ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2022 року
м. Київ
справа № 520/10496/2020
адміністративне провадження № К/9901/47107/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року (постановлену у складі судді Волошина Д.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів Григорова А.М., Бартош Н.С.),
В С Т А Н О В И В :
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони, у якій просила суд замінити позивача/стягувача у виконавчому листі у справі №520/10496/2020 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати належної до видачі щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та зобов`язання провести нарахування та виплату належної до видачі щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, на стадії виконання рішення суду правонаступником померлої особи - ОСОБА_1 .
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року, заяву ОСОБА_1 про заміну сторони за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
3. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не було подано до суду беззаперечних доказів на підтвердження успадкування нею відповідних виплат, які належали спадкодавцеві, тому вимога заявника про заміну сторони у адміністративній справі №520/10496/2020 є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 379 КАС України, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить оскаржувані рішення та скасувати та прийняти нове, яким задовольнити її заяву про заміну сторони у справі/стягувача у виконавчому листі.
5. Скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відсутність беззаперечних доказів на підтвердження успадкування ОСОБА_1 відповідних виплат, які належали спадкодавцеві. Окрім того, скаржник також зазначає про необґрунтованість твердження судів про те, що заміна стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження не вбачається можливим.
6. Поміж іншим, ОСОБА_1 також зазначає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14 серпня 2019 року у справі №523/3522/16-ц про те, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. Касаційна скарга надійшла до суду 21 грудня 2021 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №520/10496/2020, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 4 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 5 травня 2022 року.
10. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
11. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_3 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 10 січня 2022 року про відкриття касаційного провадження відповідачем отримано 18 січня 2022 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
13. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
14. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
15. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2021 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
17. З доводів та вимог касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржую рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм процесуального права, а саме щодо відмови у задоволенні його заяви про заміну позивача/стягувача у справі №520/10496/2020.
18. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
19. Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.
Крім того, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом і передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.
20. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2019 року у справі № 223/793/17-ц.