ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2022 року
м. Київ
справа № 280/4402/21
адміністративне провадження № К/9901/46196/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (суддя-доповідач Головко О.В., судді Суховаров А.В., Ясенова Т.І.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 24.12.2019 по 27.05.2020 включно в розмірі 87378,98 грн.
2.. На обґрунтування позову зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019, яке набрало законної сили 30.04.2020, скасовано наказ про його звільнення та поновлено на посаді старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України з 02.12.2014. Однак наказ про його поновлення на посаді виданий Генеральним прокурором лише 28.05.2020, що в силу статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позов задоволено частково: стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 24.12.2019 до 27.05.2020 включно в розмірі 86554,65 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має нести відповідальність, передбачену статтею 236 КЗпП України, за безпідставно допущену затримку виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді. При цьому сума середнього заробітку, заявлена позивачем, була зменшена судом з урахуванням кількості робочих днів у розрахунковому періоді.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
6. Суд апеляційної інстанції мотивував прийняте рішення тим, що у спірний період з 24.12.2019 по 27.05.2020 позивач займався адвокатською діяльністю, що, з огляду на приписи частини другої статті 18 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», унеможливлювало виконання відповідачем рішення суду про поновлення його на посаді прокурора. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що за відсутності вини відповідача у несвоєчасному виконанні судового рішення на нього не може бути покладена відповідальність, установлена статтею 236 КЗпП України.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Так, за доводами позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновки суду апеляційної інстанції про те, що здійснення ним адвокатської діяльності у спірний період перешкоджало відповідачу поновити його на посаді прокурора на підставі рішення суду, не відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 18 Закону України «Про прокуратуру», статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» і статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», викладеним у постанові від 21 жовтня 2021 року у справі №640/19103/19.
9. У відзиві на касаційну скаргу Офіс Генерального прокурора просить відмовити в її задоволенні, вказуючи на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції.
10. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, тому рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді було виконано одразу після надходження до Офісу Генерального прокурора постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Поряд із цим відповідач зазначає ще одну причину затримки виконання судового рішення, а саме: здійснення ОСОБА_1 адвокатської діяльності, яку він зупинив лише з 27.05.2020. На думку відповідача, ця обставина була правильно врахована судом апеляційної інстанції як поважна причина несвоєчасного виконання рішення суду, що свідчить про відсутність підстав для стягнення на користь позивача середнього заробітку відповідно до статті 236 КЗпП України.
11. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
12. ОСОБА_1 з 2001 року працював в органах прокуратури, у 2014 році був звільнений зі служби відповідно до наказу Генерального прокурора України від 01.12.2014 №2729-ц, який був скасований в судовому порядку у справі №826/19649/14. Згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 у вказаній справі ОСОБА_1 поновлено на посаді з 02.12.2014.
13. На підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №826/19649/14 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2020 ВП №60952969 наказом Генерального прокурора від 28.05.2020 №1378ц ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора з 02.12.2014.
14. Наказом Генерального прокурора від 06.05.2021 №501ц ОСОБА_1 звільнено з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 11.05.2021.