2017 року складає 14 444,74 грн. Сума пенсії 8 041,02 грн нарахована та виплачена за період з 21 січня 2017 року до 30 червня 2017 року (а. с. 27).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

................

Перейти до повного тексту