Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 263/4028/21
провадження № 61-20453св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Держава Україна в особі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відокремлений підрозділ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України - Донецьке управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 жовтня 2021 року у складі судді Васильченко О. Г., та постанову Донецького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Лопатіної М. Ю., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відокремленого підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України - Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Державної казначейської служби України про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення неотриманих доходів, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що у 2016 року він займав посаду командира роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної служби у місті Дніпропетровську Департаменту патрульної служби, одночасно із цим виконував обов`язки командира батальйону Управління патрульної поліції в місті Маріуполі на підставі наказу № 3902 від 07 листопада 2016 року.
Зазначав, що у 2017 році ним подано рапорт до ГУНП в Донецькій області щодо призначення на посаду начальнику відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Донецькій області.
06 червня 2017 року за запитом управління кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області від 02 червня 2017 року № 1625/12/01-2017, для призначення на вищезазначену посаду його було опитано працівниками Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з метою вивчення його особистості.
Відповідно до листа внутрішньої безпеки від 14 червня 2017 року № кн.-В-26/42-04/01-2017 позитивного рішення щодо його призначення на посаду начальника відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Донецької області не прийнято, пояснення причин не наведено.
Позивач посилався на те, що у зв`язку із цим рішенням для нього настали негативні наслідки, а саме:
- призначення на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу нагляду за станом доріг управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області з меншим грошовим забезпеченням та нижчою за штатним розписом, яка була в подальшому скорочена, у зв`язку з реорганізацією, що спричинило додаткові зміни в його житті, які вплинули на моральний стан і викликали сумніви стосовно можливості залишитись без роботи та коштів на існування;
- довелось змінити напрямок трудової діяльності, адаптуватись до нових кваліфікаційних вимог та призначатись на посаду старшого інспектора з особливих доручень контролю за обігом зброї Управління превентивної діяльності ГУНП в Донецькій області.
Надалі відсутність позитивного рішення з боку посадових осіб внутрішньої безпеки щодо його призначення, без роз`яснення причин, призвели до шкоди його репутації серед особового складу поліції та виникнення сумнівів про його добропорядність у керівництва ГУНП в Донецькій області та колег, що відобразилось на стані фізичного та емоційного здоров`я.
В червні 2017 року йому стало відомо, що працівники внутрішньої безпеки начебто виявили порушення антикорупційного законодавства при заповненні ним декларації. Надалі начальником внутрішньої безпеки направлено лист керівництву ГУНП в Донецькій області, в якому стверджувалось, що він подав недостовірні данні під час декларування та в його діях вбачаються ознаки правопорушення пов`язаного з корупцією.
Стверджував, що для нього це мало негативні наслідки, які полягали у принижені честі, гідності і ділової репутації, оскільки він був публічною особою та займав посаду з високим ризиком корупції, до нього була прикута увага громадськості та керівництва.
Дана недостовірна інформація, яка розповсюджувалась посадовими особами внутрішньої безпеки, спричинила загострення стосунків з близькими родичами, у зв`язку з тим, що він був переведений до ГУНП в Донецькій області, через неправомірні дії з боку працівників Управління внутрішньої безпеки в Донецькій області ДВБ НПУ на посаду з меншим грошовим забезпеченням. Його постійні хвилювання з приводу розповсюдження недостовірної інформації працівниками внутрішньої безпеки призводили до нанесення незворотної шкоди як морального, так і фізичного здоров`я.
Зазначена ситуація стала каталізатором довготриваючого душевного страждання, у зв`язку із чим, він постійно повинен був доводити, що жодного правопорушення не вчиняв, та дії посадових осіб носять неправомірний характер.
26 вересня 2017 року співробітниками Департаменту внутрішньої безпеки направлено лист до ГУ НП в Донецької області щодо проведення службового розслідування.
12 жовтня 2017 року на підставі наказу ГУ НП в Донецької області розпочато службове розслідування з метою встановлення фактів, викладених в листі внутрішньої безпеки .
