ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3724/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «Сузір`я»
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021
у справі
за позовом Фермерського господарства "Сузір`я"
до Державного підприємства "Конярство України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
про стягнення заборгованості в розмірі 113 493,51 грн
в межах справи № 910/21682/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"
до Державного підприємства "Конярство України"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015.
2. У березні 2020 року Фермерське господарство "Сузір`я" (далі - ФГ "Сузір`я", позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Конярство України" (далі - ДП "Конярство України", відповідач), у якому просило стягнути 113 493,51 грн, з яких 90 000 грн - заборгованість за договором купівлі-продажу від 02.07.2019 № 2-2019, пеня - 21 086,16 грн, 2 403,35 грн. - 3 % річних.
3. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 02.07.2019 № 2-2019 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі № 910/3724/20, залишеним без змін постановою Північого апеляційного господарського суду від 04.11.2021, у задоволенні позову Фермерського господарства «Сузір`я» відмовлено.
4.1. Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, вказуючи на перевищення представником Філії «Запорізький кінний завод № 86» ДП "Конярство України" Узуновим Є.І. повноважень при укладенні Договору купівлі-продажу, на певні недоліки видаткової накладної від 03.07.2019 № 43, а також на ту обставину, що видаткова накладна містить відтиск печатки Філії «Запорізький кінний завод № 86» ДП «Конярство України», а з виписок банку вбачається, що оплата здійснена філією як відокремленим підрозділом Державного підприємства «Конярство України», дійшов висновку про недоведеність факту схвалення Договору купівлі-продажу відповідачем та отримання ним товару за цим договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Фермерське господарство «Сузір`я» звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021, просить їх скасувати та прийняти рішення нове рішення про задоволення позовних вимог повному обсязі.
5.1. Судами першої та апеляційної інстанції не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 06.11.2018 у справі №910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15. Скаржник звертає увагу, що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 27.10.2021 винесено постанову у справі № 910/3055/20, яка на думку скаржника є аналогічною та розглядається в межах справи про банкрутство Державного підприємства "Конярство України".
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
6. Від Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та прокурора Київської міської прокуратури надійшли відзиви на касаційну скаргу у яких наводяться заперечення проти задоволення касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи зазначає таке.
8. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
9. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
10. Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
11. За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
12. Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
13. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
14. Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
15. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
16. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
17. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
18. Предметом касаційного перегляду є правомірність висновків попередніх судових інстанцій у цій справі стосовно відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 113 493,51 грн внаслідок порушення зобов`язань щодо повної оплати товару, поставленого відповідно до умов договору купівлі-продажу від 02.07.2019 № 2-2019.
19. Під час розгляду судами встановлено:
19.1. 02.07.2017 між ФГ "Сузір`я" (продавець) та ДП «Конярство України» в особі Філії «Запорізький кінний завод № 86» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 2-2019 (далі - Договір купівлі-продажу).
19.2. З боку покупця договір підписав керівник Узунов Євген Іванович, діючи на підставі Положення про філію.
19.3. Договір містить відтиск печатки з ідентифікаційним кодом Філії «Запорізький кінний завод № 86» ДП «Конярство України».
19.4. Відповідно до умов Договору купівлі-продажу продавець зобов`язався передати належний йому товар у власність покупцеві, а останній - прийняти та оплатити товар - 30 060 кг гороху (пункти 1.1 - 1.4).
19.5. Загальна вартість товару - 147 293,88 грн (пункт 2.2).
19.6. Оплата перераховується протягом п`яти банківських днів з моменту відвантаження товару (пункт 2.3).
19.7. Відповідно до видаткової накладної від 03.07.2019 № 43 на підставі Договору купівлі-продажу позивач поставив ДП «Конярство України» в особі Філії «Запорізький кінний завод № 86» 30,06 тон гороху на загальну суму 147 293,88 грн (з урахуванням ПДВ).