Постанова
Іменем України
27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 361/5445/19
провадження № 61-207св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд», ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Ричкою Сергієм Анатолійовичем, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2020 року у складі судді Сердинського В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (далі - ТОВ «Альянс Новобуд»), ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 листопада 2014 року між ним
і ОСОБА_5 укладено шлюб. За час перебування у зареєстрованому шлюбі подружжям прийнято рішення про придбання двокімнатної квартири. Оплата ціни відбувалось за рахунок грошових коштів, що перебували у спільній власності подружжя ОСОБА_6 .
31 серпня 2018 року державним реєстратором приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Авраменко Н. А. на підставі договору купівлі-продажу право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 - дідом відповідача. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та
ТОВ «Альянс Новобуд» укладено договір про зміну сторони у зобов`язанні. Згідно пункту 5 договору ОСОБА_7 сплатив (відшкодував) ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 474 865,26 грн, що сплачені в якості ціни квартири за попереднім договором. Укладенням договору про зміну сторони
у зобов`язанні без погодження з позивачем здійснено розпорядження майном, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя. Оскільки
31 серпня 2018 року між забудовником та відповідачем відбулось укладення відповідного договору купівлі-продажу спірної квартири (основного договору), ймовірно відбулась оплата ОСОБА_3 залишку суми, що підлягала сплаті для повного розрахунку за квартиру в сумі 47 549,84 грн.
24 жовтня 2018 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір позики, розмір основного зобов`язання 1 056 946,50 грн, в забезпечення виконання умов якого в іпотеку була передана спірна квартира.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати недійсними правочини, а саме: оформлений договором про зміну сторони у зобов`язанні від 23 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Альянс Новобуд»; оформлений договором купівлі-продажу квартири від 31 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Альянс Новобуд»; оформлений договором іпотеки, укладений 24 жовтня 2018 р. між
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; застосувати наслідки недійсності правочину, оформленого договором купівлі-продажу квартири від 31 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Альянс Новобуд» шляхом визнання за ТОВ «Альянс Новобуд» права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 945110332106) та стягнути з ТОВ «Альянс Новобуд» на користь ОСОБА_3 47 549,84 грн.; встановивши, що ОСОБА_5 є покупцем за попереднім договором купівлі-продажу продажу з обсягом прав, обов`язків та обсягом виконаних зобов`язань за попереднім договором, що існували станом на 22 серпня
2018 року - до дати укладення договору про зміну сторони у зобов`язанні від 23 серпня 2018 року та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3
474 865,26 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Броварського районного суду Київської області від 19 червня
2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди виходили з того, що майнові права за попереднім договором купівлі-продажу від 25 липня 2016 року двокімнатної квартири АДРЕСА_1 були особистою приватною власністю
ОСОБА_5 , а тому необхідність письмової згоди другого з подружжя на розпорядження відповідним майном не потребувалось. Тому не підлягають задоволенню й інші похідні вимоги позивача.
Аргументи учасників справи
У грудні 2020року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновок судів щодо придбання спірного майна за особисті кошти ОСОБА_2 є помилковим, оскільки договір дарування грошових коштів не може бути визнаний судом належним, достовірним та допустимим доказом в розумінні статей 77-79 ЦПК України.
ОСОБА_5 не довів, що квартира придбавалася за її особисті кошти, оскільки такого правочину взагалі не існує і він не укладався 02 грудня 2015 року
у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу
Левицького Р. В.
У травні 2020 року ОСОБА_8 подала до суду відзив, у якому просила оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, оскільки оскаржене рішення є законним, яке апеляційний суд ухвалював з урахуванням висновку Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.