Постанова
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 692/565/21
провадження № 61-118св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Шрамківська сільська рада Золотоніського району Черкаської області,
третя особа - приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року у складі судді Чепурного О. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина. При розпаюванні сільськогосподарських угідь спадкодавець як член Колективного сільськогосподарського підприємства «Мирний» (далі - КСП «Мирний») був внесений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), однак за життя не встиг оформити за собою це право. За відсутності правовстановлюючих документів вона позбавлена можливості оформити спадщину, до складу якої входить земельна частка (пай). Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Мирний».
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оскільки за життя спадкодавець розпочав процедуру приватизації спірної земельної частки (паю), якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620 та визначено площу в 0,3160 га, то належним способом захисту прав позивача як спадкоємця є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, а не права на земельну частку (пай).
Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Оскільки ОСОБА_2 за життя не оформив у встановленому законом порядку права власності на земельну ділянку, але розпочав процедуру її приватизації, то до складу спадщини входить право спадкоємця на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування не відповідає вимогам законодавства України, тому відсутні підстави для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку мала місце не приватизація, а виділення власнику земельної частки (паю) ОСОБА_2 в натурі на місцевості земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,3160 га, якій присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620, є необґрунтованими, тому що державна реєстрація вказаної земельної ділянки мала здійснюватися відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник вказала, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17. Її право на спадкування не може бути захищене у вказаний судами спосіб, а саме шляхом визнання за нею права на завершення приватизації земельної ділянки, оскільки в даному випадку мала місце не приватизація, а виділення власнику земельної частки (паю) ОСОБА_2 в натурі (на місцевості) земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,3160 га, якій наразі присвоєно кадастровий номер 7120689000:03:002:0620. Суд першої інстанції розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Драбівського районного суду Черкаської області.
31 січня 2022 року справа № 692/565/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 15 липня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в цій справі. Розгляд справи вирішено провести без повідомлення сторін за наявними в ній матеріалами. При цьому суд виходив з того, що зогляду на предмет позову справа є малозначною та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Отже, наявні підстави для розгляду цієї справи в порядкуспрощеного провадження без повідомлення сторін (а. с. 123-124).
Листами Драбівського районного суду Черкаської області від 15 липня 2021 року копії вищевказаної ухвали було направлено особам, які беруть участь у справі (а. с. 125-127).
У вступній частині рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2021 року вказано, що справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 156-158).