Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 344/20363/19
провадження № 61-18785св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Тинівим Ігорем Дмитровичем, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Томин О. О., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради» (далі - КНП «ЦПМ КДД ІМР») про скасування наказу про оголошення дисциплінарного стягнення.
Позов обгрунтований тим, що наказом КНП «ЦПМ КДД ІМР» від 01 жовтня 2019 року № 479 накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення трудової дисципліни. Підставою оголошення догани є акт внутрішнього службового розслідування від 10 вересня 2019 року № 1, доповідна записка КНП «ЦПМ КДД ІМР» від 13 серпня 2019 року, пояснююча записка від 10 вересня 2019 року ОСОБА_2 .
Вважає, що накладене на нього дисциплінарного стягнення - догана є безпідставним, оскільки позивач не допускав порушення трудової дисципліни. Крім того, в наказі не зазначено обставини дисциплінарного проступку; положення локального чи нормативного документа, який порушив позивач; не вказано характеризуючі відомості. Акт службового розслідування є необґрунтованим, в ньому вказано на пропозицію про накладення догани за перевищення службових посадових обов`язків та службових повноважень. Акт службового розслідування,складений на підставі наказу від 22 серпня 2019 року № 375м, мав бути складений не пізніше 30 серпня 2019 року. Рішення про продовження строку дії комісії та строку складення акта службового розслідування рішення не приймалось, змінено склад комісії. Йому не запропоновано надати власні пояснення відповідно до статті 149 КЗпП України. Висновки акта службового розслідування засновані виключно на поясненнях свідка ОСОБА_2 , які було отримано 10 вересня 2019 року та були відсутні на час ухвалення комісією рішення на її засіданні. Відповідно до статті 148 КЗпП відповідач порушив строки накладення дисциплінарного стягнення, оскільки він 13 серпня 2019 року повідомиввідповідача про наявність спірних фактичних обставин від 13 серпня 2019, за що на нього накладено дисциплінарне стягнення 01 жовтня 2019 року.
Просив скасувати наказ КНП «ЦПМ КДД ІМР» від 01 жовтня 2019 року № 479 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2020 року, яке залишене без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ КНП «ЦПМ КДД ІМР» від 01 жовтня 2019 № 479 про оголошення догани ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акт службового розслідування на підставі наказу від 22 серпня 2019 року № 375м мав бути складений не пізніше 30 серпня 2019 року, але його складено 10 вересня 2019 року. Рішення про продовження строку дії комісії та строку складення акта службового розслідування не приймалось. У наказі про створення комісії з перевірки дій позивача визначено термін її дії - 30 серпня 2019 року, а тому акт про проведення перевірки від 10 вересня 2019 року складено поза межами компетенції комісії. Акт розслідування складено щодо перевищення повноважень позивачем, але не вказано, які повноваження він перевищив.
Позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності 01 жовтня 2019 року. Отже, визначений в статті 148 КЗпП України строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності сплив.
Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 вересня 2020 року стягнено з КНП «ЦПМ КДД ІМР» на користь ОСОБА_1 7 800,00 грн судових витрат на правничу допомогу.
Ухваливши додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок позивача від 22 червня 2020 року містить обґрунтування витраченого часу на надання позивачу консультацій щодо розроблення правової позиції та представництва інтересів позивача в судових засіданнях. Відповідно до акта здачі-приймання правових послуг позивач прийняв послуги з надання йому правової допомоги та сплатив адвокату 7 800,00 грн. Відповідно до дублікату квитанції від 22 червня 2020 року позивач сплатив адвокату за професійну правничу допомогу 7 800,00 грн.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу директора КНП «ЦПМ КДД ІМР» Савчук О. В. задоволено. Додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 23 вересня 2020 року скасовано та відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 7 800,00 грн.
Скасувавши додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 23 вересня 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У матеріалах справи відсутня заява, що позивач чи його представник до закінчення судових дебатів у справі зробили про це відповідну заяву.
ОСОБА_1 із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся 25 червня 2020 року, рішення суд ухвалив 17 червня 2020 року. Отже, заявник пропустив п`ятиденний строк подання доказів щодо розміру витрат, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, заява про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 800,00 грн не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 рокуОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині скасування додаткового рішення, додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконними, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Позивач у прохальній частині позовної заяви вказав про орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, а фактично їх поніс у розмірі 7 800,00 грн, на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги, замовлення до цього договору та квитанцію про оплату.
Суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Аргументи інших учасників справи
Відзив КНП «ЦПМ КДД ІМР» на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законними, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позивач мав подати заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу із наданням відповідних доказів до закінчення судових дебатів, однак позивач лише в позовній заяві вказав про витрати на професійну правничу допомогу, а не в окремій заяві, порядок обчислення не містить розміру витрат.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасниківсправи, у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, що 02 жовтня 2019 року Адвокатське об`єднання «Лекс консалтинг» уклало договір з позивачем щодо надання йому адвокатських послуг під час розгляду в суді спору з відповідачем.
Відповідно до пункту3.1 договору про надання адвокатських послуг розмір гонорару визначається в замовленні, що є частиною договору.
02 жовтня 2019 рокупозивач та Адвокатське об`єднання «Лекс консалтинг» склали замовлення № 1 на надання правової допомоги, відповідно до якого оплата за надання правової допомоги згідно з пунктом 1.1 замовлення становить 10 000,00 грн.
22 червня 2020 рокуадвокат Тинів І. Д. склав розрахунок-опис робіт та витрат на надання правничоїдопомоги.
Розрахунок позивача від 22 червня 2020 року містить обґрунтування витраченого часу на надання позивачу консультацій щодо розроблення правової позиції та представництва інтересів позивача в судових засіданнях.
Відповідно до акта здачі-приймання правових послуг позивачем прийнято послуги з надання йому правової допомоги та сплачено адвокату 7 800,00 грн.
Відповідно до дублікату квитанції від 22червня 2020 рокупозивач сплатив адвокату за професійну правничу допомогу 7 800,00 грн.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначав, що суд апеляційної інстанції не застосував правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Верховний Суд з урахуванням доводів та вимог касаційної скарги переглядає оскаржуване судове рішення в частині скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.