Постанова
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 761/28761/19
провадження № 61-16657св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2020 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду
від 01 червня 2021 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р.,
Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, в якому просив:
- визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу гідності, честі та недоторканності ділової репутації інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 в 2018-2019 роках у заявах до Національного антикорупційного бюро України, Адміністрації Президента України, Бюро Президії НАН України, Президента НАН України Патона Б. Є., Першого віце-президента НАН України Горбуліна В. П. , Першого віце-президента НАН України Наумовця В. Г. , Віце-президента НАН України Кошечко В. Г. , Віце-президента НАН України Пирожкова С. І. , Віце-президента НАН України Загороднього А. Г. , Головного вченого секретаря НАН України Богданова В. Л., Голови центрального комітету профспілки НАН України Широкова А. І., а саме, що « ОСОБА_1 має молоду коханку - співробітницю Інституту економіко-правових досліджень, яка має від нього дитину»;
- зобов`язати ОСОБА_2 спростувати вказану недостовірну інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 , шляхом складання та направлення із відповідним змістом листа на адресу вищевказаних посадових осіб наступного змісту: «В 2018 та 2019 року мною,
ОСОБА_2 , булирозповсюджені недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 , а саме те, що він має молоду коханку - співробітницю Інституту економіко-правових досліджень, яка має від нього дитину»;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 18 000,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що у листі від 28 травня 2018 року, адресованому НАБУ, Адміністрації Президента України, Бюро Президії НАН України, Президенту НАН України Патону Б. Є., Першому віце-президенту НАН України Горбуліну В. П., Першому віце-президенту НАН України Наумовцю В. Г., Віце-президенту НАН України Кошечко В. Г., Віце-президенту НАН України Пирожкову С. І., Віце-президенту НАН України
Загородньому А. Г., Головному вченому секретарю НАН України
Богданову В. Л., Голові центрального комітету профспілки НАН України Широкову А. І. , ОСОБА_2 було зазначено недостовірну інформацію про нього, а саме, що в директора Інституту економіко-правових досліджень НАН України, ОСОБА_1 , в інституті є молода коханка, що має від нього дитину.
Вказана щодо нього негативна інформація була доведена до великого кола осіб: колективу інституту, керівництву позивача, членам його сім`ї, наслідком чого було надання ним пояснень вказаним особам і зумовило необхідність виправдовуватись з метою захисту від таких висловлювань, які вочевидь не відповідають дійсності.
Поширення спірної інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до позивача на ґрунті неприязних відносин між ними і впливає на зниження цінності особи позивача в очах оточуючих та колективу інституту.
Посилаючись на те, що вказана інформація не відповідає дійсності та завдає шкоди його діловій репутації, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 у заяві
від 28 травня 2018 року, адресовану Національному антикорупційному бюро України, Адміністрації Президента України і направлену додатково до Бюро Президії НАН країни, Президенту HAH України Патону Б. Є., Першого віце-президента НАН України Горбуліна В. П., Першого віце-президента HAH України Наумовця В. Г., Віце-президента НАН України Кошечко В. Г., Віце-президента HAH України Пирожкова С. І., Віце-президента НАН України Загороднього А. Г., Головного вченого секретаря НАН України
Богданова В. Л., Голови центрального комітету профспілки НАН України Широкова А. І., недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію директора інституту економіко-правових досліджень Національної академії Наук України Устименка В. А. про те, що у останнього є молода коханка, яка має від нього дитину.
Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 шляхом складання та направлення листа на адресу Бюро Президії НАН країни, Президенту HAH України
Патону Б. Є., Першого віце-президента НАН України Горбуліна В. П., Першого віце-президента HAH України Наумовця В. Г., Віце-президента НАН України Кошечко В. Г., Віце-президента HAH України Пирожкова С. І., Віце-президента НАН України Загороднього А. Г., Головного вченого секретаря НАН України Богданова В. Л., Голови центрального комітету профспілки НАН України Широкова А. І. зі змістом про те, що нею ОСОБА_2 були розповсюджені недостовірні відомості відносно ОСОБА_1 , а саме: що він має молоду коханку, яка має від нього дитину, протягом 15 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2305,20 грн та моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що інформація, яка поширена ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі
№ 807/866/17, провадження № К/9901/4561/17, від 08 травня 2018 року у справі № 369/1052/16-ц, провадження № 61-13715св18, від 30 жовтня
2019 року у справі № 336/4529/17-ц, провадження № 61-7555св19,
від 11 лютого 2021 року у справі № 398/2401/17, провадження
№ 61?3196св19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач є публічною особою, суб`єктом владних повноважень та помилково кваліфікували спірне висловлювання як фактичні дані, а не оціночне судження. При цьому не врахували, що лист-заява відповідача був направлений органам, уповноваженим на прийняття рішень про розподіл службового житла та безпосередньо керівнику політичної партії, від якої позивач є депутатом, з проханням надати оцінку діям депутата. Суд фактично самоусунувся від вирішення справи в частині встановлення фактичних обставин, які стосуються розподілу службового житла і мають значення для правильного вирішення справи.
Також зазначала, що інформація «молодій коханці директора, що має від нього дитину» не може бути перевірена судом, оскільки не містить конкретних фактичних даних - наприклад прізвища коханки, тому ця інформація не може бути розцінена як така, що містить фактичні дані, які можуть бути перевірені судом, а є суб`єктивною думкою, оціночним судженням.
Суди не врахували особливості реалізації права на оскарження дій посадових осіб, заборону розголошення відомостей, що містяться у зверненнях, та заборону переслідування за критику.
Вказувала, що позивачем не зазначено, в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, не надано доказів, які б підтверджували характер порушення його прав, доказів на підтвердження його моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв`язків, проте суди безпідставно визначили розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 3000,00 грн.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні касаційної скарги у зв`язку з її безпідставністю і необґрунтованістю. Вважає, що суди попередніх інстанцій розглянули справу в повному обсязі, всебічно з`ясували обставини справи, дослідили всі докази у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у листі-заяві про корупційні злочини від 28 травня 2018 року, адресованій Національному антикорупційному бюро України, Адміністрації Президента України, і яка додатково була долучена до іншої заяви від 25 червня 2018 року, направленої до Бюро Президії НАН України, Президенту НАН України Патону Б. Є., Першого віце-президента НАН Україн Горбуліна В. П. , Першого віце-президента НАН України Наумовця В. Г., Віце-президента НАН України Кошечко В. Г., Віце-президента НАН України Пирожкова С. І., віце-президента НАН України Загороднього А. Г. , головного вченого секретаря НАН України Богданова В. Л., голови центрального комітету профспілки НАН України Широкова А. І. за підписом ОСОБА_2 було зазначено на 3-му аркуші про розподіл 2-х службових квартир - одну з яких мають виділити «молодій коханці директора, що має від нього дитину».
Саме вказану інформацію просить спростувати позивач як таку, що не відповідає дійсності, порочить його честь і гідність як високоморальної людини, одруженого чоловіка та керівника інституту економіко-правових досліджень Національної академії Наук України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.