ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2022 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002258
адміністративне провадження № К/9901/35735/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.002258
за адміністративним позовом Державного підприємства «Львіввугілля» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: З. В. Гавдик) від 03 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. І. Запотічний, І. В. Глушко, О. І. Довга) від 23 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Державне підприємство «Львіввугілля» (далі - ДП «Львіввугілля», підприємство, позивач) звернулося до суд з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступником, якого є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач, скаржник), в якому із врахуванням заяви про зміну підстав позову від 17 січня 2020 року, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0000484807 від 29 січня 2019 року, яким застосовано до позивача штраф в розмірі 50 % у сумі 83281336,83 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 166562673,65 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2019 року прийняте на підставі акта від 08 січня 2019 року № 84/28-10-48-08/32323256, складеного за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу податкового органу від 26 грудня 2018 року № 2496, який скасовано у судовому порядку. Відтак вважає, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 24 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. 15 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08 січня 2019 року на підставі наказу Офісу великих платників податків № 2496 від 26 грудня 2018 року, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених статтею 201 та пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт № 2/28-10-48-07/32323256 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Львіввугілля».
9. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2019 року № 0000484807, яким застосовано до позивача штраф в розмірі 50 % у сумі 83281336,83 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 166562673,65 грн.
10. Поряд із цим, позивач вважаючи винесений наказ № 2496 від 26 грудня 2018 року щодо проведення перевірки таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач оскаржив його у судовому порядку.
11. Судами встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
12. Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, яке набрало законної сили, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 1340/6309/18 та прийнято нове, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків ДФС № 2496 від 26 грудня 2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Львіввугілля».
13. В подальшому, Ухвалою Верховного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 1340/6309/18 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС повернуто. Підставою повернення даної касаційної скарги Судом зазначено, що скаржник не обґрунтував своїх вимог із зазначенням того, у чому саме полягає: неправильне застосування норм матеріального права (неправильно розтлумачено закон або застосовано закон, який не підлягав застосування, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню) чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.
14. Крім цього, ухвалою Верховного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 1340/6309/18 за наслідками повторного звернення Офісу великих платників податків ДФС з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.
15. Отже, не погоджуючись з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, ДП «Львіввугілля» звернулось в суд з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки в судовому порядку визнано протиправним та скасовано наказ відповідача № 2496 від 26 грудня 2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Львіввугілля», то податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу, що скасований, є також протиправним та підлягає скасуванню.
17. Посилання скаржника на порушення процесуальних норм при прийнятті рішення, а саме на відмову у зупиненні провадження у даній справі, з посиланням на пункт 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, до вирішення справи у подібних правовідносинах Верховним судом, суд апеляційної інстанції вважав безпідставним, оскільки в даному випадку це є правом суду зупинити провадження у справі.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
19. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
20. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у справах Верховного Суду № 804/1113/16 (провадження № К/9901/19326/18), № 815/4392/15 (провадження № К/9901/25628/18), № 820/11291/15 (провадження № К/9901/26598/18), №820/850/16 (провадження № К/9901/27992/18), №826/16221/15 (провадження № К/9901/26123/18), в межах яких була висловлена правова позиція, що, якщо платник, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
21. Також скаржник вказує, що у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 818/532/16 (К/9901/28436/18), розглядаючи справу про скасування податкових повідомлень рішень, де однією з підстав позову було неправомірність призначення позапланової невиїзної перевірки, суд зазначив, що оцінка таких підстав повинна надаватись одночасно в сукупності з основними порушеннями зафіксованими в акті та виявленими під час проведення перевірки.
22. У подальшому, відповідач, наводить доводи аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
24. У справі, що розглядається, спірним питанням даної справи є правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням визнання у судовому порядку протиправним наказу, на підставі якого проведено перевірку.
25. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
27. Підпунктами 78.1.1, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наведено вичерпний перелік обставин, на підставі яких орган ДФС має право призначати документальні позапланові перевірки платників податків: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; платником податків подано контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; органом ДФС вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу ДФС нижчого рівня перевірено документи обов`язкової звітності платника податків або матеріали документальної перевірки і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування питань, що були предметом перевірки. При цьому наказ про призначення такої перевірки повинен бути виданий виключно органом ДФС вищого рівня у разі, коли стосовно посадових осіб органу ДФС нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.