ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2022 року
м. Київ
справа № 804/6159/17
адміністративне провадження № К/9901/63878/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 (суддя Букіна Л.Є.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 (колегія у складі суддів Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Панченко О.М.)
у справі № 804/6159/17
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»
про стягнення заборгованості.
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2017 року Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з червня 2017 року по серпень 2017 року у розмірі 211 395,49 гривень.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, позов задоволено.
3. 16.10.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» зареєстроване та є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів в Центральному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у м. Дніпрі.
6. На зазначеному підприємстві працювали та займалися науково-технічною діяльністю особи, які набули науковий стаж, що дає право на отримання пенсії згідно із Законом України № 848 «Про наукову і науково-технічну діяльність.
7. Центральним об`єднаним управління ПФ України в м. Дніпрі на адресу відповідача надсилались повідомлення районних управлінь Пенсійного фонду України в Бабушкінському, Жовтневому, Індустріальному, Кіровському, Амур-Нижньодніпровському, Красногвардійському, Ленінському районах м. Дніпропетровська, Новомосковське об`єднане управління про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів.
8. Згідно з відомостями зазначеними у повідомленнях, відповідачу належить перерахувати кошти на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з червня по серпень 2017 року на загальну суму 211395,49 грн.
9. У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку зазначеної суми, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що на адресу відповідача надсилались повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Зазначена сума боргу в добровільному порядку сплачена не була, а тому, вона підлягає примусовому стягненню.
11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на приписи Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та п. 2 Порядку (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372), відповідно до яких підприємство повинно фінансувати 50% різниці між сумою пенсії за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності у відповідача обов`язку відшкодовувати витрати на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Відповідач не надав суду власного обґрунтованого розрахунку належних до сплати сум або доказів на підтвердження необґрунтованості заявлених позивачем до стягнення сум.
За висновком суду апеляційної інстанції, оскільки колишнім працівникам правопопередника ВАТ «УкрНДІТМ» було призначено наукову пенсію відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-XII , відповідач, як правонаступник має обов`язок відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, відповідно до приписів статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII та згідно з Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 в частині, що не протирічить йому.
Крім того, відповідачем не було оскаржено отримані ним від позивача повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеною відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
14. Скаржник зазначає про те, що норми Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VІІІ в частині визначення порядку фінансування мають застосовуватися стосовно осіб, яким наукову пенсію призначено саме відповідно до Закону України « Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VІІІ.
У випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов`язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов`язок зі сплати різниці між сумою пенсії, у порядку, що діяв стосовно цих підприємств до моменту зміни власника.
Крім того, відповідач зазначає, що спірні повідомлення (розрахунки) не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов`язків відповідача чи суб`єктів владних повноважень, а носять інформаційний характер.
15. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
17. Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України від 26.11.2015 № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність», у редакції на час спірних правовідносин, різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев`ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;