1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

02 травня 2022 року

м. Київ

справа № 201/12600/19

провадження № 61-3577св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог позовної заяви

У листопаді 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»; банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору від 03 квітня 2007 року № DNG0GK00002193 банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 57 820,00 доларів США строком до 06 квітня 2027 року зі сплатою 1,00 % щомісяця за користування коштами.

Того ж дня, 03 квітня 2007 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

ОСОБА_1 порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 03 липня 2019 року розмір кредитної заборгованості становить 116 619,92 доларів США, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 41 897,23 доларів США,

- заборгованість за відсотками - 28 280,60 доларів США,

- комісія - 5 473,17 доларів США,

- пеня - 40 968,92 доларів США.

Посилаючись на те, що позивач наділений правом вимагати стягнення частини заборгованості за кредитним договором, банк просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2007 року № DNG0GK00002193 станом на 03 липня 2019 року у розмірі 28 280,60 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом, що за курсом Національного банку України станом на 03 липня 2019 року становить 740 103,30 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2007 року № DNG0GK00002193 станом на 07 липня 2019 року у розмірі 28 280,60 доларів США (заборгованість за відсоткам за користування кредитом), що є еквівалентом 740 103,30 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання позичальником умов кредитного договору, забезпеченого договором поруки, у зв`язку з чим виникла кредитна заборгованість, що є підставою для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками на користь банку у межах заявлених ним позовних вимог.

Додатково суд зазначив, що банк звернувся до суду з цим позовом 12 листопада 2019 року, в той час як міг це зробити і після 06 квітня 2027 року (строк дії кредитного договору), тому він не пропустив позовну давність.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2020 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:

- у травні 2016 року банк звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2017 року у справі № 204/3470/16-ц, яке набрало законної сили, у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. 22 квітня 2016 року банк направив позичальнику ОСОБА_1 вимогу про дострокове (протягом тридцяти днів) повернення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, відсотків, комісії та штрафних санкцій;

- представник відповідачів адвокат Сухомлин О. В. звернулася до суду першої інстанції із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності у справі, у якій просила відмовити у задоволенні позову на підставі частини четвертої статті 267 ЦК України;

- ураховуючи, що 22 квітня 2016 року банк направив позичальнику вимогу про дострокове (протягом тридцяти днів) повернення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, відсотків, комісії та штрафних санкцій, чим змінив строк дії кредитного договору, з позовними вимогами у цій справі банк звернувся до суду у листопаді 2019 року, позивач пропустив позовну давність, про застосування наслідків якої у своїй заяві просила представник відповідачів, а тому у задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, що утворилася за період із 03 квітня 2007 року до 22 травня 2016 року, необхідно відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності;

- щодо стягнення з відповідачів заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, що утворилася за період із 22 травня 2016 року до 03 липня 2019 року, суд зазначив, що нарахування заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за період часу після закінчення строку дії кредитного договору не передбачено чинним законодавством, а тому у задоволенні позовних вимог банку про стягнення з відповідачів заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за означений період слід відмовити у зв`язку із закінченням строку дії кредитного договору;

- суд першої інстанції належної уваги на вказане не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог банку.

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

02 березня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, у якій банк, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі та її уточненій редакції банк зазначає, що:

- суд апеляційної інстанції зазначив, що на час звернення з позовом у 2016 році іпотекодержателем за договором іпотеки був не банк, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАКСЕЛЛІНГ» (далі - ТОВ «ТРАКСЕЛЛІНГ») (дана обставина встановлена у рішенні Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 31 січня 2017 року у справі № 204/3470/16-ц). Наведене свідчить про те, що банком у 2016 році не було змінено строк виконання зобов`язання за договором, оскільки на момент звернення до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки банк не був іпотекодержателем;

- досудова вимога, направлена в 2016 році, не була отримана ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а відповідно до цієї вимоги строк зміни виконання зобов`язання наступає в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, тому висновок суду щодо зміни строку дії кредитного договору є передчасним;

- таким чином, суд апеляційної інстанції помилився щодо пропуску позивачем позовної давності.

Короткий зміст відзиву

У травні 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_3 надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що рішення про відмову у задоволенні позову є законним та обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції правильно врахував обставини, встановлені судом у справі № 204/3470/16-ц, зокрема, які стосуються отримання ним (позичальником) вимоги банку про повернення кредиту від 22 квітня 2016 року у травні 2016 року, а тому безпідставними є посилання в касаційній скарзі на те, що така вимога не була отримана, у зв`язку з чим не мала місце зміна остаточного строку виконання зобов`язання. Так само вимогу отримала і поручитель, яка має оригінал, адресованої їй вимоги. Зміна іпотекодержателя відбулася після направлення вимоги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що:

- апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, 03 квітня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNG0GK00002193, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти на придбання нерухомості у сумі 49 000,00 доларів США, а також 8 820,00 доларів США на сплату страхових платежів шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 (пункт 7.1 договору). Строк дії кредитного договору - до 06 квітня 2027 року. Розмір відсотків - 1,00 % щомісяця.

За умовами договору ОСОБА_1 зобов`язався щомісячно в період сплати - з 03 до 10 число щомісяця надавати банку кошти (щомісячний платіж) у розмірі 643,24 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, винагороди, комісії.


................
Перейти до повного тексту