ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2022 року
м. Київ
справа № 810/973/18
адміністративне провадження № К/9901/11431/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №810/973/18
за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати, стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року, прийняте в складі: головуючого судді Леонтовича А.М., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Ганечко О.М., Сорочка Є.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач) з вимогами: стягнути із Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації середню заробітну плату, з урахуванням інфляції, за весь час затримки за період з 24 квітня 2007 року по день фактичного розрахунку, виходячи з середньоденної заробітної плати у розмірі 272,65 грн; стягнути із Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації завдану ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн.
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року позовну заяву повернуто позивачеві.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року відкрите спрощене позовне провадження у справі №810/973/18, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.
5. На обґрунтування позову позивач зазначив, що за наслідками розгляду інших судових справ йому стало відомо, що відповідач надав недостовірну інформацію про загальну суму заробітної плати у розрізі її складових. Так, позивач стверджує, що премія, яка зазначена у довідці про заробітну плату за квітень 2006 року, фактично є премією, нарахованою за березень 2006 року, а премія, яка зазначена у довідці про заробітну плату за травень 2006 року, є премією за квітень 2006 року. Отож йому незрозуміло, за який період була нарахована та виплачена, без здійснення перерахунку, премія у розмірі 360 грн, що зазначена у довідці про заробітну плату за березень 2006 року. Позивач просив суд витребувати від відповідача пояснення чому ця премія не була перерахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та копії розпоряджень про призначення премій за січень-квітень 2006 року. Ця інформація необхідна йому для формування всіх позовних вимог та доказування в справі.
6. Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву зазначив про безпідставність вимог про стягнення середньої заробітної плати відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки провів з позивачем повний розрахунок у зв`язку із звільненням. Щодо зауважень позивача про надання адміністрацією недостовірної інформації вказав, що наведена у довідках про складові заробітної плати інформація відповідає даним первинних документів про нарахування та виплату заробітної плати (особовими розрахунками) та є достовірною.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
7. ОСОБА_1 з 12 січня 2004 року був призначений за конкурсом на посаду спеціаліста І категорії Відділу розвитку виробничої сфери та ринкової інфраструктури Управління економіки та розвитку району Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, що підтверджується розпорядженням від 12 січня 2004 року №11-к (а.с.81).
8. Розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 24 квітня 2007 року №172-к ОСОБА_1 звільнений із займаної посади з підстав, визначених у пункті 6 статті 36 КЗпП України, у зв`язку з відмовою від продовження роботи з огляду на зміну істотних умов праці (а.с.80).
9. Позивач звернувся з позовом до суду з вимогою про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
10. Суди попередніх інстанцій установили, що премія у розмірі 360,00 грн, зазначена у довідці про складові заробітної плати позивача за березень 2006 року, була призначена йому на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 02 березня 2006 року №83-к (а.с.106-109).
11. Указаним розпорядженням відповідач на підставі постанови КМУ від 13.12.1999 №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади <…>.» та Положення про преміювання працівників райдержадміністрації вирішив преміювати працівників Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації у межах економії фонду оплати праці за лютий 2006 року згідно з додатком. Додатком до розпорядження від 02.03.2006 №83-к передбачено виплату позивачу премії за лютий 2006 року у розмірі 360,00 грн.
12. Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначена у розрахунковому листі про складові заробітної плати за березень 2006 року премія у розмірі 360 грн є премією, що нарахована позивачеві за результатами виконання трудових функцій у лютому 2006 року, тобто є премією за лютий 2006 року.
13. У цьому випадку факт нарахування та виплати позивачеві заробітної плати за березень 2006 року із зазначеними складовими підтверджується витягом з особового рахунку нарахування заробітної плати працівників райдержадміністрації за 2006 рік (літери «П»-«С») (а.с. 93-98).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
14. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позовній заяві позивач не заперечував, що отримав заробітну плату за березень 2006 року з урахуванням її складових, зазначених у розрахунковому листку, у тому числі разом з премією у розмірі 360,00 грн. Підстави поданого позову зводились до тверджень про незрозумілість періоду, за який у березні 2006 року йому було нараховано премію.
16. Суди попередніх інстанцій зазначили, що, співставивши надані відповідачем розпорядження про преміювання апарату Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації з даними особового рахунку нарахування заробітної плати позивача за січень-квітень 2006 року, вбачається, що виплата премії позивачеві за конкретний місяць роботи у цьому періоді здійснювалася у відповідному наступному місяці на підставі розпоряджень про преміювання. Отже, премія, зазначена у розрахунковому листі за поточний місяць (березень), є премією, нарахованою за результатами роботи у попередньому місяці (лютий).
17. При цьому, зазначена у розрахунковому листі до заробітної плати за березень 2006 року премія у розмірі 360 грн і премія, нарахована за результатами роботи у березні 2006 року, були своєчасно виплачені позивачеві.
18. За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середньої заробітної плати за увесь час затримки розрахунку при звільненні немає. Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про виплату середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, а тому такі також не підлягають задоволенню.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
19. 22 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2019.
20. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Данилевич Н.А., Шевцовій Н.В.
21. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та направити справу на новий розгляд.
22. Скаржник указує, що суди попередніх інстанцій помилково розглянули цю справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, адже вона підлягала розгляду за правилами загального, оскільки заявлені ним позовні вимоги перевищують п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
23. Скаржник також зазначає, що повідомляв суд першої інстанції про те, що він не може наразі сформувати всі позовні вимоги у зв`язку з неможливістю отримати документи для повного доказування фактів порушення його прав. Для формування всіх позовних вимог йому необхідно було отримати з Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації копії розпоряджень про нарахування премій за січень, лютий, березень та квітень 2006 року.
24. Скаржник пояснює, що суд першої інстанції повинен був з`ясувати суть його позовних вимог. Так, премія у розмірі 360 грн, зазначена у довідці про складові заробітної плати позивача за березень 2006 року, була призначена йому на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 02 березня 2006 року №83-к. Указаним розпорядженням відповідач преміював позивача на підставі постанови КМУ від 13.12.1999 №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів». Водночас розмір цієї премії повинен був бути перерахований на підставі постанови КМУ від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Саме ця неперехована позивачу сума премії повинна була стати головною вимогою в цій справі, похідними від якої є заявлені вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. При цьому, на думку скаржника, суд першої інстанції міг вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту його прав, свобод та інтересів.
25. Доводи апеляційної скарги з цього приводу судом апеляційної інстанції не перевірялися.
26. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
27. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 08 травня 2020 року №762/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
28. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
29. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 04 травня 2022 року №535/0/78-22, у зв`язку з відпусткою судді Шевцової Н.В., яка входить до складу постійної колегії, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
30. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2022 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
31. Відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило.
V. Джерела права та акти їхнього застосування