Постанова
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 761/48981/19
провадження № 61-16583св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року у складі судді Макаренко І. О. та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» (далі - ПрАТ «Діпрозв`язок»), в якому просила:
- визнати незаконним наказ відповідача від 22 травня 2019 року «Про поновлення на роботі працівника» № 40/к;
- визнати незаконним звільнення позивача з роботи за прогул без поважної причини за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України від 06 листопада 2019 року;
- визнати незаконним запис № 14 від 13 грудня 2019 року у трудовій книжці позивача про звільнення з роботи за прогул без поважних причин згідно пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України;
- зобов`язати відповідача поновити позивача на посаді інженера-проектувальника 1 категорії ПрАТ «Діпрозв`язок» із внесенням у штатний розпис підприємства посади інженера-проектувальника 1 категорії ПрАТ «Діпрозв`язок»;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 травня 2019 року до дати ухвалення судового рішення у справі з урахуванням місячної заробітної плати у розмірі 4 725,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15 вересня 2003 року ОСОБА_1 прийнята на посаду техніка-проектувальника 1 категорії до ПрАТ «Діпрозв`язок» після закінчення ВУЗу з профільною освітою.
08 січня 2016 року ПрАТ «Діпрозв`язок» звільнило позивача з роботи під час перебування на лікарняному, у зв`язку з чим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року у справі № 760/1867/19 її поновлено на займаній посаді.
Під час фактичного виконання зазначеного рішення суду в примусовому порядку, а саме 13 грудня 2019 року, позивачу стало відомо, що 22 травня 2019 року відповідачем видано наказ № 40/к про поновлення її на роботі, а 06 листопада 2019 року - наказ № 77/к про звільнення з роботи за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
На переконання позивача, її звільнення здійснено із порушенням процедури проведення такого звільнення та без законних на те підстав, оскільки відповідач фактично не поновив її на посаді та не допустив до роботи, не надав для ознайомлення наказ від 22 травня 2019 року «Про поновлення на роботі працівника» № 40/к та наказ від 06 листопада 2019 року «Про звільнення» № 77/к, не відібрав у неї жодних пояснень щодо відсутності на роботі, не уклав з нею трудовий договір, не ознайомив з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також не надав їй робочого місця, обладнаного відповідно до займаної посади і не провів інструктаж згідно із статтею 29 КЗпП України.
За таких обставин, вважає, що оскаржувані накази є незаконними та такими, що порушують права позивача, адже не можна звільнити працівника якщо він фактично не перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2 305,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що процедуру звільнення позивача з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України проведено відповідачем у відповідності до діючого законодавства та порушень трудових прав позивача не встановлено, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним наказу про поновлення на роботі та визнання незаконним звільнення з роботи за прогул без поважних причин відсутні. При цьому інші вимоги, зокрема, про визнання незаконним запису у трудовій книжці позивача про звільнення з роботи за прогул без поважних причин та зобов`язання відповідача поновити позивача на займаній посаді є похідними від вказаних вимог, відтак також не підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у жовтні 2019 року ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаною про видання роботодавцем наказу про поновлення її на роботі згідно рішення суду та фактичного ознайомлення з цим наказом під час перегляду вказаного рішення в апеляційному порядку, за відсутності передбачених законом підстав не вийшла на роботу та не приступила до виконання попередніх посадових обов`язків, чим допустила порушення трудової дисципліни, у зв`язку з чим дійшов вірного висновку про законність звільнення позивача за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що порядок звільнення позивача з роботи згідно пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України проведено відповідачем у відповідності до діючого законодавства і порушень трудових прав позивача судовим розглядом не встановлено, а відтак правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним наказу про поновлення на роботі, визнання незаконним звільнення з роботи за прогул без поважних причин та зобов`язання поновити працівника на посаді відсутні.
При цьому ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі позивач жодним чином не обґрунтувала порушення її трудових прав та інтересів оскаржуваним наказом від 22 травня 2019 року № 40/к «Про поновлення на роботі працівника», яким її поновлено на посаді інженера-проектувальника 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 ПрАТ «Діпрозв`язок» відповідно до рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року, яке в цій частині підлягало негайному виконанню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким визнати незаконним звільнення за прогул без поважної причини за пунктом 4 статті 40 КЗпП України та поновити її на попередній роботі.
У касаційній скарзі звертає увагу на те, що судом не досліджено доказів допущення працівника до виконання трудових обов`язків належного поновлення працівника та негайного виконання рішень, доказів явки до об`єкту де мала перебувати позивач під час виконання трудових обов'язків, не досліджено записів з камер спостереження підприємства, які підтверджують, що відповідач не надав позивачу допуску до території, не досліджено доказів ознайомлення позивача з наказом про поновлення на роботі перед початком виконання трудових обов'язків, із записом в трудову книжку про поновлення на роботі та особовою справою.
