ПОСТАНОВА
Іменем України
04 травня 2022 року
Київ
справа №240/8507/19
адміністративне провадження № К/9901/26865/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №240/8507/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду (у складі судді Чернової Г.В.) від 18 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів - Гонтарука В.М., Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б.) від 08 вересня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Труд» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача у справі від 13 лютого 2019 року №0003221414, №0003231414 та №0003241414.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим повідомленням-рішенням від 13 лютого 2019 року № 0003221414 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем акцизний податок на пальне на суму 2 022 696 гривень, які застосовані на підставі висновків податкового органу щодо проведення операцій зі списання паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) для власних потреб без складання акцизних накладних і реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних за період з 27 липня 2017 року до 30 вересня 2018 року на загальну кількість 800 943,1 л та проведення Товариством операцій з реалізації пального у період з 01 квітня 2017 року до 21 липня 2017 року на суму 197 682 гривень без реєстрації платником акцизного збору.
Позивач вважає такі висновки неправомірними, оскільки операції, які у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реалізацією пального, Товариством не здійснювались. Споживання ПММ здійснювалось платником податків виключно в рамках внутрішніх потреб підприємства, складання акцизних накладних на такі обсяги не відбувалося задля запобігання використання «вхідних» сум обсягів пального, що надаються контрагентам-платниками акцизного податку в рамках відповідного виду діяльності; з укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» договору вбачається відсутність переходу права власності і права розпорядження паливом до виконавця (ТОВ «Експрес Техбуд»), а отже у податкового органу були відсутні підстави ідентифікувати такі операції як реалізація пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням №0003231414 підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 57960, 61 гривень на підставі розрахунків земельного податку згідно рішень Суслівської сільської ради, якими встановлено ставки земельного податку на 2016-2018 роки - 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач вказує, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1824085600:03:000:0009, яка перебуває у власності товариства, - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, відтак ставкою земельного податку за цю земельну ділянки в 2017- 2018 роках є 1%, а не 2%.
Крім того, відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 7-10 років, а тому, оскільки нормативна грошова оцінка землі кадастровий номер 1824085600:03:000:0009 була проведена в 2004 році, ставка земельного податку за цю земельну ділянку має визначатися відповідно до статті 277 Податкового кодексу України як на земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої не проведена.
Податковим повідомленням-рішенням №0003241414 Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 154 207 гривень внаслідок включення до складу витрат, пов`язаних з видобутком корисних копалин витрат на амортизацію екскаватора та витрат на списання товарно-матеріальних цінностей, пов`язаних з технічним обслуговуванням екскаватора ЕКГ, що був задіяний при видобутку корисних копалин.
Позивач вважає такі висновки неправомірними, оскільки ТМЦ, вартість яких відповідач включив до інших витрат Товариства, пов`язаних з видобуванням надр включає в себе ТМЦ, які не використовувалися для технічного обслуговування екскаватора ЕКГ, а відхилення в сумах амортизаційних нарахувань, врахованих підприємством при розрахунку рентної плати та даними перевірки лише в 3-х з 12 кварталів періоду, що підлягав перевірці, свідчить про допущену помилку в бухгалтерському обліку у зв`язку із переходом бухгалтерського обліку підприємства на нову програму. Крім того, нових основних засобів підприємство у спірний період не придбавало і в експлуатацію не вводило, тому амортизація не збільшувалась.
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, у жовтні 2020 року податковий орган звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року.
5. Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
6. 14 грудня 2021 року до Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу податкового органу відхилити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду призначено касаційний розгляд справи у порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено планову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Труд» з питань дотримання податкового, валютного та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2015 року до 30 вересня 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №22/06-30-14-14/13720486 від 16 січня 2019 року.
9. Актом перевірки зафіксовано наступні порушення Товариства:
1) підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213, пункту 216.6 статті 216, пункту 231.3 статті 231 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством за період з 21 липня 2017 року до 30 вересня 2018 року проведено списання ПММ для власних потреб загальною кількістю 800 943,1 л без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
підпункту 212.1.15 пункту 212.1, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством за період з 01 квітня 2017 року по 21 липня 2017 року здійснено реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку на загальну суму 197 682 гривень;
підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212, пункту 217.1 статті 217 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством занижено акцизний податок на загальну суму 105 676,0 гривень, в тому числі: за липень 2017 року на 20562,26 гривень, за серпень 2017 року - на суму 22267,94 гривень, за вересень 2017 року на 21 316,88 гривень, за жовтень 2017 року - на 13272,75 гривень, за листопад 2017 року - на 13 196,99 гривень та за грудень 2017 року - на 15059,83 гривень.
