Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 500/3079/18
провадження № 61-1034св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Арнаутом Андрієм Георгійовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» (далі - ТОВ «Злагода») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_2» (далі - СФГ «ОСОБА_2»), про визнання договору недійсним та стягнення збитків.
Позовна заява мотивована тим, що 01 липня 2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 10,6745 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір був укладений строком на 10 років та зареєстрований уповноваженим на те органом та у встановленому порядку.
Посилалося на те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно товариство дізналося про те, що ОСОБА_1 , не розірвавши договір оренди від 01 липня 2008 року (строк дії якого не закінчився), 13 лютого 2017 року уклала договори оренди земельних ділянок з СФГ «Чабана Петра Григорійовича», який засіяв земельну ділянку соняшником.
Вважало, що на підставі положень статті 28 Закону України «Про оренду землі» має право на відшкодування збитків внаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.
Стверджувало, що розмір неотриманого ним доходу з орендованої ним земельної ділянки становить 263 019,68 грн
Ураховуючи наведене, ТОВ «Злагода» просило суд:
- визнати недійсним договір оренди, укладений 13 лютого 2017 року між СФГ «ОСОБА_2» та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки, площею 5,203 га, кадастровий номер 53122082900:01:004:0075;
- визнати недійсним договір оренди, укладений 13 лютого 2017 року між СФГ «ОСОБА_2» та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 5,4715 га кадастровий номер 5122082900:01:004:0074;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Злагода» неотриманий дохід в розмірі 263 019,68 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 липня 2021 року позов ТОВ «Злагода» залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала районного суду мотивована тим, що у судове засідання, призначене на 12 травня 2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлений, що підтверджено розпискою представника (том 2, а. с. 63). До суду надійшла заява від 07 травня 2021 року про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку договору про надання правничої допомоги між АО «Славицька та Партнери» і ТОВ «Злагода», а також хворобою та знаходженням на лікуванні адвоката Златєва П. Д., який здійснює представництво інтересів ТОВ «Злагода» (том 2, а. с. 68-69).
Крім того, у судове засідання, призначене на 02 липня 2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлений, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2, а. с. 74). До суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ягунова Д. В. від 01 липня 2021 року про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та вирішення питання про самовідвід та відвід судді (том 2, а. с. 75-79).
Районний суд зазначив, що у судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки позивача просив залишити позов без розгляду (том 2, а. с. 80).
У судове засідання представник третьої особи не з`явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки позивача просив залишити позов без розгляду (том 2, а. с. 81).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 липня 2021 року у задоволенні заяви представника позивача про самовідвід та відвід судді відмовлено (том 2, а. с. 83-84).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Злагода» задоволено частково.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 липня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є помилковими, оскільки суд допустився формального підходу до вирішення питання про залишення позову без розгляду, не врахувавши тривале знаходження справи на розгляді у суді, накопичення великої кількості матеріалів по справі, не прийняв до уваги положення статті 265 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 липня 2021 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про неправильне застосування районним судом норм процесуального права є неправильними, отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує те, що апеляційним судом неповно з`ясовані фактичні обставини справи, неправильно досліджені та оцінені наявні у справі докази, що призвело до скасування законної ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначає, що представники позивача у судові засідання, призначені на 12 травня 2021 року та 02 липня 2021 року, повторно, не з`явилися без поважних причин, що є підставою для застосування наслідків, передбачених положеннями пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Вважає, що судом апеляційної інстанції не застосовано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2022 року справу призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно із частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що суд може залишити позовну заяву без розгляду з цієї підстави лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19), від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/190 (провадження № 61-21428 св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 757/54510/17, провадження № 61-2858св21 та інших.