Постанова
Іменем України
25 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 757/75444/17-ц
провадження № 61-13094св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у складі судді Підпалого В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір банківського строкового вкладу (депозиту) в іноземній валюті - договір № SAMDN25000735002881 «Стандарт на 12 міс» із сумою вкладу 7 000 дол. США та відсотковою ставкою 8,5 % річних. 24 травня 2013 року між позивачем та банком укладений договір банківського строкового вкладу (депозиту) в іноземній валюті - договір № SAMDN25000735422322 «Стандарт на 12 міс» із сумою вкладу 17 000 дол. США та відсотковою ставкою 8,5 % річних. 12 червня 2013 року між сторонами укладений договір банківського строкового вкладу (депозиту) в іноземній валюті - договір № SAMDN25000735844013 «Стандарт на 12 міс» із сумою вкладу 41 000 дол. США та відсотковою ставкою 9,75 % річних. На виконання умов договорів позивач вніс грошові кошти на відкриті йому особові рахунки, що підтверджується відповідними квитанціями, проте в подальшому за неодноразовими зверненнями із заявами до відповідача, зокрема із письмовою вимогою 08 грудня 2017 року про повернення депозитів та відсотків, відповіді від банку отримано не було, грошові кошти залишаються невиплаченими, що, на його думку, є неналежним виконанням банком своїх договірних зобов`язань із своєчасного і належного повернення банківських вкладів, сум нарахованих відсотків та порушенням умов цих договорів і норм законодавства України.
На підставі викладеного просив:
стягнути з відповідача на його користь грошові кошти: за договором № SAMDN25000735002881 від 07 травня 2013 року у розмірі 9 447,89 дол. США, а саме: 7 000,00 дол. США - сума вкладу, 2 447, 89 дол. США - сума не нарахованих та невиплачених відсотків;
за договором № SAMDN25000735422322 від 24 травня 2013 року у розмірі 22 933 дол. США, а саме: 17 000 дол. США - сума вкладу, 5 933 дол. США - сума не нарахованих та невиплачених відсотків;
за договором № SAMDN25000735844013 від 12 червня 2013 року у розмірі 57 331,02 дол. США, а саме: 41 000 дол. США - сума вкладу, 16 331,02 дол. США - сума не нарахованих та невиплачених відсотків.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року, позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN25000735002881 від 07 травня 2013 року, у розмірі 9 447, 89 дол. США без відрахування податків та зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку, а саме: 7 000 дол. США - сума вкладу; 2 447, 89 дол. США - сума не нарахованих та невиплачених відсотків.
Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN25000735422322 від 24 травня 2013 року у розмірі 22 933 дол. США без відрахування податків та зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку, а саме: 17 000 дол. США - сума вкладу; 5 933 дол. США - сума не нарахованих та невиплачених відсотків.
Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 за договором № SAMDN25000735844013 від 12 червня 2013 року у розмірі 57 331,2 дол. США без відрахування податків та зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку, а саме: 41 000 дол. США - сума вкладу; 16 331, 2 дол. США - сума не нарахованих та невиплачених відсотків.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем доведений факт укладення між сторонами договорів банківського вкладу, адже він подав до суду копії договорів на оформлення депозитного вкладу та копії квитанцій про поповнення депозитних рахунків, а також надав суду для огляду і дослідження оригінали зазначених документів, на підставі яких обґрунтовував заявлені вимоги, тому позовні вимоги про стягнення суми банківського вкладу та відсотків ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню, проте з вказівкою про відрахування податків та зборів, які підлягатимуть утриманню в установленому законом порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року ПАТ КБ «Приватбанк» подало касаційну скаргу, у якій просили скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували при вирішенні спору висновки Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах. Суди не звернули уваги, що на копіях договорів від 07 травня 2013 року та 24 травня 2013 року містяться штампи з написом «погашено», що свідчить про розірвання договору. Суди не звернули уваги на пояснення відповідача щодо періоду стягнення відсотків, оскільки вважають, що позивач невірно встановив дату початку їх нарахування - діяльність відокремлених підрозділів Філії «Кримське регіональне Управління ПАТ КБ «Приватбанк» припинено саме 15 травня 2014 року, перешкод у користуванні рахунком до вказаної дати не було, а отже не вбачається підстав для повторного нарахування та виплати відсотків за період з 13 червня 2013 року по 14 травня 2014 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/75444/17-ц, витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року відмовлено.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив обґрунтований тим, що між позивачем та банком було укладено три договори банківського строкового вкладу (депозиту) в іноземній валюті до 2018 року. Докази на підтвердження укладення договорів банківських вкладів та докази розміщення грошових коштів на рахунках містяться в матеріалах справи, оригінали зазначених документів були надані суду першої інстанції для ознайомлення. За таких обставин суди правильно встановили правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно і всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну правову оцінку, правильно встановили обставини справи, в результаті чого ухвалили законні та обґрунтовані рішення. ПАТ КБ «Приватбанк» не надали жодних доказів того, що за період починаючи з наступного місяця після укладення договорів банківських вкладів і до моменту припинення Кримського відділення ПАТ КБ «Приватбанк2 позивачу нараховувались та виплачувались відсотки на картковий рахунок.
У листопаді 2021 року матеріали цивільної справи № 757/75444/17-ц надійшли до Верховного Суду та 11 листопада 2021 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).