2) пунктів 252.3, 252.6, підпункту 252.7.2 пункту 252.7, пунктів 252.10, 252.11, 252.12 статті 252 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження рентної плати за користування надрами за період з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року на загальну суму 123 366 гривень, в тому числі: за 1 квартал 2016 року - на 31 303 гривень, за 2 квартал 2016 року - на 32 488,0 гривень, за 3 квартал 2016 року - на 4 890 гривень, за 4 квартал 2016 року - на 13 188 гривень, за 1 квартал 2017 року - на 20 314 гривень, за 2 квартал 2017 року - на 13 552 гривень, за 3 квартал 2017 року - на 2991 гривень та за 4 квартал 2017 року - на 4 640 гривень.
3) пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження земельного податку на загальну суму 46 368,49 гривень, в тому числі: за 2016 рік на 16 241,15 гривень, за 2017 рік на 17 215,62 гривень, за 9 місяців 2018 року на 12911,75 гривень.
10. Не погодившись із такими висновками, Товариство подало заперечення до акта перевірки за вих. №7 від 30 січня 2019 року, розглянувши які, Головне управління ДФС у Житомирській області виклало висновок акту перевірки стосовно першого порушення в наступній редакції:
1) підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213, пункту 216.6 статті 216, пункту 231.3 статті 231 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством за період з 21 липня 2017 року до 30 вересня 2018 року проведено списання ПММ для власних потреб загальною кількістю 800 943,1 л без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних
та проведено реалізацію ПММ стороннім організаціям в кількості 24 176 л без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
підпункту 212.1.15 пункту 212.1, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством за період з 01 квітня 2017 року до 21 липня 2017 року здійснено реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку на загальну суму 197 682 грн.
Друге та третє порушення залишились незмінними.
11. На підставі вказаних порушень, 13 лютого 2019 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0003221414, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем акцизний податок на пальне на суму 2 022 696,00 гривень;
- № 0003231414, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 57 960, 61 гривень, з нього: податкове зобов`язання - 46 368,49 гривень та штрафні (фінансові) санкції -11 592,12 гривень;
- № 0003241414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 154 207 гривень, з якого за податковими зобов`язаннями - 123 366 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 841 гривень.
12. На вказані рішення Товариство подало скаргу за вих.№29 від 27 лютого 2019 року, проте Державна фіскальна служба України (вих.№19325/6/99-99-11-04-01-25 від 24 квітня 2019 року) залишила без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 13 лютого 2019 року №0003221414, №0003231414, №0003241414, а скаргу Товариства без задоволення.
13. Вважаючи вказані вище податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0003221414, яким до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем акцизний податок, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено, що Товариство в спірний період було зареєстровано платником акцизного податку і споживало пальне для власних потреб шляхом його реалізації з акцизного складу та/або з акцизного складу пересувного, які б давали підстави вважати, що товариство зобов`язане було складати акцизні накладні.
15. Також суди вказали на безпідставність твердження податкового органу щодо обов`язку реєстрації позивача в період з 01 квітня 2017 року до 21 липня 2017 року як платника акцизного податку, оскільки при здійсненні господарських операцій на виконання умов договору з ТОВ «Експрес Техбуд» реалізація пального позивачем не здійснювалась.
16. Щодо податкового повідомлення-рішення №0003241414, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що відповідачем не доведено та не підтверджено жодними належними доказами необхідність та правові підстави віднесення витрат по вказаним ТМЦ як таких, що використовувалися для технічного обслуговування екскаватора ЕКГ, зокрема, яким чином технічне обслуговування екскаватора включає в себе, наприклад, використання мила, ізоленти, відра будівельного тощо.
17. Суди вказали, що позивач зазначив, що у спірні періоди до видобутку корисних копалин не залучалась техніка (основні засоби), пов`язана технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування корисної копалини, окрім екскаватора ЕКГ, відрахування на амортизацію якого згідно прямолінійного методу, не могла збільшитись за 1 квартал 2016 року до суми 19841,97 гривень, за 1 квартал 2017 року до суми 60022,56 гривень, за 2 квартал 2017 року до суми 53692,14 гривень з урахуванням, наприклад, даних позивача за 3 квартал 2016 року щодо суми амортизації в розмірі 337,26 гривень, відхилень по якій контролюючим органом не було встановлено. Відповідачем на спростування вищенаведених обставин не було надано до судів належних та достатніх доказів.
18. Щодо податкового повідомлення-рішення №0003231414, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб, суди зазначили, що ставка земельного податку з кадастровим номером 1824085600:03:000:0009 має визначатися відповідно до статті 277 Податкового кодексу України (як за земельну ділянку нормативно грошова оцінка якої не проведена), а не як земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена.
19. Також суди вказали на те, що оскільки, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1824085600:03:000:0009 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами, то ставкою земельного податку за цю земельну ділянки в 2017-2018 роках є 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що додатково спростовує твердження податкового органу про застосування до товариства 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, припускаючи наявність такої відповідно до норм Закону України «Про оцінку земель».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Скаржник у касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
21. На обґрунтування касаційної скарги в частині податкового повідомлення-рішення №0003221414, відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано, що позивач був зареєстрованим платником акцизного податку, використовував пальне у господарській діяльності, у тому числі і для власного використання. Також на думку відповідача, судами не враховано, що суб`єкт господарської діяльності, який здійснює будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є особою, яка реалізує пальне і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статі 212 Податкового кодексу України є платником акцизного податку.
