Постанова (додаткова)
Іменем України
03 травня 2022 року
м. Київ
справа № 344/2559/17
провадження № 61-20940св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
за первісним позовом:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом у касаційному порядку справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення судових витрат, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просила суд ухвалити рішення, яким виділити їй у власність, з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини:
- Ѕ частини земельної ділянки для індивідуального садівництва в садівничому товаристві «Ластівка» у селі Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625881601:06:041:0041, площею 0,0601 га, придбаною згідно з договором купівлі-продажу від 14 грудня 2015 року та зареєстрованої за відповідачем, вартістю на даний час - 69 920,34 грн;
- Ѕ частки нежитлового приміщення № 1 - гаража № НОМЕР_1 , загальною площею 22,1 кв. м, вбудованого в житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрованого за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_2 , виданого 23 березня 2015 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 271 443,00 грн;
- виготовлену на замовлення меблеву стінку білого з чорним кольором, яка складається з трьох дверної шафи-купе, письмового стола, шафи для посуду та книг, вартістю 20 000,00 грн;
- телевізор LG-40 дюймів, вартістю 7 000 грн; диван, вартістю 5 500 грн,
а всього майна на загальну суму 202 681,67 грн.
Відповідачу просила виділити у власність:
- Ѕ частину нежитлового приміщення № 1 - гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 22,1 кв. м, вбудований у житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за ним на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_2 , виданого 23 березня 2015 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 135 721, 50 грн;
- Ѕ частини земельної ділянки в садівничому кооперативі «Ластівка» у селі Клузів Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровим номером 2625881601:06:041:0041, площею 0,0601 га, придбаної згідно з договором купівлі-продажу від 14 грудня 2015 року та зареєстрованої за відповідачем, вартістю на даний час - 34 960,17 грн, а всього майна на загальну суму 200 181,67 грн.
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов про поділ майна подружжя, в якому просив суд поділити нерухоме майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 та визнати за ним і ОСОБА_1 право власності на неї по ј частині.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2021 року, в складі судді Пастернак І. А., позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на:
- Ѕ частини земельної ділянки для індивідуального садівництва в садівничому товаристві «Ластівка» у селі Клузів Тисменицького району Івана-Франківської області, кадастровим номером 2625881601:06:041:0041, площею 0,0601 га, придбаної згідно договору купівлі-продажу серії та номеру 1981, виданого 14 грудня 2015 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Проців Л. Я.;
- Ѕ частини нежитлового приміщення № 1 гараж № НОМЕР_1 загальною площею 11,1 кв. м, вбудований в житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_2 , видане 23 березня 2015 року реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Визнано за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна подружжя право власності та виділено в натурі таке майно:
- меблеву стінку виготовлену під замовлення (білого з чорним кольором), яка складається з трьох дверної шафи-купе, письмового стола, шафи для посуду та книг, вартістю 20 000 грн;
- диван « Лондон », вартістю 5 000 грн.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на:
- Ѕ частини земельної ділянки для індивідуального садівництва в садівничому товаристві «Ластівка» у селі Клузів Тисменицького району Івана-Франківської області, кадастровим номером 2625881601:06:041:0041, площею 0,0601 га, придбаної згідно договору купівлі - продажу серії та номеру 1981, виданого 14 грудня 2015 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Проців Л. Я.;
- Ѕ частини нежитлового приміщення № 1 гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 22,1 кв. м, вбудований в житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_2 , видане 23 березня 2015 року реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Визнано за ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя та виділено в натурі стінку для спальні виготовлену під замовлення, що складається з двоспального ліжка, двох при ліжкових тумбочок та двох дверної шафи, вартістю 23 000 грн.
В задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на ј частки квартири АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на ј частки квартири АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати його в частині задоволення зустрічного позову та ухвалити нове рішення про відмову в його задоволенні.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2021 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 загальною вартістю 125 008,50 грн, скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову в цій частині. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження у справі.
Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , залишено без задоволення, апостанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року - без змін.
Короткий зміст клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, позиції інших учасників справи
14 березня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із клопотанням, в якому просить стягнути із ОСОБА_3 на її користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи судом касаційної інстанції, у розмірі 8 000,00 грн.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 під час перегляду справи у касаційному порядку отримала професійну правничу допомогу у адвокатському бюро «Івана Пасічняка».
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу заявником до заяви надано:
- копії актів приймання-передачі наданих послуг № 4 та № 5 від 09 та 21 лютого 2022 року з детальним описом послуг, наданих адвокатським бюро «Івана Пасічняка» у зв`язку з оскарженням ОСОБА_3 судового рішення в зазначеній справі;
- копії квитанцій про здійснення оплати за договором про надання правничої допомоги № 09/09-1 від 09 вересня 2021 року на загальну суму у розмірі 8 000,00 грн.
Також, у порядку положень частини восьмої статті 141 ЦПК України, заявником надано докази відправки ОСОБА_3 клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи судом касаційної інстанції, з відповідними додатками, про що надано поштову накладну № 7600803137580.
Наведені документи, на думку заявника, свідчать про те, що її витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатським бюро «Івана Пасічняка» обсягом правничої допомоги та відповідають критерію розумності їх розміру.
Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта» (трекінг поштових відправлень) вбачається, що поштове відправлення за № 7600803137580 направлено адресату ( ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ) 10 березня 2022 року та отримано останнім (особисто) 16 березня 2022 року.
Заперечень від ОСОБА_3 з приводу клопотання ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу до Верховного Суду не надходило.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Нормативно-правове обґрунтування
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.