ПОСТАНОВА
Іменем України
04 травня 2022 року
Київ
справа №805/5133/18-а
адміністративне провадження № К/9901/7048/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу 805/5133/18-а
за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання призначити пенсію за віком, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року (прийняту у складі головуючого судді Стойка В.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (далі - Костянтинівсько-Дружківське ОУПФУ в Донецької області, відповідач) в якому просила:
- визнати неправомірним рішення про відмову в призначенні пенсії № 874/03 від 17.01.2018 року;
- зобов`язати призначити та виплачувати пенсію за віком з 27.12.2017 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
2. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_2 є громадянкою України, яка 04 листопада 1999 року виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Досягнувши 58 річного віку та при наявності трудового стажу 15 років через свого представника звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області (далі - УПФУ в м. Дружківці Донецької області) з заявою про призначення пенсії на яку отримала відмову.
Позивач вважає, що УПФУ в м. Дружківці Донецької області не мало законних підстав не призначити їй пенсію, оскільки вона досягла усіх необхідних умов для призначення пенсії за віком та надала необхідний пакет документів.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року замінено первинного відповідача по справі Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області на правонаступника Костянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 11 жовтня 2018 року Донецький окружний адміністративний суд вирішив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки вона не зверталась до управління ПФУ із заявою встановленого зразка про призначення та виплату пенсії за віком відповідно до вимог статті 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та необхідним пакетом документів, що визначає право на даний вид пенсії. Крім того, суд зазначив, що оскаржуваний лист відповідача не є рішенням про відмову в призначенні пенсії, тому позивач має право звернутися з заявою про призначення пенсії встановленого зразка та надати відповідачу необхідні документи, зазначені відповідачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. 22 січня 2019 року Перший апеляційний адміністративний суд вирішив апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 805/5133/18-а - залишити без змін.
5. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
6. 13 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 .
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким:
- визнати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області (далі - УПФУ в м. Дружківці Донецької області) № 874/03 від 17.01.2018 року неправомірним та скасувати його;
- зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське ОУПФУ в Донецької області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком з 27.12.2017 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення є незаконними і необґрунтованими, оскільки в супереч статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалені судами з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач зазначає, що Додатком 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено форму заяви про призначення пенсії на 2 сторінках, проте другий аркуш такої заяви є розпискою працівника відповідача про отримання заяви та доданих до неї документів та у разі відсутності другої сторінки відповідач сам міг її роздрукувати. З огляду на зазначене позивач вважає, що її заява хоч и складається з однієї сторінки, проте все одно відповідає вимогам Порядку № 22-1.
Також ОСОБА_2 зазначила, що незважаючи на те, що відповідь на її заяву надана у формі листа, такий лист є рішенням про відмову у призначенні їй пенсії.
7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2019 року визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), Стародуб О.П., Кравчук В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 25.06.2019 № 836/0/78-19, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
9. Верховний Суд ухвалою від 03 травня 2022 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 04 травня 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 04 листопада 1993 року позивач отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон та виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю.
27 грудня 2016 року ОСОБА_2 через представника за дорученням звернулась до УПФУ в м. Дружківці з нотаріально посвідченою та апостильованою заявою про призначення пенсії від 10 листопада 2017 року із відповідним пакетом документів: копіями закордонного паспорту громадянина України, трудової книжки, диплома про освіту, які також були нотаріально посвідчені. Також, було подано заяву довільної форми від 27.12.2017 року про призначення пенсії за віком.
УПФУ в м. Дружківці Донецької області листом від 17.01.2018 року повідомив про необхідність надання заяви на призначення пенсії у відповідності до зразку встановленого додатком № 2 Порядку № 22-1, додаткових документів, а саме документа про місце проживання у м.Дружківці. Також в листі зазначено, що питання щодо призначення пенсії буде розглянуто після надання вказаних документів.
Вважаючи зазначений лист неправомірним, ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом.
11. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
12. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 25 Основного Закону Держави Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 7 Закон №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою, зокрема, передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
13. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).