Постанова
Іменем України
29 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 760/3580/17-ц
провадження № 61-2907св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г.І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,
ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у складі колегії суддів Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2 , просила: визнати недійсним повністю патент України № 101479 на корисну модель «Каркасна система», зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ; зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів України на корисні моделі про визнання патенту України № 101479 на корисну модель «Каркасна система» недійсним повністю; зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання патенту України № 101479 на корисну модель «Каркасна система» недійсним повністю.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на те, що 10 вересня 2015 року Державна служба інтелектуальної власності України на ім`я ОСОБА_2 видала патент України №101479 на корисну модель «Каркасна система», про що здійснено публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» №17 за 2015 рік.
Цей патент необхідно визнати недійсним, оскільки корисна модель «Каркасна система» не є промислово придатною, що підтверджується висновком експертизи щодо умов патентоздатності від 09 лютого 2017 року №3484/ЗУ/17, складеного Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - ДП «Український інститут інтелектуальної власності»), відповідно до якого корисна модель «Каркасна система» не відповідає патентоздатності корисної моделі, а саме: за формулою не є промислово придатною; за пунктом 1 формули не є новою.
Вказувала, що увисновку експертизи зазначено, що опис геометричних форм корисної моделі не відповідає фактичному охарактеризованому кінцевому вигляду, що протилежні сторони є паралельними, але при цьому одна з них вигнута, а інша увігнута або пряма, у зв`язку із чим не може бути дотримана форма трапецеїдальної призми. Висновком експертизи встановлена відсутність новизни з посиланням на вже відомі ознаки каркасної моделі.
Просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним патент України № 101479 на корисну модель - «Каркасна система», зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 . Зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості до Державного реєстру патентів України на корисні моделі про визнання патенту України № 101479 на корисну модель - «Каркасна система» недійсним повністю. Зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання патенту України № 101479 на корисну модель - «Каркасна система» недійсним. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 920,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25 травня 2018 року № 12858/17-53 корисна модель «Каркасна система» відповідно до матеріалів справи за патентом України № 101479 не є новою, але є промислово придатною. Експерту надавались матеріали, необхідні для повного дослідження порушених питань, у ньому міститься докладний опис проведених досліджень, висновки з поставлених питань обґрунтовані та чіткі. Доказів, які б спростовували викладені висновки, суду не надано.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Апеляційний суд переглядав справу неодноразово.
Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з тих підстав, що суд апеляційної інстанції належним чином не встановив усі необхідні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, формально розглянув справу, пославшись на недоведеність порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , не забезпечив повного та всебічного її розгляду, не надав належної оцінки доводам учасників процесу та наданим ними доказам, що призвело до передчасного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право на звернення до суду у ОСОБА_3 виникло після того, як відповідач ОСОБА_2 оскаржував патенти України на корисні моделі, що належать ОСОБА_3 . Зазначене дає підстави вважати, що у сторін виник реальний спір, тому патент ОСОБА_2 стосується прав та інтересів ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку експерта від 25 травня 2018 року № 12858/17-53 корисна модель «Каркасна система» відповідно до матеріалів справи за патентом України № 101479 є промислово придатною, але не є новою. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки корисна модель за патентом України № 101479 не відповідає такій обов`язковій умові патентоздатності як новизна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на вказані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення та відмовити у позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 20 листопада 2019 року, не встановив наявність порушеного права позивача.
Ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року та патенти № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на корисні моделі відсутні у матеріалах справи, тому він був позбавлений можливості надати свої заперечення щодо цих доказів.
Представник ОСОБА_5 заявляв клопотання щодо проведення повторної експертизи, у задоволенні якого безпідставно відмовлено.
Суди не врахували правові висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-658цс15, від 09 грудня 2015 року у справі № 6-849цс15, від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14 і проігноровано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у цій справі.
Суди не надали оцінки висновку судової експертизи від 13 лютого 2017 року № 01-СІВ/17. Також не надана оцінка висновкам від 25 травня 2018 року № 12858/17-53 та висновку Укрпатенту від 09 лютого 2017 року № 3484/ЗУ/17.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним патентів України № 109939, 109940 на корисні моделі. Підставою для задоволення позовних вимог, відповідно до матеріалів справи, вказано те, що патенти України № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 є «ідентичними» із патентами України №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , що належать ОСОБА_2 . У справі було призначено та проведено судову експертизу, результатами якої спростовано всі підстави позову. Після цього представником ОСОБА_2 подано заяву про залишення позову без розгляду, яка була задоволена судом. Право на звернення до суду у неї виникло після того, як відповідачем ОСОБА_2 оскаржувались патенти України на корисні моделі, що належать їй.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 вересня 2015 року Державна служба інтелектуальної власності України на ім`я ОСОБА_2 видала патент України № 101479 на корисну модель «Каркасна система», про що здійснено публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 17 за 2015 рік.
Згідно з висновком експертизи щодо умов патентоздатності від 09 лютого 2017 року № 3484/ЗУ/17, складеного ДП «Український інститут інтелектуальної власності», корисна модель «Каркасна система» не відповідає патентоздатності корисної моделі, а саме: за формулою не є промислово придатною; за пунктом 1 формули не є новою.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року було відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним патентів України № 109939, № 109940 на корисні моделі (справа № 759/15054/16-ц). Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що патенти позивача № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 та оспорювані патенти відповідача № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 є ідентичні. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 червня 2018 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв`язку з поданою заявою про залишення позову без розгляду.
Відповідно до висновку експерта №12858/17-53 від 25 травня 2018 року корисна модель «Каркасна система» відповідно до матеріалів справи за патентом України №101479 не є новою. Корисна модель «Каркасна система» відповідно до матеріалів справи за патентом України № 101479 є промислово придатною.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як на підстави касаційного оскарження, заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суди неправильно застосувано норми матеріального права (статті 431, 432 ЦК України), суд необгрунтовано відхилив клопотання про проведення експертизи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 55 Конституції Україниправа та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.