ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2022 року
м. Київ
справа № 160/8902/18
адміністративне провадження № К/9901/14939/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградінвестбуд"
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року (ухвалене у складі головуючого судді Кучми К.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів Бишевської Н.А., Семененка Я.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградінвестбуд» (далі - ТОВ «Павлоградінвестбуд», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664 від 25 жовтня 2018 року, складену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, позов задоволено повністю.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази допуску ТОВ «Павлоградінвестбуд» громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до роботи без оформлення з ними трудових договорів, відтак позивача безпідставно притягнуто до відповідальності на підставі частини другої статті 265 КЗпП України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неповне з`ясування судами обставин справи, що мають значення для вирішення спору, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неналежним чином дослідили цивільно-правові договори, укладені між ТОВ «Павлоградінвестбуд» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та дійшли помилкових висновків про те, що між сторонами фактично існують трудові правовідносини.
6. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права (частину першу та третю статті 24 Кодексу законів про працю України) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 червня 2020 року у справі №815/5427/17, у яких зазначено про характерні відмінності між цивільно-правовими та трудовими правовідносинами.
Позиція інших учасників справи
7. 14 червня 2021 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
8. Позивач зазначає, що доводи відповідача фактично стосуються переоцінки доказів та повторного встановлення обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до суду 26 квітня 2021 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №160/8902/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 4 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 5 травня 2022 року.
12. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
13. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському районі Старіковою Н.П. проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ТОВ «Павлоградінвестбуд» з питань оформлення трудових відносин, за результатами якого складений акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 5 жовтня 2018 року №ДН1537/739/АВ, яким встановлено порушення частини першої статті 21 КЗпП України, частини третьої статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
14. В ході інспекційного відвідування встановлено, що на підприємстві укладено цивільно-правові договори з наступними особами: ОСОБА_1 - в червні, липні - вересні; ОСОБА_2 - в січні - березні, квітні-травні, серпні - вересні; ОСОБА_3 - в липні; ОСОБА_4 - в січні - березні. Зазначені договори укладені протягом 2018 року і мають типову форму.
15. Виходячи з встановлених обставин, перевіряючою зроблений висновок, що характер умов наданих цивільно-правових договорів тотожний кваліфікаційним характеристикам професії сторож, що вказує саме на процес виконання трудової функції не підрядником, а працівником.
16. 25 жовтня 2018 року на підставі вказаного акта інспекційного відвідування першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664, відповідно до якої на ТОВ «Павлоградінвестбуд» накладений штраф у розмірі 446 760 грн відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України.
17. Також під час судового розгляду судами було досліджено цивільно-правові договори та встановлено, що між позивачем (замовник) та вказаними вище фізичними особами (виконавці) укладені договори, відповідно до яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (надати послуги): «нагляд за об`єктами на території АДРЕСА_1 » (виконавці - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ); «нагляд за об`єктами на території по АДРЕСА_2 » (виконавці - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ).
Згідно з абзацом другим пункту 1.1 розділу 1 Договорів «Предмет договору» виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під правила внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 «Розмір і порядок оплати» за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю (в кожному договорі розмір сплати відрізняється без зазначення, який саме обсяг роботи необхідно виконати за кожним конкретним договором).
Пунктом 2.2. розділу 2 «Розмір і порядок оплати» передбачено, що оплата виконується не пізніше 10 днів з дня прийняття Замовником роботи за актом.
Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 «Відповідальність сторін» сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством.
Пунктом 6.1. розділу 6 «Термін дії договору» передбачено, що терміни дії зазначених договорів встановлені з першого по останнє число відповідних місяців.
18. Факт виконання договорів підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт, якими засвідчено, що роботи згідно з цивільно-правовим договором виконано якісно і в повному обсязі.
19. Оплата вартості за надані послуги виконавцями здійснювалася на підставі таких актів виконаних робіт шляхом зарахування грошових коштів на особові карткові рахунки виконавців.
20. Також судами було установлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 здійснювали нагляд за об`єктами, які знаходились на території, що охоронялась штатними сторожами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
22. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
23. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
24. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
25. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
26. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є неприйнятні, з огляду на наступне.
29. Предметом спору у цій справі є постанова відповідача №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664 від 25 жовтня 2018 року, відповідно до якої на ТОВ «Павлоградінвестбуд» накладений штраф у розмірі 446 760 грн за порушення трудового законодавства в частині допуску до роботи 4 осіб без укладення трудового договору.
30. Задовольняючи позов про скасування спірної постанови відповідача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази допуску ТОВ «Павлоградінвестбуд» громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до роботи без оформлення з ними трудових договорів, тому позивача безпідставно притягнуто до відповідальності відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України.
31. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.
32. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
33. Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.
34. Згідно зі статтею 1 КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
35. Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
36. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
37. Згідно зі статтею 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
38. Відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи) держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
39. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
40. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
41. Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..
42. Відповідно до пунктів 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.