Апеляційний суд не правильно застосував норми матеріального права, тобто в порушення норми статті 235 КЗпП України, згідно якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню, прийняв пояснення представника відповідача про те, що не відбулося негайного поновлення позивача на роботі на наступний день після винесення рішення від 16 травня 2019 року тому, що відповідач чекав виготовлення повного тексту рішення суду для видачі наказу про поновлення позивача на роботі.
Також апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права посилаючись у своїх висновках на статті 139, 147 КЗпП України, адже після розірвання трудового договору 08 січня 2019 року, відповідач не уклав новий трудовий договір з позивачем, не провів вступний та первинний інструктажі, не визначив позивачу конкретного робочого місця, не надав посадових обов`язків і не виготовив пропуск для проходження на територію підприємства, адже у ПрАТ «Діпрозв`язок» діє пропускна система наряду з воєнізованою охороною та системою відеонагляду. Відповідач не надав суду підтверджуючих документів того, що робоче місце позивачу було визначено письмово, як поновленій на роботі особі після незаконного звільнення та анулювання відділу, в якому працювала позивач і, відповідно, анулювання її робочого місця.
Судом порушено норми процесуального права, оскільки не було витребувано у відповідача штатного розпису, що діяв на момент поновлення ОСОБА_1 на роботі. Матеріали справи не містять документального підтвердження щодо змін до штатного розпису щодо введення у штат такого (анульованого 08 січня 2019 року) відділу новітніх технологій № 05 та такої посади із затвердженою датою таких змін.
Суд безпідставно не прийняв до уваги те, що представник відповідача не мав права у судовому засіданні 12 вересня 2019 року ознайомлювати ОСОБА_1 з наказом «Про поновлення на роботі працівника» від 22 травня 2019 року № 40/к, оскільки відповідно до пункту 11 глави 9 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року, уповноважена особа з кадрових питань повинна була письмово ознайомити позивача з цим наказом.
З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлено 13 грудня 2019 року, вже після звільнення позивача за прогул без поважної причини, згідно пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що позивача не було повідомлено про службове розслідування про яке вказано у листі-повідомленні від 29 жовтня 2019 року. Жодної поштової відмітки про отримання цього листа від ПрАТ «Дніпрозв'язок» матеріали справи не містять.
Крім того позивач у касаційній скарзі посилалась на неврахування судом висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 465/4679/16 (провадження № 61-29024св18).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач ПрАТ «Діпрозв`язок» просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу Шевченківського районного суду міста Києва.
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що починаючи з 15 вересня 2003 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок», займаючи посаду інженера-проектувальника 1 категорії у відділі новітніх технологій № 05.
Відповідно до наказу від 08 січня 2019 року № 5/к про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку з скороченням штату працівників згідно із пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року у справі № 760/1867/19 визнано незаконним наказ ПрАТ «Діпрозв`язок» від 08 січня 2019 року № 5/к про звільнення ОСОБА_1 , поновлено її на посаді інженера-проектувальника 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 ПрАТ «Діпрозв`язок» з 08 січня 2019 року, стягнено з ПрАТ «Діпрозв`язок» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 січня 2019 року до 16 травня 2019 року в сумі 18 684,99 грн. Вирішено питання щодо судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому допущено негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення з ПрАТ «Діпрозв`язок» на її користь середнього заробітку за місяць у розмірі 4 295,40 грн (т. 1 а. с. 75-82).
На виконання вказаного рішення відповідач 22 травня 2019 року видав наказ «Про поновлення на роботі працівника» № 40/к, яким позивача поновлено на посаді інженера-проектувальника 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 ПрАТ «Діпрозв`язок» (т. 1 а. с. 83, 84).
Листами ПрАТ «Діпрозв`язок» від 27 травня 2019 року за вих. № 226/02, від 20 червня 2019 року вих. № 262/02, від 18 липня 2019 року вих. № 303/02 повідомлено ОСОБА_1 про її поновлення з 08 січня 2019 року на посаді та про необхідність прибути до ПрАТ «Діпрозв`язок» з трудовою книжкою та приступити до виконання обов`язків за посадою (т. 1 а. с. 85, 88, 91).
Згідно із листами Подільської районної філії Київського міського центру зайнятості від 05 серпня 2019 року № 27-1025 та від 12 серпня 2019 року № 27-1053 позивача 30 липня 2019 року ознайомлено з наказами центру зайнятості щодо припинення виплати допомоги по безробіттю та припинення її реєстрації як безробітної з 22 травня 2019 року у зв`язку із поновленням на роботі за рішенням суду (т. 1 а. с. 93, 94, 95, 96).
