Постанова
Іменем України
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 686/8163/17
провадження № 61-10802св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Вітюка Володимира Жановича в інтересах ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно, витребування безпідставно отриманого майна.
Позовну заяву мотивувала тим, що з 29 серпня 1995 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 . Рішенням від 01 квітня 1994 року № 23 Хмельницька районна Рада народних депутатів виділила ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку для садівництва площею 0,065 га, що розташована на території земель радгоспу ім. Щорса, м-в Лезнево, товариства «Турбота» та видала державний акт про право власності на неї. У період шлюбу на цій земельній ділянці ними за спільні кошти велося будівництво садового будинку.
Рішенням від 12 травня 2011 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області шлюб між ними розірвав.
Рішенням від 18 лютого 2014 року Апеляційний суд Хмельницької області визнав за позивачкою право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, використаних під час будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною вартістю 281 338,00 грн.
Вже після прийняття цих судових рішень позивачу стало відомо, що 10 березня 2010 року відповідач ОСОБА_3 земельну ділянку, на якій розташований спільний об`єкт незавершеного будівництва, подарував своїй матері ОСОБА_5 .
У липні 2014 року на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М. В. зареєстровано право власності ОСОБА_5 на садовий будинок в садівничому товаристві «Забота» в м. Хмельницькому, загальною площею 175,7 кв. м, 29 липня 2014 року вона отримала свідоцтво про право власності на це нерухоме майно.
У подальшому 15 серпня 2014 року ОСОБА_5 за договорами дарування відчужила це майно (садовий будинок та земельну ділянку, на якій його зведено) ОСОБА_2
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після неї прийняли її діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Позивач вважала, що реєстрація права власності на садовий будинок за ОСОБА_5 та подальше її відчуження іншій особі є незаконним, оскільки позивачу на праві власності належать Ѕ частина будівельних матеріалів, використаних під час будівництва цього садового будинку. Крім цього, на момент реєстрації права власності на садовий будинок ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2011 року у справі № 2/2218/4105/2011 на цей будинок та земельну ділянку, на якій його зведено, в порядку забезпечення позову накладено арешт, що свідчить про незаконність реєстраційний дій щодо цього майна.
ОСОБА_5 не вела будівництво цього будинку, що встановлено рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 18 лютого 2014 року, яким встановлено факт будівництва будинку АДРЕСА_1 нею та ОСОБА_3 спільно у шлюбі.
Рішенням від 02 грудня 2016 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у справі № 686/14552/16-ц відмовив ОСОБА_1 у стягненні з відповідача ОСОБА_3 грошової компенсації вартості Ѕ частки будматеріалів, які були використані для будівництва садового будинку рішеннями судів відмовлено. Рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 лютого 2017 року.
Враховуючи викладене, позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М. В. від 29 липня 2014 року, індексний номер 14771627 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на цегляний садовий будинок в садівничому товаристві «Забота» в м. Хмельницькому, площею 175,7 кв. м; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - цегляний будинок в садівничому товаристві «Забота» в м. Хмельницькому, площею 175,7 кв. м, видане 29 липня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_5; витребувати від ОСОБА_2 безпідставно отримане за договором дарування від 15 серпня 2014 року майно у вигляді Ѕ частини будматеріалів, ринковою вартістю 547 141,00 грн, з яких побудований садовий будинок в садівничому товаристві «Забота» в м. Хмельницькому, площею 175,7 кв. м на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням від 11 листопада 2019 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у позові відмовив.
Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що державний реєстратор здійснив реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням вимог закону, а позивач не довела наявність підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності на садовий будинок. ОСОБА_2 набув право власності на спірний садовий будинок правомірно, на підставі договору дарування, тому відсутні підстави для витребування у нього майна у вигляді Ѕ частини будматеріалів, з яких побудовано цей будинок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 18 червня 2020 року Хмельницький апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні недійсним свідоцтва про право власності на садовий будинок скасував та ухвалив нове судове рішення.
