1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

29 квітня 2022 року

місто Київ

справа № 711/4170/19

провадження № 61-17568св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.

учасники справи:

позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго»,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Бондаренка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У травні 2019 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПО КВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 21 783,72 грн.

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про забезпечення доказів у справі.

Стислий виклад змісту рішень суду першої інстанції

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2021 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі відмовлено.

Суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не зазначено обставини, з метою доказування яких наявна необхідність у забезпеченні доказів.

Стислий виклад змісту рішень суду апеляційної інстанції

06 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2021 року у якій просив поновити строк на її оскарження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2021 року, залишено без руху.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 травня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 26 травня 2021 року.

22 червня 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2021 року про відмову у забезпечені доказів у справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, заявнику визначено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, подання доказів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2021 року про відмову у забезпеченні доказів відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що заявник 25 вересня 2021 року отримав ухвалу Черкаського апеляційного суду від 13 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, однак станом на 12 жовтня 2021 року недоліки апеляційної скарги не усунув, докази на підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження не подав, що є наслідком відмови у відкритті апеляційного провадження.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки він не отримував ухвали Черкаського апеляційного суду від 13 липня 2021 року про залишення його апеляційної скарги без руху, внаслідок чого обмежив його у праві доступу до правосуддя.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України є безумовною процесуальною перешкодою, що унеможливлює наступні звернення з такими скаргами, оскільки положення цього Кодексу не містить винятків та обставин, за наявності яких суд апеляційної інстанції наділений правом на відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка попередньо зверталася із такою скаргою на це саме рішення.


................
Перейти до повного тексту