Листом ПрАТ «Діпрозв`язок» від 07 серпня 2019 року за вих. № 336/00 повідомлено начальника Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Костенко Л. І. про виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року у справі № 760/1867/19 та проінформовано про ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення, для відповідного реагування. До листа були додані платіжні доручення на підтвердження відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також копії листів-повідомлень на ім`я позивача від 27 травня 2019 року, 20 червня 2019 року та 18 липня 2019 року, в яких повідомлялося про поновлення позивача на роботі та додавався наказ про поновлення з описами та фіскальними чеками на підтвердження відправлення листів (т. 1 а. с. 97, 98).
Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року залишено без змін (т. 1 а. с. 105-111).
12 вересня 2019 року провідним фахівцем відділу роботи з персоналом № 02 ПрАТ «Діпрозв`язок» ОСОБА_2 та представником ПрАТ «Діпрозв`язок» складено акт про відмову ОСОБА_1 в приміщенні Київського апеляційного суду отримати копію наказу від 22 травня 2019 року № 40/к про поновлення її на роботі (т. 1 а. с. 118).
Наказом ПрАТ «Діпрозв`язок» «Про проведення службового розслідування за фактом відсутності на роботі працівника ОСОБА_1 » від 24 вересня 2019 року № 65 утворено комісію для проведення службового розслідування за фактом відсутності на роботі працівника ОСОБА_1 , інженера-проектувальника 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 (т. 1 а. с. 120, 121).
Розпорядженням «Про надання письмових пояснень щодо порушення трудової дисципліни працівником ОСОБА_1 » від 07 жовтня 2019 року № 7 зобов`язано інженера-проектувальника 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 ОСОБА_1 до 15 жовтня 2019 року надати письмові пояснення щодо порушення трудової дисципліни та причини відсутності на роботі (т. 1 а. с. 122, 123).
15 жовтня 2019 року головою комісії ОСОБА_3 подано директору ПрАТ «Діпрозв`язок» службову записку «Щодо продовження термінів роботи комісії» (т. 1 а. с. 124).
Наказом ПрАТ «Діпрозв`язок» від 15 жовтня 2019 року № 69 «Про внесення змін до наказу ПрАТ «Діпрозв`язок» від 24 вересня 2019 року № 65» внесено зміни до наказу № 65, зокрема, щодо дати подання директору на затвердження акту службового розслідування до 25 жовтня 2019 року, та щодо дати направлення наказу ОСОБА_1 - до 17 жовтня 2019 року (т. 1 а. с. 125).
Встановлено, що 02 жовтня 2019 року до ПрАТ «Діпрозв`язок» надійшла заява ОСОБА_1 від 30 вересня 2019 року, в якій вона зазначає себе як інженер-проектувальник 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 та просить оплатити лікарняний лист серії АДХ № 170200 щодо її тимчасової непрацездатності в період з 08 січня 2019 року до 17 січня 2019 року (т. 1 а. с. 126).
18 жовтня 2019 року членом комісії - головою профкому ПрАТ «Діпрозв`язок» Михновським Я. П. складено доповідну записку на ім`я директора відповідача, в якій доповідалось, що в період з 25 вересня 2019 року до 18 жовтня 2019 року ОСОБА_4 в робочий час намагався, як із стаціонарного, так і з мобільних телефонів з номерів різних операторів зв`язку зв`язатися з ОСОБА_1 за номером НОМЕР_1 , щоб з`ясувати причини її відсутності на роботі в ПрАТ «Діпрозв`язок», проте всі намагання додзвонитися були марними, ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідала (т. 1 а. с. 131).
Згідно з доповідною запискою від 22 жовтня 2019 року начальником відділу охорони № 26 служби забезпечення діяльності ОСОБА_5 повідомлено, що в період з 22 травня 2019 року до 22 жовтня 2019 року працівник ОСОБА_1 в будівлі ПрАТ «Діпрозв`язок» за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 3, не з`являлась (т. 1 а. с. 132).
21 жовтня 2019 року комісією складено акт про відмову від надання пояснень про причини відсутності на роботі працівника (інженера-проектувальника 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 ОСОБА_1 ) та зафіксовано, що під час відвідування позивача за адресою місця проживання, остання категорично відмовилась надавати пояснення про причини відсутності на роботі (т. 1 а. с. 139, 140).