22. Щодо податкового повідомлення-рішення № 0003241414, податковий орган вказав на те, що судами попередніх інстанцій не враховано наданий контролюючим органом аналіз рахунку №23 «Виробництво», з якого вбачається, що позивачем визначено самостійно суми по статті витрат матеріальній, які вплинули на рахунок амортизації.
23. Щодо податкового повідомлення-рішення № 0003231414, податковий орган зазначив, що виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, зміна грошової оцінки з урахуванням її індексації, а відтак розмір орендної плати та розмір земельного податку, які вираховуються з грошової оцінки землі, як і застосування коефіцієнту індексації при визначенні орендної плати та земельного податку не потребує окремої згоди сторін, не може залежати від умов договору та є сферою регулювання саме податкового законодавства.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
25. Щодо податкового повідомлення-рішення № 0003221414, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем акцизний податок на пальне.
26. Згідно з підпунктом 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
27. Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
28. Підпунктом 213.1.2 пункту 213.1 ст. 213 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування є операції з: реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
29. Згідно до п. 216.6 ст. 216 ПК України, при використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов`язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).
30. Відповідно до абзацу першого пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
31. Згідно з абзацом другим пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.
32. Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.
Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне). При цьому окремі обов`язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами "г" та "ґ" пункту 231.1 цієї статті, не заповнюються.
У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.
Для цілей цього пункту під безперервним постачанням вважається забезпечення особою, яка реалізує пальне, можливості для отримувачів пального (контрагентів) отримувати пальне в будь-яку годину доби та будь-який день відповідного місяця.
Акцизна накладна може бути складена не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг втраченого пального протягом такого місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що втрачено (п.231.3 ст. 231 ПК України).
33. За змістом пунктів 231.4, 231.6 статті 231 Податкового кодексу України право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу. Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
34. За змістом пункту 120-2.2 статті 120-2 Податкового кодексу України відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов`язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування.
35. Проаналізувавши вказані вище норми, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що з метою притягнення до відповідальності платника акцизного податку згідно пункту 120-2.2 Податкового кодексу України, мають бути наявні наступні складові:
- реєстрація платником акцизного податку;
- не складення акцизної накладної, коли за законом така накладна має бути складена;
- відсутність реєстрації акцизної накладної з вини платника Єдиному реєстрі акцизних накладних/ складення акцизної накладної, коли за законом така накладна має бути складена, та її реєстрація з простроченням більш як на 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну.
36. Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 березня 2021 року у справі № 1.380.2019.004847.
37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство зареєстроване платником акцизного податку з 21 липня 2017 року.
38. Судами встановлено та позивачем не заперечується, що за період з 21 липня 2017 року до 30 вересня 2018 року Товариством списано ПММ для власних потреб на загальну кількість 800 943,1 л без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
39. Окрім того, товариством у періоді з 01 квітня 2017 року до 21 липня 2017 року (коли Товариство не було зареєстровано платником акцизного податку) здійснено списання дизельного палива для заправки вантажних автомобілів, які не є власністю товариства, а є орендованими, згідно актів списання на загальну суму 197 682 гривень.
40. При цьому, Товариством було укладено договір № 01/04-16 (ЕТБ) про надання послуг спецтехнікою з оператором від 01 квітня 2016 року з ТОВ «Експрес Техбуд» (виконавець), за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки й інших технічних засобів. Згідно додаткової угоди до цього договору від 01 квітня 2016 року, останній доповнено п. 4.2.9 наступного змісту: «За домовленістю з виконавцем здійснювати заправку спецтехніки виконавця паливно-мастильні матеріалами. ПММ замовника є власністю замовника і використовуються виконавцем виключно для надання послуг по даному договору без права розпорядження цим пальним. Виконавець використовує ПММ замовника відповідно до встановлених замовником норм використання ПММ та щомісячно подає замовнику звіт про використання ПММ.
41. Враховуючи вищенаведені обставини, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що пальне позивача використовувалося виконавцем виключно для виконання укладеного договору №01/04-16 (ЕТБ) про надання послуг спецтехнікою з оператором від 01 квітня 2016 року, право власності на пальне до виконавця не переходило.
42. Проаналізувавши встановленні судами попередніх інстанцій обставини справи та вказані вище норми права, Суд дійшов до висновку про часткову помилковість висновків судів попередніх інстанцій стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення №0003221414.
43. Щодо списання Товариством списано ПММ для власних потреб на загальну кількість 800 943,1 л без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період з 21 липня 2017 року до 30 вересня 2018 року, Суд вказує про наявність усіх складових для притягнення до відповідальності Товариства, платника акцизного податку, згідно пункту 120-2.2 Податкового кодексу України, а саме: