ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 300/769/19
адміністративне провадження № К/9901/32923/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року (головуючий суддя Чуприна О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я., Святецький В.В.) у справі № 300/769/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за № ІФ433/1674/АВ/П/ТД-ФС від 21 березня 2019 року ,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
08 квітня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також позивачка або ОСОБА_1 ) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі також відповідач або Управління Держпраці), у якому просила визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 125 190,00 грн за № ІФ433/1674/АВ/П/ТД-ФС від 21 березня 2019 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, позивачка направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 26 листопада 2019 року), у якій просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Відповідач правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 338 КАС України, не перешкоджає касаційному перегляду судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспекторами праці Юрченко А.С., Сенчишак І.М., Хімченко В.В., Білоголовським О.І. в період з 21 лютого 2019 року по 22 лютого 2019 року на підставі направлення Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 21 лютого 2019 року за № 04-13/15-10/1357 та наказу № 289-Д від 21 лютого 2019 року проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з працівниками за фактичною адресою здійснення підприємницької діяльності: кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 .
За наслідками такого відвідування посадовими особами відповідача 22 лютого 2019 року складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю за № ІФ433/1674/АВ.
В акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю за № ІФ433/1674/АВ від 22 лютого 2019 року (надалі по тексту також - акт інспекційного відвідування № ІФ433/1674/АВ від 22 лютого 2019 року, акт інспекційного відвідування) зазначено про 2 випадки порушення законодавства, а саме: порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі також КЗпП України) та частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці".
Два примірники вказаного акту № ІФ433/1674/АВ від 22 лютого 2019 року направлені позивачу для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення поштового відправлення на наступний робочий день після його складення 25 лютого 2019 року, що засвідчується поштовим відправленням 7601860988738, описом такого поштового відправлення і фіскальним чеком від 25 лютого 2019 року.
За даними розділу "відстеження" офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" поштове відправлення за номером 7601860988738 вручено адресату особисто 26 лютого 2019 року.
За результатами розгляду інформації, зазначеної у матеріалах інспекційного відвідування Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області 27 лютого 2019 року прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ІФ433/1674/АВ/ТД.
Листом від 05 березня 2019 року за № 05-07/15-10/1682 повідомлено позивачку про те, що розгляд справи про накладення фінансових санкцій відповідно до статті 265 КЗпП України за порушення законодавства про працю призначений на 15 год. 00 хв. о 14 березня 2019.
Повідомлення відправлено позивачці згрупованим поштовим відправленням №3560 за номером 7601861083283.
ФОП ОСОБА_1 14 березня 2019 року звернулася до відповідача із заявою про відкладення розгляду справи, призначеної на 15 год. 00 хв. 14 березня 2019 року, на іншу дату, у зв`язку з неможливістю з`явитися на розгляд, так як знаходиться на стаціонарному лікуванні.
Відповідач в свою чергу відреагував на подане клопотання ФОП ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та направив повідомленням, що розгляд справи відбудеться о 14 год. 15 хв. 21 березня 2019 року.
В той же день, 14 березня 2019 року, зазначене повідомлення відправлено відповідачем на адресу ФОП ОСОБА_1 , підтвердженням чого є копія фіскального чека ПН 215600426655 за номером поштового відправлення 7601861142972.
21 березня 2019 року о 14 год. 15 хв. позивачка не з`явилася на розгляд справи про накладення штрафу.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу, на підставі акта інспекційного відвідування від 22 лютого 2019 року за № ІФ433/1674/АВ за порушення позивачкою законодавства про працю, а саме частини 3 статті 24 КЗпП України, відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 21 березня 2019 року за № ІФ433/1674/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 125 190,00 гривень.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що про проведення відповідачем інспекційного відвідування та розгляд справи про накладення штрафу не була належним чином повідомлена, що позбавило її можливості надання пояснень, доказів відсутності її вини та ефективного захисту її прав.
У відзиві на позов відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позивачки щодо зобов`язання інспектора повідомити об`єкт відвідування або уповноважену його особу про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин Також вказав на безпідставність тверджень позивачки щодо несвоєчасного повідомлення її про розгляд справи про накладення штрафу. Відповідач вважає правомірним винесення постанови №ІФ433/1674/АВ/П/ТД-ФС від 21 березня 2019 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 125 190,00 гривень, оскільки останньою здійснено фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, чим порушено частину 3 статті 24 КЗпП України.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачем не спростовано висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову, та з урахуванням доведеності відповідачем здійснення допуску до роботи особи без належного оформлення трудових відносин однієї особи, дійшли висновку про правомірність постанови про накладення штрафу.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Позивачка в касаційній скарзі наполягає на грубому порушенні порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який регламентовано Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон № 877-V), а саме: відсутність доказів належного повідомлення позивачки про дату проведення перевірки, проведення перевірки за відсутності фізичної особи - підприємця.
Звертає увагу, що з 12 лютого 2019 року по 22 лютого 2019 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в Рожнятівській ЦРЛ після операції, з 12 лютого 2019 року не могла самостійно пересуватися, а отже і не могла допустити до роботи з 20 лютого 2019 року ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин.
Скаржниця вважає, що проведення інспекційного відвідування, збір доказів та винесення оскаржуваної постанови здійснено службовими особами протиправно.
Також звертає увагу, що суд першої інстанції на момент винесення рішення 06 червня 2019 року застосував скасований, тобто не чинний нормативний акт, а саме Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок № 295)
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач, Управління Держпраці в Івано-Франківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Івано-Франківської області.
На виконання частини першої статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 295, який, згідно із пунктом 1 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 постанову КМУ № 295 визнано нечинною.
Водночас за змістом частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ № 295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14 травня 2019 року.
Норми вказаного вище акту Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення, а отже доводи позивачки щодо застосування судами попередніх інстанцій нормативно-правового акту, який був скасований, є безпідставними.
Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що повідомлення об`єкта відвідування заздалегідь щодо проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин не є обов`язковою умовою порядку здійснення проведення інспекційного відвідування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 0440/5056/18, від 01 червня 2021 року у справі № 360/1687/19 і від 16 червня 2021 року у справі №240/3904/19.
Наведене спростовує посилання позивачки стосовно обов`язку відповідача повідомляти про проведення інспекційного відвідування, а також доводи щодо відсутності доказів належного повідомлення позивачки чи її уповноваженого представника, оскільки питання, що підлягало контролю при здійсненні інспекційного відвідування позивачки стосувалось трудового договору та дотримання його умов, а законом надано право інспектору праці не повідомляти об`єкт відвідування про проведення перевірки.
Також зміст вищенаведених норм не свідчить про обов`язок інспектора праці як посадової особи суб`єкта владних повноважень підтверджувати відповідними (належними та допустимими) доказами власне суб`єктивне переконання в частині припущення ймовірності завданню шкоди інспекційному відвідуванню від попереднього повідомлення об`єкту перевірки про таке відвідування.
Підпункти 1-3 пункту 11 Порядку № 295 також передбачають, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема,
під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;
наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.
За змістом пункту 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:
1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;
2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: