1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

26 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 361/8784/19

провадження № 61-17995св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державний реєстратор прав на нерухоме майно Гостомельської селищної ради Київської області Кирилова Наталія Миколаївна,

третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Броварський шиноремонтний завод»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2021 року у складі судді Радзівіл А. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Кирилової Н. М., третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Броварський шиноремонтний завод» (далі - ТДВ «Броварський шиноремонтний завод») про визнання незаконним рішення державного реєстратора.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з договором купівлі-продажу від 15 травня 2003 року, укладеного між ним та ВАТ «Броварський шиноремонтний завод», він є власником складу для легкових автопокришок (інв. № 1568, загальною площею 1 146,6 кв. м), за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначав, що у серпні 2019 року він звернувся до державного реєстратора прав із заявою про реєстрацію за ним права власності на вказане нерухоме майно, однак, 29 серпня 2019 року державним реєстратором прийнято рішення № 48435128 про відмову в державній реєстрацій права власності на нерухоме майно. Підставою для відмови у державній реєстрації права власності стало те, що договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений. Також у відмові державним реєстратором зазначено те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься заява «власника» про заборону вчинення реєстраційних дій (тобто наявне обтяження за заявою власника щодо нерухомого майна).

Позивач посилався на те, що, як стало відомо його представнику, заяви про обтяження нерухомого майна (заборону вчинення реєстраційних дій) подаються ВАТ «Броварський шиноремонтний завод» нібито як власником майна, хоча останній власником не є.

Вважав, що ТДВ «Броварський шиноремонтний завод» вчиняє незаконні дії, спрямовані на те, щоб він, як законний власник майна, не міг зареєструвати за собою право власності.

При цьому посилався на положення статті 227 ЦК УРСР (в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу), які не передбачали обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будівлі складу (нежитлового приміщення) та вказував, що зазначений договір купівлі-продажу не визнано судом недійсним, він є чинним ураховуючи презумпцію правомірності правочину.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Н. М. від 29 серпня 2019 року № 48435128 про відмову у державній реєстрації права власності;

- зобов`язати державного реєстратора внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме склад для легкових автопокришок інв. № 1568, загальною площею 1 146,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ;

- відновити становище, що існувало до порушення його прав шляхом виключення заборони у подальшому державним реєстраторам здійснювати реєстрації заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна, а саме складу для легкових автопокришок, інв. № 1568, загальною площею 1 146,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

28 лютого 2020 року ТДВ «Броварський шиноремонтний завод» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 та державного реєстратора прав на нерухоме майно Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Н. М. про визнання позовних вимог ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Гостомельської селищної ради Київської області такими, що не підлягають задоволенню та просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі, а у разі наявності достатніх підстав, направити документи до правоохоронних органів для прийняття рішення про відкриття кримінального провадження.

03 березня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області вказану позовну заяву було залишено без руху.

26 травня 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області ТДВ «Броварський шиноремонтний завод» відмовлено у прийнятті позовної заяви.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Кириловою Н. М. Гостомельської селищної ради Київської області рішення є правомірним, оскільки подані заявником документи не відповідали вимогам та не давали змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, не відповідали вимогам статей 209, 640 ЦК України.

Районний суд взяв до уваги, що правочин вчинений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення. При цьому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно та заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій.

При цьому, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не набув права власності на склад для легкових покришок, оскільки вказаний об`єкт був предметом розгляду господарських судів, де йому було відмовлено у визнанні договору дійсним та визнання права власності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2021 року змінено в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин та належним суб`єктним складом відповідачів та помилково відмовив у задоволенні позову з підстав недоведеності, залишив поза увагою ті обставини, що позов пред`явлений до неналежного відповідача.

Апеляційний суд зазначив, що спір про визнання незаконним рішення про відмову здійснення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.

Позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора не може бути звернена до державного реєстратора, якого позивач визначив відповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо здійснення державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Ураховуючи, що спір виник між ОСОБА_1 та ТДВ «Броварський шиноремонтний завод» щодо права власності на спірне нерухоме майно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги не можуть бути пред`явлені до державного реєстратора, якого позивач визначив відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції зробив помилкові висновки на основі долучених судових рішень господарських судів, оскільки вони є недопустимими доказами в цій справі. Судові рішення, на які посилався суд першої інстанції не визнають договір-купівлі продажу недійсним, а ними відмовлено у задоволенні позову про визнання його дійсним, тому підстав для звернення з таким позовом не було. На підставі ЦК України діє презумпція правомірності правочину, і для цього договору не встановлено законом підстав недійсності.

Вважає, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем в даному спорі, оскільки саме незаконне рішення держаного реєстратора порушує його цивільні права.

Звертає увагу суду, на те, що суд апеляційної інстанції посилався на висновки викладені у постановах Верховного Суду, які стосується правовідносин, що не є подібними. При цьому зазначає, що в оскаржуваних судових рішення відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних справах.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2022 року ТДВ «Броварський шиноремонтний завод» подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Зазначає, що докази на підтвердження права власності ТДВ «Броварський шиноремонтний завод» на спірні приміщення, які були надані суду, отримані підприємством в законному порядку, відтак, є допустимими.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою судді Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2022 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15 травня 2003 року між ВАТ «Броварський шиноремонтний завод» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, за змістом якого ВАТ «Броварський шиноремонтний завод» продав, а ОСОБА_1 придбав будівлю-приміщення складу для легкових автопокришок, інв. № 1568, загальною площею 1 146,6 кв. м, балансовою вартістю 36 749 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Договор підписаний директором ВАТ «Броварський шиноремонтний завод» Кругликом Є. П. та приватним підприємцем ОСОБА_1 (а. с. 5).

Також в матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі об`єкту купівлі-продажу від 05 листопада 2003 року та копії касових ордерів (а. с. 7-9).

Згідно з пунктом 1.1. умов договору купівлі-продажу від 15 травня 2003 року продавець продав, а покупець купив будівлю - приміщення складу легкових автопокришок, інв. № 1568, загальною площею 1 146,6 кв. м, балансовою вартістю 36 749 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У пункті 1.2. договору купівлі-продажу від 15 травня 2003 року зазначено, що об`єкт купівлі-продажу належить ВАТ «Броварський шиноремонтний завод» на підставі наказу № 5-ВП Регіонального відділення фонду Державного майна України по Київській області від 21 лютого 1995 року, зареєстрованого в Броварському міжміському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу №1/3 за реєстровим № 683 19 грудня 2002 року.

У пункті 1.3. договору купівлі-продажу від 15 травня 2003 року зазначено, що згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації від 13 травня 2003 року номер 534112, балансова вартість об`єкту купівлі-продажу становить 36 749 гривень.


................
Перейти до повного тексту