Протягом проведення службового розслідування, комісією також складено акти про відсутність працівника на робочому місці в робочий час без поважних (нез`ясованих) причин (інженера-проектувальника 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 ОСОБА_1 ) від 04 жовтня 2019 року, 11 жовтня 2019 року, 18 жовтня 2019 року, 25 жовтня 2019 року та засвідчено відсутність позивача на робочому місці у будівлі ПрАТ «Діпрозв`язок» та на іншій території товариства в робочий час в період з 01 жовтня 2019 року до 04 жовтня 2019 року, з 07 жовтня 2019 року до 11 жовтня 2019 року, з 15 жовтня 2019 року до 18 жовтня 2019 року, з 21 жовтня 2019 року до 25 жовтня 2019 року (т. 1 а. с. 141-149).
Згідно із листом від 29 жовтня 2019 року за вих. № 462/02 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами проведеного службового розслідування комісія встановила, що вона починаючи з 24 вересня 2019 року без поважних причин не з`являється на роботі, відмовляється надавати пояснення щодо відсутності на роботі, чим грубо порушує трудове законодавство України (т. 1 а. с. 150, 151).
Відповідно до доповідної записки голови профкому ОСОБА_4 від 01 листопада 2019 року, ОСОБА_1 не є членом профспілкової організації ПрАТ «Діпрозв`язок», у зв`язку з чим згоди профспілкового комітету на її звільнення не потребується (т. 1 а. с. 156).
У відповідності до наказу ПрАТ «Діпрозв`язок» «Про дисциплінарне стягнення» від 05 листопада 2019 року № 76/к інженер-проектувальник 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 ОСОБА_1 була відсутня на роботі з 07 жовтня 2019 року до 11 жовтня 2019 року, з 15 жовтня 2019 року до 18 жовтня 2019 року та з 21 жовтня 2019 року до 25 жовтня 2019 року, у зв`язку з чим вирішено до позивача застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули без поважних причин на підставі пункту 2 частини першої статті 147 КЗпП України (т. 1 а. с. 157, 158).
Наказом ПрАТ «Діпрозв`язок» «Про звільнення» від 06 листопада 2019 року № 77/к звільнено з роботи ОСОБА_1 , інженера-проектувальника 1 категорії відділу новітніх технологій № 05, 06 листопада 2019 року за прогул без поважних причин згідно із пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (т. 1 а. с. 159).
Листом-повідомленням від 06 листопада 2019 року № 482/02 ОСОБА_1 черговий раз повідомлено, що в результаті проведення службового розслідування за фактом її відсутності на роботі, на підставі наказу ПрАТ «Діпрозв`язок» від 24 вересня 2019 року № 65 «Про проведення службового розслідування за фактом відсутності на роботі працівника ОСОБА_1 » та розпорядження ПрАТ «Діпрозв`язок» від 07 жовтня 2019 року № 7 «Про надання письмових пояснень щодо порушення трудової дисципліни працівником ОСОБА_1 », якими встановлено, що позивач без поважних причин не з`являлась на роботі, категорично відмовлялась надавати пояснення щодо відсутності на роботі, чим грубо порушила трудове законодавство України. Повідомлено, що за порушення трудової дисципліни до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули без поважних причин на підставі пункту 2 частини першої статті 147 КЗпП України, а 06 листопада 2019 року з ОСОБА_1 розірвано трудовий договір (звільнено з роботи) за прогул без поважних причин згідно із пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, про що видано відповідний наказ. До листа було додано копію наказу ПрАТ «Діпрозв`язок» від 05 листопада 2019 року № 76/к «Про дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 » та копію наказу від 06 листопада 2019 року № 482/02 «Про звільнення» (т. 1 а. с. 160, 161).
Також встановлено, що 28 листопада 2019 року головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дубровіним С. І. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 60740241 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 760/1867/19, виданого 25 листопада 2019 року позивачу в частині поновленні її на роботі в ПрАТ «Діпрозв`язок» (т. 1 а. с. 36).
За результатом проведення виконавчих дій 13 грудня 2019 року державним виконавцем перевірено виконання рішення суду від 16 травня 2019 року щодо негайного поновлення позивача на роботі та складено відповідний акт, підписаний сторонами, яким зафіксовано, що наказом від 22 травня 2019 року № 40/к «Про поновлення на роботі працівника» ОСОБА_1 поновлено на посаді інженера-проектувальника 1 категорії відділу новітніх технологій № 05 ПрАТ «Діпрозв`язок» (т. 1 а. с. 171).
Постановою головного державного виконавця Дубровіна С. І. від 26 грудня 2019 року виконавче провадження № 60740241 закінчене у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду від 22 травня 2019 року у справі № 760/1867/19 (т. 1 а. с. 175).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.