ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2022 року
м. Київ
справа № 640/23038/20
адміністративне провадження № К/9901/29370/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення суддівської винагороди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року (суддя Гарник К.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року (суддя-доповідач Грибан І.О., судді Кузьмишина О.М., Лічевецький І.О.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (далі - ТУ ДСА в місті Києві) про визнання протиправними дій і бездіяльності щодо виплати їй суддівської винагороди в зменшеному розмірі та невжиття заходів до компенсації недоотриманої суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року, стягнення з відповідача на її користь 386797,80 грн в рахунок компенсації суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що у спірний період ТУ ДСА в місті Києві протиправно виплачувало їй суддівську винагороду в меншому розмірі, ніж передбачено статтею 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), що є порушенням вимог статті 130 Конституції України та є підставою для стягнення на її користь недоотриманої суми.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року позов задоволено: визнано протиправними дії ТУ ДСА в місті Києві щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування згідно з частиною третьою статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 13.04.2020 №553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у редакції, яка діяла з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року; стягнуто з ТУ ДСА в місті Києві на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду судді на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 386797,80 грн за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року змінено рішення суду першої інстанції шляхом викладення абзацу третього його резолютивної частини у такій редакції: «Стягнути на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду в розмірі 376544,05 грн за період з 18 квітня по 28 серпня 2020 року з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року залишено без змін.
5. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до статті 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється виключно законом про судоустрій. У зв`язку з цим положення статті 135 Закону №1402-VIII є спеціальними при визначенні розміру суддівської винагороди та мають пріоритет у застосуванні перед положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами, внесеними згідно із Законом №553-IX), який має іншу сферу регулювання. З огляду на вкладене суди дійшли висновку про неправомірність виплати позивачці у спірний період суддівської винагороди в обмеженому розмірі на підставі статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
6. Постанову в частині зміни рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції мотивував зменшенням суми недоотриманої ОСОБА_1 суддівської винагороди за спірний період внаслідок проведеного відповідачем у вересні 2020 року перерахунку за період з 28 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року, а також необхідністю встановлення порядку виконання судового рішення з урахуванням положень Закону України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі ТУ ДСА в місті Києві, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
8. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд першої інстанції неправильно визначив суб`єктний склад учасників цієї справи та не залучив до участі у ній належного відповідача - Державну судову адміністрацію України (далі - ДСА України) як головного розпорядника бюджетних коштів, що виділяються на фінансування судів. У свою чергу суд апеляційної інстанції не виправив цю помилку, допущену судом першої інстанції, та не врахував висновків Верховного Суду з цього питання, які викладені ним у справах №340/1916/20 і №520/13014/2020.
9. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Спростовуючи доводи відповідача, позивачка зазначає, що її права ДСА України не порушувала, оскільки обов`язок щодо виплати їй суддівської винагороди покладено на ТУ ДСА в місті Києві.
10. ДСА України у відзиві на касаційну скаргу підтримала вимоги ТУ ДСА в місті Києві, стверджуючи, що з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року ТУ ДСА в місті Києві не мало правових підстав для нарахування та виплати позивачці суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету та без застосування обмежень, установлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (у редакції Закону №553-IX).
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
11. Рішенням Київської міської ради народних депутатів II сесії XXI скликання від 27.11.1990 №12 «Про обрання народних суддів районних народних суддів міста Києва» ОСОБА_1 призначено народним суддею Залізничного районного народного суду міста Києва.
12. Після реєстрації шлюбу 09 грудня 1994 року позивачка змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 », що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району міста Києва.
13. Постановою Верховної Ради України від 14.12.2000 №2149-ІІІ «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Залізничного районного суду міста Києва безстроково.
14. Указом Президента України від 23.10.2001 року №1004/2001 «Про переведення суддів місцевих судів міста Києва» ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді новоутвореного Солом`янського районного суду міста Києва.
15. Позивачка займає адміністративну посаду голови Солом`янського районного суду міста Києва та з 04 лютого 2020 року їй встановлена щомісячна доплата за вислугу років в розмірі 80% посадового окладу (більше 35 років).
16. З доданого до позовної заяви розрахункового листа щодо нарахованої та виплаченої позивачці суддівської винагороди за період з квітня по серпень 2020 року вбачається, що обмеження розміру виплаченого їй доходу склало: у квітні 2020 року - 39061,91 грн; у травні 2020 року - 102537,50 грн; у червня 2020 року - 102537,50 грн; у липні - 40123,39 грн; у серпні 2020 року - 102537,50 грн, всього - 386797,80 грн.
17. Водночас з довідки ТУ ДСА в місті Києві від 06.07.2021 №364 про нараховану та виплачену ОСОБА_1 суддівську винагороду за квітень-вересень 2020 року, яка була надана відповідачем суду апеляційної інстанції, вбачається, що у вересні 2020 року внаслідок перерахунку суддівської винагороди за період з 28 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року позивачці було донараховано 10253,75 грн, у зв`язку з чим сума обмеження доходу за період з квітня по серпень 2020 року склала 376544,05 грн.
V. Позиція Верховного Суду
18. За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. У касаційній скарзі ТУ ДСА в місті Києві не оскаржує судові рішення в частині визнання за позивачкою права на отримання суддівської винагороди у спірних період у розмірі, встановленому статтею 135 Закону №1402-VIII, фактично погоджуючись із висновком судів у цій частині, який узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20.