Визнав недійсним свідоцтво від 29 липня 2014 року № 24878540 про право власності ОСОБА_5 на садовий будинок площею 175,7 кв. м в садівничому товаристві «Забота», м. Хмельницький, видане державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції.
У решті рішення залишив без змін.
Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що будинок зведено спільно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період шлюбу, а ОСОБА_5 , яка набула право власності на земельну ділянку після завершення будівництва будинку, не мала відношення до його будівництва, а тому не мала підстав для оформлення права власності на будинок в цілому.
Право власності позивача на Ѕ частину будівельних матеріалів, використаних під час будівництва будинку, порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності ОСОБА_5 на цей будинок.
Визнання рішення державного реєстратора протиправним та його скасування не є належним способом захисту права позивача, оскільки це рішення вичерпало свою дію внесенням відповідного запису до Реєстру та видачею свідоцтва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, адвокат Вітюк В. Ж. в інтересах ОСОБА_2 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою від 21 вересня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою для відкриття касаційного провадження адвокат Вітюк В. Ж. в інтересах ОСОБА_2 зазначає неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування частини другої статті 331 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2710цс15, у постановах Верховного Суду: від 21 березня 2018 року у справі № 686/9580/16, від 11 березня 2020 року у справі № 607/8716/16.
Адвокат Вітюк В. Ж. в інтересах ОСОБА_2 касаційну скаргу мотивував тим, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що будинок побудований спільно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період шлюбу є помилковими, оскільки спірний будинок, власником будинку є ОСОБА_5 , побудований у 2000 році;
рішеннями суду, про які зазначив апеляційний суд, за позивачем визнано право власності на будівельні матеріали, оскільки спірного будинку юридично не існувало та новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу після прийняття його до експлуатації та з моменту державної реєстрації; земельна ділянка є особистою власністю відповідача, а не спільною сумісною власністю подружжя, саме ОСОБА_5 після отримання земельної ділянки у власність збудувала спірний садовий будинок за свої кошти; позивач вправі вимагати відшкодування власником будинку понесених нею затрат на будівництво.
У жовтні 2020 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_3 просить касаційну скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 18 травня 1994 року ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0650 га, яка розташована на території земель радгоспу ім. Щорса, м-в Лезнево, товариства «Турбота», з цільовим призначенням - для ведення садівництва.
29 серпня 1995 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб.
На підставі договору дарування від 10 березня 2010 року ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0650 га, яка розташована на території земель радгоспу ім. Щорса, м-в Лезнево, садівничого товариства «Забота», цільовим призначенням для ведення садівництва, кадастровий номер 6810100000:20:001:0169, подарував своїй матері ОСОБА_5 .
Рішеннямвід 12 травня 2011 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області шлюб між сторонами розірвав.
Рішенням від 06 грудня 2013 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у справі № 2/2218/4105/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, крім іншого майна, яке не є предметом розгляду цієї справи, визнав за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого становить 340 465,00 грн.
Рішенням від 18 лютого 2014 року Апеляційний суд Хмельницької області у справі № 2/2218/4105/2011 в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину будівельних матеріалів незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 скасував рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2013 року та ухвалив в цій частині нове судове рішення. Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, використаних під час будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 , загальною вартістю 281 338,00 грн.
28 липня 2014 року державний реєстратор реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області Андрієвська М. В. провела державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на садовий будинок у садівничому товаристві «Забота» у м. Хмельницькому.
29 липня 2014 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на вказаний садовий будинок.
На підставі договорів дарування від 15 серпня 2014 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0650 га, що знаходиться в садівничому товаристві «Забота» в м. Хмельницькому, надану для ведення садівництва та садовий будинок у садівничому товаристві «Забота» в м. Хмельницькому, який знаходиться на вказаній земельній ділянці.
Цього ж дня право власності на майно зареєстровано за ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, спадщину після неї прийняли її діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.