Крім того, працівниками внутрішньої безпеки збиралася інформація щодо нього та членів його родини, отримувалась інформація про осіб, які зареєстровані та проживають за адресою місця мешкання, допитувались сусіди, родичі, все це спричиняло додаткові конфлікти в родині, викликало постійний стрес. Працівниками внутрішньої безпеки порушені вимоги статті 32 Конституції України та з їх боку було втручання в його особисте та сімейне життя.
26 жовтня 2017 року працівниками внутрішньої безпеки складено протокол відносно нього про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21 листопада 2017 року у зв`язку з порушенням порядку ініціювання складання адміністративного протоколу та без затвердженого перед цим висновку Національного агентства з питань запобігання корупції, справа про адміністративне правопорушення закрита на підставі пункту 1 статті 247 КУАП.
Звертав увагу на те, що в результаті незаконних дій співробітників внутрішньої безпеки, постійного психологічного тиску, йому довелось звертатись за медичною допомогою, а саме 18 листопада 2017 року (11 діб стаціонарного лікування), 09 квітня 2019 року (11 діб стаціонарного лікування), 20 травня 2020 року (27 діб стаціонарного лікування).
Вважав, що під час вирішення питання про наявність моральної шкоди слід врахувати те, що він впродовж багатьох років є публічною особою. Зокрема, був виконуючим обов`язки заступника командира батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Національної поліції України, виконуючим обов`язки командира батальйону Управління патрульної поліції в м. Маріуполь Національної поліції України, а тому безпідставне поширення інформації про нього як про особу, яка причетна до скоєння корупційних правопорушень, негативно впливає на суспільну оцінку його якостей в очах оточуючих.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
- стягнути з Державного бюджету України шляхом беззаперечного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України моральну шкоду на його користь в розмірі 42 мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається рівнем розміру мінімальної заробітної плати, прийнятої в Україні на момент ухвалення рішення суду;
- стягнути з Державного бюджету шляхом беззаперечного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, солідарно на його користь витрати понесені під час судового провадження у розмірі 20 884,62 грн;
- стягнути шляхом беззаперечного списання з відповідного рахунку Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на його користь доходи, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене, а саме різницю розміру грошового забезпечення між посадою старшого інспектора з особливих доручень УПД ГУНП в Донецькій області та за посадою начальника відділу УПД ГУНП в Донецькій області в сумі 40 768,60 грн;
- зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України направити лист до Головного Управління Національної поліції в Донецькій області в якому спростувати інформацію, що ОСОБА_1 порушив антикорупційне законодавство та вчинив правопорушення пов`язане з корупцією.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 жовтня 2021 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Відокремленого підрозділу Департаменту внутрішньої безпеки НПУ - Донецьке управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Державної казначейської служби України про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України не отриманих доходів, стягнення з державного бюджету України моральної шкоди, стягнення з державного бюджету України та Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України судових витрат - закрито, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала районного суду мотивована тим, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та належить до компетенції адміністративного суду, оскільки стосується проходження позивачем публічної служби, а саме вирішення питання щодо призначення його на посаду начальника відділу забезпечення безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 жовтня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі є правильними та відповідають нормам процесуального права.
Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та подав даний позов до суб`єкта владних повноважень, відтак, позов підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. При цьому посилання ОСОБА_1 на положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та розгляд справи в порядку цивільного судочинства є необгрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 жовтня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що позовні вимоги пов`язані саме з незаконними діями посадових осіб внутрішньої безпеки Національної поліції України, безпідставність поширення ними інформації про нього, як про особу, яка причетна до скоєння корупційних правопорушень, у результаті яких йому було завдано моральної шкоди.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, а також те, що висновки судів не відповідають обставинам справи, Зазначає, що суди дійшли передчасного висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Вважає, що заява про відшкодування заподіяної шкоди подана відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», отже, підпадає під юрисдикцію загальних судів та повинна розглядатися у порядку цивільного судочинства. Посилається на правові висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц та постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 146/1091/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 610/3221/19-ц (провадження № 61-9875св20), які не були враховані судами.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.